Дві варти суверенітету України
- Дмитре, вам не здається, що і людей сьогодні малувато, і драйву малувато…, - запитала я видавця Дмитра Капранова, який прийшов на Майдан на акцію «Червоні лінії для Зеленського» разом із родиною, - згадайте День незалежності, марш на Покрову. Центр бурлив, десятки тисяч зі всієї України…
Схоже, і суспільство, і політичні опоненти добре спорядило Президента в Нормандію.
Тож Глава держави мав все: і суворі попередження, і оплески та відсотки підтримки. Чого можна, а чого категорично не можна припуститися в Нормандії, було проговорено суспільством у деталях. І очевидно, недільні акції мали закріпити результат.
Акція «Червоні лінії для Зеленського», яка розпочалася на Майдані о 13-ій, відкрила група «От вінта».
Пізніше долучиласяя Хорея козацька, чим зробила захід дуже атмосферним. Спочатку тут було не більше трьох-чотирьох тисяч, але люди прибували. Відомих персон не бачила. Але креативу тут було достатньо.
Люди весь час робили селфі з чоловіком в масці Путіна з гітлерівською символікою. Кілька учасників виставили серії карикатур на президента за підписом: «Студія 25%». Популярним був слоган: «Президент, повертай Крим, а не унітази».
Помітила, що чисто естетично варто зав’язувати із поезією на Майдані, народ не дуже оцінив довгий новий вірш Павличка, який закінчували слова: «Смерть у Москві, а порятунок у НАТО».
Зі сцени час від часу лунав слоган: не переходь “червоні лінії”.
“Червоні лінії” були окреслені раніше і багато разів: ніяких виборів на Донбасі, поки не пішли російські інструктори, ніяких прямих поставок і переговорів по газу, ніякої відмови від зовнішнього курсу, ніякого припинення судових позовів проти Росії.
На сцені, змінюючи одне одного, виступали депутати “Голосу”, “Європейської Солідарності”, політики з партії “Свобода”.
- Ми тут, бо боїмося слабкості президента, ми тут, бо ми хочемо показати Європі, що президент Зеленський озвучує не лише свої вимоги, а всієї України, - говорила зі сцени депутатка від “Голосу” Інна Совсун.
За винятком парочки зневажливих фраз одного з наразі непарламентських політиків та обіцянки свободівця Андрія Іллєнка: якщо буде треба, то зробимо їх ще раз, як у 2013-му, все, що звучало на адресу Президента, не містило неповаги. Володимир В’ятрович зробив короткий екскурс, чому не можна вірити Росії, адже вона робила демонтаж нашої державності.
- Розмовляти з президентом РФ Володимиром Путіним можна тільки з позиції сили, - повторював зі сцени колишній політв'язень, народний депутат Ахтем Чийгоз, - Сьогодні ми хочемо докричатися до кожного в світі, ми ніколи не пробачимо те зло, ті злочини, які скоїв Путін проти нашої держави. І розмовляти з ним треба з позиції сили, говорити, що кожен із нас буде боротися, поки за ці злочини Путін не опиниться на лаві підсудних.
Як водиться у такі дні, люди йшли поруч на каву та потім знову виходили, в дні віче до фудзони Майдану не пробитися. Кафе в “Глобусі” - прекрасний зріз портрету відвідувачів віче, три покоління киян (переважно були столичні жителі), більшість з них україномовні, беруть лише чай та тістечка, і хоч з активною життєвою позицією, але нікого собою не обтяжують, голосно не агітують.
Я витратила на каву не більше двадцяти хвилин, але встигла на виступ Петра Порошенка, який завершував денне віче. Він з’явився на сцені разом із дружиною, зірвавши купу оплесків. Цей виступ знову довів, що Порошенко - прекрасний оратор.
