Європейський вояж: Зеленський позначив червоні лінії і маркери

Європейський вояж: Зеленський позначив червоні лінії і маркери

Аналітика
Укрінформ
Про що свідчить перший візит нового українського президента до Франції та Німеччини — країн, які надважливі для України в багатьох аспектах

На цьому тижні увага політичних аналітиків була прикута до офіційного вояжу Володимира Зеленського до Німеччини та Франції — найголовніших європейських союзників Києва в питаннях безпеки й тиску на Москву. Від яких залежить згуртованість інших членів Євросоюзу навколо антиросійських санкцій, недопущення російської делегації у ПАРЄ, перспектив членства України в ЄС та НАТО, економічної підтримки, забезпечення енергетичної незалежності, тощо. Тож Укрінформ звернувся до експертів-міжнародників із проханням підвести підсумки дводенному європейському турне Зеленського: з чим туди їхав, та, власне, з чим повернувся назад?

Головне, що чітко окреслено червоні лінії та маркери

За словами політолога-міжнародника Павла Бульдовича, головна мета дипломатичного турне Зеленського до Франції та Німеччини полягала у підтвердженні позицій, окресленні червоних ліній та маркерів подальшої взаємодії.

Павло Бульдович
Павло Бульдович

“Із цим важливим, та все ж дещо ритуальним завданням президент загалом впорався. Так, була підтверджена санкційна політика щодо РФ, прихильність Мінському формату, задекларовано відновлення «нормандських» переговорів, вкотре актуалізована тема обміну полоненими та негативна позиція Києва стосовно Північного потоку-2. Крім того, тверде «ні» від Зеленського прозвучало в питанні прямих переговорів з ватажками ОРДЛО, а в ході спілкування з журналістами глава держави підтвердив євроінтеграційні прагнення України. Позитивним можна вважати і обговорення співпраці з німецьким і французьким бізнесом”, - вважає експерт. Водночас президенту, на думку Павла Бульдовича, явно не вистачало ініціативності та новизни в політичних підходах, які він анонсував у ході своєї передвиборчої кампанії. Адже замало висловити протест Північному потоку, не зачіпаючи теми гарантій транзиту газу територією України. “Обговорюючи прив’язку санкцій до Мінських угод, не завадило б підняти питання Криму, яке винесене за межі цього формату. Оскільки це означає, що в разі потенційної реалізації домовленостей, санкції будуть скасовані попри анексію півострова. Окремо слід згадати і заяву Макрона про повернення Росії до ПАРЄ, на яку Зеленському належало відреагувати жорсткіше, так як мовиться про вкрай небезпечний прецедент «прощення» РФ без будь-яких наслідків для агресора”, - каже політолог.

Він дивується, чому президент у ході візиту навіть словом не обмовився про розширення «нормандського» майданчика за рахунок Великобританії і США, як пропонував це ще у статусі кандидата на пост глави держави. Адже зрозуміло, що нормандський формат приречений на неефективність без нових рішень і передумов, які здатні вплинути на позиції і наміри сторін.

“Але якраз таких рішень запропоновано не було, принаймні публічно. З іншого боку, певно, дається взнаки і передвиборна ситуація в нашій країні – владу ще не оновлено повністю, і за президентом не стоїть підтримка парламенту, що звужує можливості для серйозних і відповідальних кроків”, - резюмував Бульдович.

Нічого нового європейці не почули. І це добре

Своєю чергою політолог Ігор Рейтерович зауважив, що позиція глави України щодо війни на Донбасі, по суті дуже нагадує те, що говорив та робив його попередник.

Ігор Рейтерович
Ігор Рейтерович

“Нічого нового ми не почули. За великим рахунком цей візит організувало і підготувало зовнішньо-політичне відомство, сформоване ще за часів Петра Порошенка. А тому й не дивно, що значна частина озвучених меседжів, а також позиція президента Володимира Зеленського та членів його команди, значною мірою нагадують попередників. І це добре. Бо заявлено про незмінність проєвропейського вектору України. Тож особисто я наслідки візиту Зеленського сприймаю зі стриманим оптимізмом. Слід також відзначити швидку реакцію президента на деякі провокативні заяви, які прозвучали з вуст Ангели Меркель та Еммануеля Макрона. Очевидно, що вони таким чином намагалися “прощупати” нового українськогопрезидента, зрозуміти, на які компроміси здатна піти Україна під час майбутніх переговорів з Росією. Тому реакція Зеленського просто не може не тішити. Іще одне, не менш актуальне і важливе питання — це ймовірне повернення членства російській делегації в ПАРЄ. Знову ж таки, позиція Зеленського прозвучала чітко і зрозуміло: з моменту виключення РФ з організації, вона не виконала жодного пункту, а тому немає сенсу говорити про якесь повернення”, - каже Рейтерович.

Його також тішать заяви щодо підготовки до нової зустрічі в “нормандському форматі”. Мовляв, якщо така зустріч найближчим часом відбудеться, то перелік обговорюваних питань, судячи із заяв Зеленського, залишиться незмінним.

“Можливо, зміниться першочерговість... Тобто, питання ті самі, але що стоятиме під номером один - припинення вогню чи повернення заручників — невідомо. Думаю, в найближчі кілька тижнів матимемо більше інформації про це”, - припускає експерт. Крім того, він наголошує, що від рішень нашої Верховної Ради також багато чого залежить. Вже є нове подання на звільнення чинного глави українського МЗС Павла Клімкіна та призначення на його місце нового. Якщо парламент таки проголосує і дасть можливість наступному міністру закордонних справ працювати не в ролі заступника глави Адміністрації Президента (йдеться про авторитетного дипломата Вадима Пристайка, - ред.), а повноважним представником дипвідомства, то це суттєво зміцнить позиції України в очах європейської дипломатії.

На питання Укрінформу, а чи пройшов президент Зеленський тест на “класичну дипломатію” та чого йому не вистачало під час візиту, Ігор Рейтерович відповів наступним чином: “Не наважуся сказати, що президент почувався у своїй тарілці. Мав місце певний дискомфорт через брак досвіду. Фактично ми побачили дві людини: одна - зачитувала офіційні документи, намагаючись заглибитися в проблеми та миттєво реагуючи на спеціально закинуті фрази, а інша - постійно відходила від протоколу (одне інтерв’ю на східцях чого варте!), причаровуючи європейців простотою та позитивом. Думаю, що чим більше подібних зустрічей відбуватиметься, тим краще і впевненіше Зеленський почуватиметься. Головне — це добре готуватися до таких візитів, їхати з чіткими меседжами, не змінюючи своєї позиції під час переговорів, зберігаючи принциповість в моментах, які є вкрай важливими для України. Адже, безумовно, наші союзники, попри все, мають ще й свої інтереси, які вони намагаються захистити, представити, нав’язати”. Хоча, на думку експерта, конкретики в цьому візиті явно не вистачало.

Поговорив Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-