“Мовний” закон України не забезпечує балансу прав нацменшин – Венеціанська комісія

“Мовний” закон України не забезпечує балансу прав нацменшин – Венеціанська комісія

Оновлено
Укрінформ
Закон України про забезпечення функціонування української мови не забезпечує балансу щодо збереження мовних прав національних меншин.

Про це йдеться в ухваленій у п'ятницю доповіді Європейської комісії за демократію через право (Венеційської комісії), повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Закон про державну мову в Україні не забезпечує балансу між зміцненням української та збереженням мовних прав меншин», - вважають експерти Венеційської комісії.

У документі відзначається, що надзвичайно важливим є досягнення належного балансу у сфері мовної політики.

У комісії вважають, що «влада (України - ред.) все ще не спромоглася досягти цього у законі про державну мову».

На думку експертів, ухвалення в Україні закону про мови меншин дасть змогу забезпечити необхідний баланс.

Експерти Ради Європи закликали Україну підготувати без зволікання проєкту такого закону, а також розглянути можливість призупинення до його ухвалення імплементації норм закону про мову, який уже набрав чинності.

Читайте також: В Угорщині сподіваються, що Зеленський перегляне "мовний" закон

Українській стороні рекомендовано під час підготовки закону про нацменшини консультуватися з усіма зацікавленими сторонами, включаючи корінні народи.

При цьому експерти заявили, що усвідомлюють надзвичайну складність, чутливість, високу політизованість мовного питання в Україні, особливо у контексті конфлікту з Росією.

«З огляду на особливе місце російської мови в Україні, а також гноблення української мови у минулому, Венеційська комісія повною мірою розуміє необхідність просування використання української як державної мови. Похвальним є те, що закон про державну мову передбачає позитивні заходи, яких держава зобов’язана вжити в інтересах кожного громадянина України. Йдеться про можливість вивчати мову в освітній системі, організацію мовних курсів, надання доступу до фільмів та інших культурних продуктів українською», - йдеться у документі.

Окрім цього комісія рекомендувала продовжити перехідний період набуття чинності законом про освіту з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023-го.

Як повідомлялося, Верховна Рада України 25 квітня 2019 року 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Президент Петро Порошенко підписав його 15 травня, а 16 липня переважна більшість норм цього закону набула чинності.

У законі зазначено, що кожен громадянин зобов'язаний володіти українською мовою. При цьому володіння мовою необхідно для вступу в українське громадянство.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.

Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях. Згідно з ним, за п'ять років стане чинною норма, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.

Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-