КСУ не ухвалив жодного рішення щодо “люстрації”. А якби ухвалив?

Дата 03.03.20 ледве не стала поворотним моментом у питанні “люстраційного” закону в Україні. Конституційний суд жодного рішення не ухвалив. “Розгляд цієї справи буде продовжено під час наступних засідань”, - повідомили у пресслужбі КСУ. Невідомо, щоправда, навіщо було анонсувати на третє березня заяву щодо цього, адже зазвичай такі повороти трапляються через нові обставини, на які не чекали. Наразі ми не знаємо, що це могло бути. Утім актуальними залишаються питання: по-перше, до яких наслідків може призвести скасування закону про люстрацію, а по-друге, як в такій ситуації має діяти держава?

Укрінформу відповідають:

Дмитро Сінченко, політолог, активіст Руху опору капітуляції (РОК):

“Якщо суд все ж скасує цей закон — його необхідно буде вдосконалювати і знову приймати”

— Люстрація була одним із важливих досягнень Революції Гідності. Не зважаючи на те, що вона була проведена не повною мірою, не зважаючи на вади закону, які дозволяли люстрованим чиновникам поновлюватись на посадах, цей закон діяв і дозволив суттєво оновити виконавчу владу. Скасування цього закону стане черговим проявом проросійського реваншу в Україні, дозволить люстрованим чиновникам масово повертатися на посади і відсуджувати собі компенсації. Тобто, замість ремонтів доріг чи збільшення пенсій та стипендій, наші податки підуть на виплати колишнім чиновникам. При цьому не зрозуміло, що буде з тими, хто зайняв місця люстрованих. Це стане ще однією проблемою.

Отже, що тут можна буде зробити? Передусім сподіватися, що цього таки не відбудеться. А якщо суд все ж скасує цей закон, його необхідно буде вдосконалювати і знову приймати.

Михайло Жернаков, директор Фундації DEJURE:

“Треба змінювати порядок обрання суддів КСУ, щоби туди зайшли професійні та відповідальні люди, а не випадкові люди, призначенці, чиїсь куми”

— Найгірший сценарій — це було б повернення на посади чиновників часів Януковича. Себто портнови, лукаші тощо. Лише уявіть масштаб цього лиха. Люди, які після втечі Януковича пересиділи за кордоном, а зараз повернулися — мститимуться усім, отримавши для цього відповідні повноваження. І це я навіть не кажу про державні рішення, які вони прийматимуть в цих межах. Крім того, відчутного удару зазнає державний бюджет, бо люстровані зажадають фінансових відшкодувань — це мільярди. А враховуючи, як до цього питання ставиться КСУ (згадаймо рішення по Верховному суду, а також довічному грошовому отриманню суддів) - то це для представників Феміди абсолютно не аргумент.

Як діяти? Робити те, що давно треба було робити — змінювати порядок обрання суддів КСУ таким чином, щоби туди зайшли професійні та відповідальні люди, а не якісь випадкові юристи, призначенці, чиїсь куми, що, на жаль, часто практикується. Конституцією давним-давно передбачено конкурсний добір на відповідні посади. Але ні в період президентства Порошенка, ні зараз, при Зеленському, влада не поспішає змінювати законодавство, щоби “ширмовий” добір канув у Лету, ставши нарешті конкурсним. До слова, це справедливо не лише до суддів Конституційного суду, але й до решти.

Що вже зараз можемо зробити? Ну, над Конституційним судом жодного іншого суду немає, приміром, якогось умовного «Апеляційного КС». Якщо люстрацію визнають неконституційною — матимемо щось схоже, як ото ситуація зі скасуванням норми про незаконне збагачення. Ціна такого рішення — закриття понад 60 справ проти підозрюваних у корупції. А якщо махнемо рукою на рішення КСУ і не виплачуватимемо ніяких компенсацій — матимемо сотні, а той тисячі позовів до Європейського суду з прав людини...

Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch:

“Поки немає рішення КСУ по люстрації — треба якомога швидше формувати робочий штаб, де компетентні люди вирішуватимуть, як Україні зазнати мінімальних трат”

— Здобутки Революції гідності фактично може бути поставлено під сумнів. Це перший можливий наслідок. Другий — корупціонери, пристосуванці, куми та інші неефективні посадовці, які власними діями якраз згортували громадян на Майдані, можуть повернутися на посади. А слідом за ними й практика - забюрократизованість органів держвлади, хабарництво тощо.

