Світ розуміє прагнення України до змін, але методи сприймає критично

Світ розуміє прагнення України до змін, але методи сприймає критично

Аналітика
Укрінформ
Аналізуємо міжнародну реакцію на останні події в Україні — розпуск Верховної ради та перші офіційні заяви і кадрові призначення Президента

Світ із зацікавленістю “приглядається” до змін, які відбуваються на українському владному Олімпі. Звісно ж, багато аналізує. Та поки що (природно) мало “говорить”: маємо лише так би мовити “фрагментарні” заяви. І то - за винятком привітань на адресу Володимира Зеленського після інавгурації - рівень “коментаторів” не на найвищий. Та й у світових ЗМІ українська тема не “в топі”, поступаючись невизначеності довкола Брекзіт, можливій “гарячій фазі” протистояння з Іраном, ймовірним впливам на глобальну економіку американсько-китайського торговельного протистояння і деяким іншим важливим питанням міжнародного порядку денного. Хоча й говорити про те, що в період зміни влади і продовження російської агресії на Донбасі ми опинилися “на інформаційних задвірках”, також не можна. Про Україну і перші кроки нової української влади у світі так чи інакше згадують щодня. Приміром, про ситуацію довкола розпуску Верховної ради та перші кадрові призначення останніми днями писали і Times, і Washington Post, і Die Welt, і інші впливові видання. І всі сходяться на думці: для того, щоб по-справжньому зрозуміти Зеленського, світу потрібен час. А ось зроблені аналітиками висновки щодо перших тенденцій неоднозначні. Як і — здебільшого, неофіційні - висновки світових політиків...

Про стратегічний курс і демократичні цінності

У Європейському Союзі сподіваються, що президент Володимир Зеленський не забуде обіцянок щодо продовження євроінтеграції України, активізації боротьби з корупцією і завершення втілення судової реформи. Про це заявила заступник голови Представництва ЄС у нашій країні Анніка Вайдеманн. За її оцінками, саме “тяглість” започаткованих кілька років тому реформ відповідає справжнім стратегічним інтересам українців. І якщо Київ не зійде із цього шляху, подальша підтримка від Об’єднаної Європи йому гарантована. 

Це підтвердив, перебуваючи в Україні, і віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович. Тим часом у Північно-Атлантичному альянсі вкотре “натякнули”, що й перспективи приєднання до найпотужнішого у світі оборонного блоку багато в чому залежать від продовження започаткованих у нашій країні реформ. Тож “Україна має бути наполегливою в досягненні майбутніх цілей щодо членства в НАТО”, - заявив заступник генерального секретаря Альянсу з політичних питань і політики безпеки Алехандро Альваргонсалес. Він нагадав про напрямки очікуваних зусиль: “Щодня боріться з корупцією, реформуйте сектор безпеки, також здійснюйте громадський нагляд над службами безпеки, захищайте незалежність судової гілки влади та її цілісність".

В Північно-Атлантичному альянсі говорять не лише про політичну підтримку, а й про поглиблення військової співпраці з Україною. Це пообіцяв новий головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Тод Уолтерс. Йдеться, зокрема, про продовження навчання наших військових і про технічне сприяння захисту територіальної цілісності України. Водночас в Альянсі розраховують на продовження реформування оборонної сфери у нашій країні з урахуванням впровадження натовських стандартів. “Після ухвалення закону "Про нацбезпеку" в Україні мають затвердити пакет законодавчих актів за п'ятьма напрямками, - заявив глава представництва НАТО у нашій країні Александер Вінніков, - Це закони про новий комітет із контролю, про СБУ, про оперативно-розшукову роботу і про охорону державної таємниці. П'яте рішення - реформування оборонної промисловості". Вінніков упевнений, що нинішній рік буде вирішальним для України — у тому числі, і в питаннях оборонного та безпекового секторів. “Це буде нова сторінка в історії України. Але важливо, щоб країна не втратила цей імпульс реформ, цей рух у реформуванні, адже НАТО беззастережно підтримує такі активні процеси", - наголосив голова натовського представництва. За його словами, консультації з українською стороною щодо усіх запланованих реформ не припиняються. "Ми готові прискорити процес підготовки документів та поглибити допомогу. Найважливішими є перші два напрямки. Це - парламентський контроль і реформа СБУ".