- Влада оголосила віче Майданом. Це не майдан. Єдине, проти кого ми виступаємо, це країна- агресор. Ми за Україну вільну, демократичну, соборну. Ми за те, щоб голос був почутий Ангелою Меркель, щоб його почув народ Франції. Не можна йти на поступки, поки не буде звільнено Україну. І ми хочемо, щоб наш голос був почутий українським Президентом. Є підстави наполягати, що вся відповідальність за війну лежить на Кремлі. Минув час, вісім місяців, поки до влади прийшло протверезіння. Війна не завершується не тому, що цього не хочуть політики, а тому, що центр війни - в РФ. Мир, це коли російські війська підуть геть з Української території, коли найманці з груп Вагнера підуть геть, а якщо хочуть залишитися, то у в’язницях. Це українське розуміння миру. І тому ми кажемо спільно: ні капітуляції. Я хотів би, що це було чути у Парижі. І ще хотів би нагадати слова Дональда Туска: «Якщо ви здасте Україну, здасте Європу». Почуйте голос Туска, бо Україна - це Європа.
Не вірте Путіну. Не бійтеся Путіна. Подивіться, як ми змінилися за ці роки. Наші Збройні сили змінилися, і вони - запорука нашого успіху. Ми бажаємо успіху нашій делегації, ми тут, бо віримо в нашу перемогу. Але ми тут, бо не допустимо нашої поразки».
Цими словами завершувався денний мітинг (денна варта) учасників акції. Але ввечері стартувала акція “Варта на Банковій”, яка триватиме всю ніч і наступного дня - аж до завершення переговорів "нормандської четвірки" у Парижі.
Біля Офісу президента стало зрозуміло, що більшість постійних відвідувачів таких віче пропустило денний захід, саме зекономивши сили на вечірній. У Офісі президента світилися вікна, а поруч приготувалися розкладати намети учасники. Їх було не менше двох тисяч. Студенти, старші кияни, колишні депутати, волонтери, журналісти. Багато людей із прапорами “Азова”.
Хтось обговорював тему, чому нам президентів призначає телебачення і як розмовляти із виборцями нової влади. Хтось казав, що готовий, аби його потовкли силовики, якщо це допоможе залучити киян на Майдан.
Але, за великим рахунком, ніхто не хотів Майдану, не йшлося навіть про переобрання чи повалення чинної влади. “Ми боїмося Майдану, не хочемо його, але якщо будуть зроблені кроки до капітуляції, то нам нічого не залишиться. Президент має розглядати нас не як удар в спину, а союзників”, - почула розмову двох киян.
В одному наметі почали розливати каву з печивом. З боку Лютеранської учасники почали приносити металеві конструкції для сцени. Дехто казав, що сцена вже стояла, але її розібрала поліція. Але зрештою, до учасників проявили лояльність.
На сходах біля одного зі входів розпочався мітинг.
- Ми не войовнича меншість, ми державницька більшість, - виступив член ради руху “Ні капітуляції” Михайло Бесараб, - помилково думати, що тут зібралися лише виборці Порошенка. 70% всіх громадян, серед яких половина виборців чинного Президента, не готові на поступки Росії. Ми стоїмо тут, щоб застерегти владу від помилок.
Із таким самим слоганом виступили співорганізатори Мирослав Гай та Олександр Іванов.
Тут, біля Офісу президента, все було сповнено якимось сенсом.
Частина людей намагалася облаштувати побут (намети, теплі речі, їжа). Інші майстрували сцену. Треті продовжували мітинг. Четверті, колишні народні депутати, проводили своєрідні депутатські прийоми, говорили із виборцями.
Під час мітингу знову проговорювали “червоні лінії”:
- Ні федералізації! Ні капітуляції! Разом сила!
Разом тут зібралися дуже різні люди, представники ліберальної “Демсокири” і дуже консервативної “Галицької партії”, “Азов”, “Свобода”, Республіканська партія.
Останнє, що я почула від одного з організаторів, - коментар медіа.
- Ми будемо вважати, що Президент привіз перемогу, якщо він навіть не привезе жодного результату. Це означатиме, що він не поступився суверенітетом. І ми правильно це зрозуміємо...
Олена Мігачова, Київ