Третій наслідок — фінансовий. Адже всі чиновники, які потрапили до люстраційного списку захочуть компенсації. А українські суди, як показує юридична практика, прихильно ставляться до екс-посадовців, які намагаються поновитися на посаді та отримати грошове відшкодування. Однак варто розуміти, що грошова компенсації тих же прокурорів можуть сягати мільйона гривень. Власне, а чи здатна взагалі країна виконати фінансову частину наслідків скасування закону про люстрацію — оце питання.

Тож наразі бачу три ризики: моральний, управлінський та фінансовий.

Як діяти державі? Насправді, вже сьогодні має бути сформований робочий штаб, в який мають увійти представники Мінюсту, Офісу генпрокурора, авторитетні правники, аби напрацювати план дій на випадок скасування люстрації. Тобто, що робити, аби Україна як держава зазнала мінімальних втрат. Це перше. Друге — очевидно, що вже зараз держава повинна шукати альтернативний шлях, за яким вона втратить якомога менше бюджетних коштів. Тому що бюджет і без цього дефіцитний з року в рік, а подібні судові рішення узагалі можуть зробити Україну банкрутом. Не побоюся сказати, що скасування люстрації на сьогодні становить загрозу нацбезпеці. Адже поруч із поверненням екс-чиновників періоду Януковича, російською агресією, коронавірусом тощо, чи зможе чинна влада ефективно справитися з іншими викликами та перешкодами, які постають перед Україною?

Віктор Шендибило, юрист, ветеран полку “Азов” (позивний “Лікург”):

“Поки є час - необхідно законодавчо вдосконалити документ, відредагувавши його, в тому числі, з урахуванням рішення ЄСПЛ”

— Найгіршим сценарієм, безумовно, є визнання Закону України "Про очищення влади" таким, що не відповідає Конституції. Це матиме своїм наслідком можливість поновлення усіх люстрованих чиновників, без винятку, відповідно з виплатами їм компенсацій за вимушений прогул. І що важливіше - це відкриває прямий доступ до органів державної влади для всіх чиновників часів Януковича, включаючи топ-посадовців, що буде прямим паплюженням цінностей та досягнень Революції Гідності.

Що робити? Відповідь на це питання досить проста: необхідно законодавчо вдосконалити Закон "Про очищення влади", відредагувавши його, в тому числі, з урахуванням рішення ЄСПЛ. Якщо ж суд вважає, що Закон стосується дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року, то необхідно забезпечити проведення відповідних перевірок таких осіб на предмет їх причетності до вчинення злочинів, корупційних правопорушень чи інших дій, які стосувалися порушення прав українців під час правління режиму Януковича або ж до здобуття Україною незалежності. Так, це значний пласт роботи, але маючи на руках факти причетності тих чи інших осіб до протиправних дій злочинних режимів (комуністичного та режиму Януковича), звільнення таких осіб та заборона для них обіймати посади в органах влади буде більш обґрунтованою та забезпечить захист люстрації і в судах.

Назарій Гарасимчук, юрист АО “Матвіїв і Партнери”:

“Люстрація не повинна підміняти собою структурні реформи (зокрема, правоохоронної системи), спрямовані на зміцнення верховенства права та боротьбу з корупцією”

— Питання ймовірного рішення КСУ та потенційних його наслідків містить у собі не лише юридичну складову, але й, безумовно, політичну, яка базується на суспільних настрояхТаке рішення сприятиме збільшенню кількості звернень осіб, які «підпали» під люстрацію, до Європейського суду з прав людини. Оскільки частина громадян очікують рішення КСУ про неконституційність «люстраційного» закону, а у протилежному випадку – таким громадянам залишається звертатись до захисту своїх у прав до міжнародних інстанціях. Тим більше, з огляду на нещодавнє рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України», яке безуспішно апельоване Україною. Натомість, у випадку визнання деяких положень неконституційними, це зумовить чималу кількість судових процесів щодо не лише поновлення на посадах тисяч колишніх чиновників, але й у силу положень ч. 3 ст. 152 Конституції України таким особами буде відшкодовано відповідну шкоду з державного бюджету.

Якщо говорити про те, що необхідно вчинити вітчизняному законодавцю за наявної ситуації, то треба врахувати зауваження, неодноразово Венеціанською комісією щодо конкретних положень закону про люстрацію. А також усвідомити: люстрація не повинна підміняти собою структурні реформи (зокрема, правоохоронної системи), спрямовані на зміцнення верховенства права та боротьбу з корупцією.

Поговорив Мирослав Ліскович. Київ