Про реформування Служби безпеки як запоруку подальшої підтримки України з боку міжнародних інституцій у четвер у рамках VI зустрічі парламентсько-громадської реформи у Києві говорили і співробітники європейських структур. У представництві Євросоюзу радять українцям обмежити функції СБУ контррозвідкою, контртероризмом і захистом державної таємниці. За словами заступниці глави представництва Анніки Вайдеманн, якщо СБУ хоче посилити співпрацю із зарубіжними партнерами, дуже важливо підвищити рівень довіри до цієї структури на міжнародній арені і всередині країни. А досягнути цього без реформ неможливо. Вайдеманн сподівається, що новий президент і Верховна рада продовжать реформування судового і правоохоронного секторів, яке тривало в останні роки.

Тим часом у команді Зеленського укотре запевнили: нова влада не збирається переглядати зовнішньополітичний курс країни, який закріплено в Конституції. Принаймні, новопризначений заступник глави адміністрації президента Вадим Пристайко переконаний: без Європейського Союзу та Організації Північноатлантичного договору (НАТО) Україні не обійтися. "Курс на НАТО зафіксовано в українській Конституції, його так само поділяють щонайменше половина українського населення і більшість нашого парламенту. Думаю, це всім зрозуміло. І Європейський Союз, НАТО - ті партнери, без яких ми не виживемо", - наголосив посадовець.

Отже, складається враження, що “цивілізований світ” загалом з оптимізмом оцінює перспективи співпраці з новою українською владою. І не чекає від Києва різкої зміни зовнішньополітичного курсу. Посадовці і аналітики, які вже встигли прокоментувати “українське питання”, у своїх висновках більше зосереджувались на порадах, а не на критиці.

Про перші ухвали, кадрові вподобання й залежності

Гірше - із неоднозначними рішеннями і кадровими призначеннями нового президента. Приміром, “у Вашингтоні виникли "деякі запитання" у зв'язку з указом Володимира Зеленського про призначення керівником його адміністрації Андрія Богдана, якого пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським. “Утім, висновки США робитимуть після аналізу реальних кроків команди президента”, - розповів Укрінформу екс-посол Сполучених Штатів в Україні (2003-2006 роки) Джон Гербст. Таким чином він прокоментував інформацію деяких ЗМІ, які повідомляли, що спецпредставник Держдепартаменту США Курт Волкер у розмові з Володимиром Зеленським нібито наполегливо рекомендував не призначати Андрія Богдана. Офіційно ж у Держдепі цю розмову не прокоментували. Натомість зауважили: делегація США на інавгураційних заходах у Києві, до якої входив Курт Волкер, "провела із президентом Зеленським дуже продуктивну дискусію із широкого кола питань". І жодних повідомлень про те, чи йшлося під час консультацій про кадри, зокрема, про перспективи призначень на різні посади “людей Коломойського”.

А ось в американській пресі без сумнівів із цього приводу не обійшлося. За висновками Washington Post, “головним випробуванням для нового українського президента стане те, як він поведеться з Ігорем Коломойським...

Андрій Богдан, глава АП
Андрій Богдан, глава АП

Якщо Зеленський розсадить на ключові пости ставлеників олігарха чи скасує вжиті проти нього заходи, це різко підірве довіру до нової адміністрації”. Таких же висновків дійшли й аналітики британського видання Times: “повідомлення про те, що співвласник продюсерської компанії Зеленського перебував на борту літака разом із Коломойським, викликають ще більше запитань щодо зв'язків бізнесмена і нового президента України”.

Перші призначення Зеленського викликали й негативну реакцію зарубіжних інвесторів. “Якщо глава держави продовжить призначати людей з кола бізнесмена Ігоря Коломойського на високі державні посади, можливий відтік інвестицій з країни. Інвестори почали сумніватися у тому, що Україна продовжить рухатися у напрямку дотримання верховенства права”, - заявив президент Європейської бізнес асоціації і керівник інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала.

