Гаряче політичне літо 2019-го Україні забезпечено
У день інавгурації спробувати вгадати майбутній політичний курс президента не рано, а навіть вже й запізно. Та, здається, мовчання про майбутні конструктивні пропозиції та рішення – це інновація нинішнього переможця виборів. В інавгураційній промові президент Зеленський розповів лише про звільнення та розпуски, і практично нічого про майбутні державні плани. Втім, спробуємо разом з експертами “по гарячих слідах” спрогнозувати наслідки його гучних заяв. Враховуючи, що процеси вже почалися – прем’єр-міністр Володимир Гройсман не чекаючи повторного “запрошення на вихід” подав у відставку. Що далі?
І знову жорстке протистояння між гілками влади
Майже всі експерти сходяться на думці, що слід очікувати на жорстке протистояння між новим президентом і старою владою, що ми, власне, і бачимо вже сьогодні. “В кінці промови гарант попросив наказовим тоном прибрати «мажоритарку», змінивши закон про вибори, а також зняти недоторканність, прийняти закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, а ще звільнити голову СБУ, генерального прокурора та міністра оборони України. Це лише показує, що президент Зеленський прагне бути жорстким керівником з твердою рукою. От чи вдасться йому це – покаже час. Утім він все ж зміг усіх здивувати під час виборчої кампанії, тож гадаю, можна очікувати багато чого цікавого. Буде гаряче”, – прогнозує політолог Андрій Городоцький.
Більшість політичних оглядачів кажуть, що Зеленський у своїх відносинах з ВР почав гру з "жорсткої" карти через ті “підніжки”, які намагався йому ставити парламент. “Саме парламент розпочав протистояння з Зеленським ще до його вступу на посаду, коли в стінах ВР обговорювалася дата інавгурації. Сьогодні ми побачили відповідь Зеленського. Але треба розуміти, що депутати не здадуть своїх позицій без бою”, - коментує політолог Владислав Сердюк, експерт Фонду “Громадська дипломатія. За його словами, в парламенті є політичні сили, які зацікавлені в тому, аби вибори не відбулися достроково. “Частина політичних сил ще не оговталась після попередніх виборів, а тут одразу треба починати розробляти тактику та стратегію уже на парламентські вибори. Скоріш за все, частина політичних сил в парламенті ініціює звернення до суду, аби вивчити юридичні підстави рішення Зеленського. Ефективність парламенту, звісно, знизиться до нуля через те, що всі сили будуть кинуті на боротьбу ”, - прогнозує експерт.
“Новообраний гарант Конституції почав своє правління фактично з порушення Конституції, адже не існує жодної правової підстави для розпуску Верховної Ради. Проте він свідомо почав “хейтити” діючих депутатів та урядовців, адже для того, щоб втримати свої рейтинги, йому потрібен ворог. Це стара, перевірена пропагандистська методика. І тут вже не важливо, чи вийде розпустити парламент, чи вибори все ж відбудуться вчасно - у будь-якому разі технологічно Володимир Зеленський знайшов крайнього, на кого він буде списувати всі невдачі. Для його електорату цього достатньо. Зараз ми бачимо відставки всієї владної команди і перехід в опозицію. Загалом, це правильна європейська практика. Але в Україні є певна “двоякість” сприйняття. Якщо політик зі зміною президента не подав у відставку, значить, тримається за крісло. Якщо ж подав у відставку - кидає державу у відповідальний момент. На грі у ненависть і буде побудована парламентська кампанія "Слуги народу", - прогнозує політолог Дмитро Сінченко.
Пошук ворогів – як передвиборча стратегія
Хоча, в будь-якому разі, зміну владних гілок потрібно сприймати спокійно. Богдан Яременко, голова Фонду “Майдан закордонних справ” зазначає: “Новообраний президент своїми жорсткими заявами фактично ще раз проінформував усіх про суспільну думку стосовно результативності та ефективності роботи Ради та Кабміну, яку підтверджує також соціологія – не більше, ні менше. Зрозуміло, що протистояння закладене. І в даному разі Зеленський діє майстерно, адже переводить це протистояння з позиції “всередині влади” на позиції “між владою і народом”. Підтримка народу в нього є. Про це свідчить соціологія. Тож, мені здається, він іде свідомо на ризики загострення”.
Результати дострокових виборів і можливості створити пропрезидентську більшість, на думку експерта, спрогнозувати сьогодні важко, попри дані тієї ж соціології. Але певні підстави для серйозного оновлення гілок влади вже начебто проглядаються. “Тому нас очікує насправді гаряче літо”, – прогнозує Богдан Яременко.
Випади проти Кабінету міністрів, які пролунали в інавгураційній промові, свідчать про те, що команда Зеленського обрала уряд в якості публічного ворога, за рахунок війни з яким можна отримати ще більше голосів на парламентських виборах. “Таким чином, розігруватиметься класична схема, коли президент Зеленський декларуватиме прагнення змін, а уряд звинувачуватиметься у саботажі. Така картинка дасть можливість команді Зеленського переконувати виборців голосувати за партію “Слуга народу” з тим, щоб отримати таку більшість у парламенті, яка не буде саботувати ініціативи нового Президента для покращення життя людей”, - пояснив політтехнолог Дмитро Бачевський.
Пристебніться, громадяни, входимо в зону політичної турбулентності
Очевидно, що Україна входить в період кулуарних моделей управління, через фінансово-промислові групи, через лобі інвестиційних банкірів, які зараз по своїй вазі в політиці переважають “старих” олігархів. “Фактично, саме це й дозволить здійснювати поступову заміну старої команди. І з точки зору сьогодення, таку заміну можна оцінювати нейтрально, – каже економіст Олексій Кущ. – Припускаю, ми не зіштовхнемося з якимись серйозними структурними потрясіннями, які неминуче супроводжували б перезавантаження старої системи, і означали б занурення у політичну та економічну турбулентність як мінімум на рік. Що відповідно, позначилося б на добробуті та гаманцях українців. Але через невиправдання надій є ризик формування нового “втраченого покоління”. У нас вже сформоване одне втрачене покоління, яке протягом 25 років даремно очікувало на системні зміни. Зараз ми можемо зайти на умовне “друге коло” – формування другого втраченого покоління, яке розпочнеться з новим політичним циклом”.
Безумовно, рішення негайного розпуску парламенту є ризикованим з точки зору розпалювання політичної кризи. Але, як бачимо, половина парламентських сил готова до дочасних виборів і, швидше за все, ці вибори таки відбудуться. До них, судячи з усього, найкраще готові партії "Слуга народу", "БПП" (за винятком груп Гройсмана та Удару), "Батьківщина" і "За життя". “Опозиційний блок (та його частина, яка орієнтується на Ахметова, тобто майже вся фракція), попри свої «овації на інавгурації», не готовий до дострокових виборів, адже без Бойка та Медведчука навряд чи зможе подолати прохідний бар'єр. Вони змінять свою позицію, якщо Ахметов знову знайде спільну мову з Фірташем”, – пояснює Дмитро Сінченко.
За його словами, багато що залежатиме від мажоритарників. Виходить,їх треба переконати піти на вибори достроково влітку. А як же тоді бути з вимогою прийняти виборчий закон без мажоритарної складової? “Без рішення парламенту розпуститися, як би того комусь не хотілось, не можливо обійтися. Уряд не зможе фінансово забезпечити вибори без відповідного рішення Ради. Тому наступні тижні будуть вирішальними. Не дарма в Україну повернулись Коломойський та Портнов – вони прилетіли переконувати зацікавлені сторони. Суди вони, швидше за все, переконають, а от щодо депутатів - побачимо”, – резюмує Дмитро Сінченко.
Мирослав Ліскович, В’ячеслав Масний, Київ
Фото: Владіслав Мусієнко, Укрінформ