Ще одним ризиком для країни може стати те, що “Володимир Зеленський “загрузне” в юридичних чварах з противниками, які оскаржують його право на оголошення дострокових виборів до парламенту”, - пише Washington Post. Таким чином, до інших важливих для України питань руки президента можуть і не дійти. І країна втратить ще кілька місяців, необхідних для втілення реформ. У цьому зв’язку Times звертає увагу “на тривожні сигнали стосовно того, що Зеленський може виявитися слабким лідером, який правитиме країною хаотично”. “Його партію назвали так само, як комедію, у якій він знімався, - “Слуга народу”. Ця партія не має представників у парламенті. Також їй, вочевидь, недостатньо часу, щоб самоорганізуватися для позачергових виборів”, - пише британське видання. Та найнебезпечніше те, що періодом невизначеності і взаємопоборювання, з-поміж іншого, можуть скористатися не лише деструктивні сили всередині країни, а й головний зовнішній ворог - Владімір Путін. “Зеленському добре б пам'ятати: Путін піднявся так високо, тому що мав здатність вчасно відчувати слабкість своїх опонентів. Є реальний ризик того, що він дозволить (спровокує) ескалацію війни на Сході України, щоб вирвати в Києва перемогу на своїх умовах, а не на умовах Зеленського”, - йдеться на шпальтах Times.

Таку стурбованість поділяє і шведське видання Aftonbladet. При цьому журналісти вважають: ситуацію ускладнює ще й те, що “західний світ зараз перебуває в полоні сумнівів через економічні і політичні втрати, пов'язані з підтримкою України в її боротьбі за свободу”. 

А ось оцінки впливового німецького видання Die Welt куди оптимістичніші. Журналісти вважають нового президента України "прозахідним політиком" і звертають особливу увагу на його рішення розпустити Верховну Раду, обіцянку залишитися на посту глави держави тільки один термін і вимогу щодо відставки уряду.

Загалом же зарубіжні журналісти, як і посадовці та дипломати (для останніх це природно), не поспішають із висновками щодо найближчих перспектив України за президентства Володимира Зеленського. Незважаючи на те, що перші дні його каденції викликали доволі бурхливу реакцію всередині країни, для світу він стане “більш зрозумілим” вже згодом. Багато в чому це залежатиме від того, чи вдасться главі української держави переконати наших найважливіших міжнародних партнерів в доцільності (і користі для країни) зроблених ним кроків.

Про найближчі “оглядини” і очікувані кроки

Новопризначений заступник глави Адміністрації Президента Вадим Пристайко, до речі, запевнив: план перших закордонних візитів президента Володимира Зеленського уже готовий. "У нас є план візитів на найближчі місяці. Куди буде найперший – повідомимо найближчим часом. Ми запрошені на дуже багато заходів. Зараз обираємо, куди слід їхати, особливо - у перші візити", - уточнив посадовець.

Вадим Пристайко, заступник глави АП
Вадим Пристайко, заступник глави АП

“Для вибору країни першого візиту новообраний президент має відповісти щонайменше на два запитання, - наголошує директорка Центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук, - По-перше, який сигнал він повинен надіслати Україні та світу вибором тієї чи іншої країни для першого візиту? По-друге, як ключові партнери України, які не увійдуть до "першої трійки", відреагують на цей вибір? Якщо першим візитом новий президент бажає надіслати повідомлення щодо відданості європейському і євроатлантичному вибору, це мав би бути Брюссель (хоча Віктор Янукович дещо девальвував саме таке прочитання першого візиту до Брюсселя). Якщо сигнал має полягати у фокусі на відносини з країнами, які спроможні допомогти нам закінчити війну з Росією, то це передусім Вашингтон. Якщо ж поєднання двох пріоритетів – європейського вибору і закінчення війни, то тут найкраще пасуватиме Берлін. І, нарешті, якщо головний меседж полягатиме у налагодженні відносин із сусідами і наголошуванні на відмінностях із політикою попереднього президента, то це - Варшава”. 

Додамо, що відповідні запрошення Володимир Зеленський уже отримав. І від європейських інституцій (через віце-президента Єврокомісії Шефчовича), і особисто від канцлера ФРН Ангели Меркель та польського Президента Анджея Дуди. Чекають на нового очільника України і у Вашингтоні. Щоправда, домовленостей про його зустрічі з Дональдом Трапом на разі, схоже, немає. А це — важливе завдання для української дипломатії.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-