Росії повернули право голосу в ПАРЄ — що це означає

Росії повернули право голосу в ПАРЄ — що це означає

Аналітика
Укрінформ
Скандальне рішення регламентного комітету ПАРЄ — крок вимушений. Водночас він дає можливість вдарити по Росії ще сильніше

10 грудня Регламентний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалив суперечливе рішення – фактично дозволив делегатам від Росії голосувати на виборах генсека Ради Європи (відбудуться у 2019 році), комісара РЄ з прав людини, президента ПАРЄ та суддів Європейського суду з прав людини. Прес-служба Парламентської асамблеї пояснює, що відповідно до статутних документів Ради Європи, обмежень у виборах високопосадовців для жодної з національних делегацій не може бути. І якщо Росія вирішить повернути до ПАРЄ свою делегацію, то вона автоматично матиме право голосувати.

Нагадаємо, в квітні 2014 року після анексії Криму ПАРЄ позбавила Росію права голосу терміном на один рік. Згодом, в січні 2015 року рішення було пролонговане. У відповідь на це делегація РФ заявила, що припиняє свої контакти з ПАРЄ. Відтоді російська делегація участі в роботі Асамблеї не бере. Однак останнім часом проросійське лобі в ПАРЄ прагне будь-що повернути її. Придумали навіть формальний привід – Росія, разом з припиненням своєї роботи в Асамблеї припинила фінансувати її діяльність, а ці кошти, мовляв, ПАРЄ ну дуже потрібні!

Тому повернення права голосувати в ПАРЄ – хай невелика, але перемога росіян.

Логічною реакцією українців на таке рішення Регламентного комітету стало суспільне обурення. Хмизу у вогонь додала і Верховний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Могеріні, заявивши, що “Євросоюз вважає важливішим та дієвішим надання допомоги українським регіонам, які страждають від блокади Керченської протоки Росією, аніж введення нових санкцій проти РФ”. Простими словами, Європа Україні допомагатиме, але нові санкції стосовно РФ – зараз не на часі. То чи не простежується тенденція до послаблення санкцій до Росії з боку Європи?

З голосом чи без, аби тільки агресор воду не каламутив

Вже наступного дня, 11 грудня рішення Регламентного комітету ПАРЄ прокоментував голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв, пояснивши, що “зради” тут немає.

Володимир Ар'єв
Володимир Ар'єв

“Особливих приводів для стурбованості стосовно цього рішення регламентного комітету немає. Набагато важливішим є те, що скандальну “жовтневу доповідь” (в якій, фактично, обмеження для російської делегації розцінюються авторами доповіді як незаконні. – Авт.), в якій містився проект набагато серйозніших поступок РФ, регламентний комітет одноголосно переніс на невизначений термін. Тобто, росіяни отримали відкоша. А це рішення про дозвіл голосувати за виборні посади, маючи обмежене право голосу, відповідає статуту Ради Європи і є дуже символічним кроком, адже в Раді Європи розуміють, що Росія прагне звинуватити організацію в усіх гріхах через ігнорування її шантажистських вимог. І хоча три представники України голосували проти, це рішення було ухвалене, в тому числі голосами і іншими противників агресивної політики РФ”, – пояснив нардеп.

В цілому, на думку Володимира Ар’єва, для росіян в ПАРЄ на сьогодні є два сценарії дій. Перший: росіяни не приймають поступку, знову не подають делегацію на 2019 рік і намагаються торпедувати рішення ЄСПЛ невизнанням легітимності обраних суддів. Слабке місце полягає в тому, що зворотної сили рішення регламентного комітету не має, а більшість виборів у 2016-2018 роках проводилось без російської делегації, яка навіть не подавалась в ПАРЄ. А отже і санкцій проти них не було.

Другий: росіяни подають делегацію в січні, з високою вірогідністю отримують санкції, але мають можливість голосувати за нового генсека Ради Європи у червні. Слабке місце цього варіанту – ризик для росіян. Отримати санкції вкотре – буде дуже болюче для них.

“Задля того, щоб уникнути такої можливості, вони і протискували ті зміни до регламенту, яких не отримали. А з огляду на список тих, хто підписав і продовжує підписувати заявку на термінові дебати у січні на тему «Відкрита агресія Росії проти України: зрив мирного процесу» із дуже жорсткими дефініціями в бік РФ, то я маю великий сумнів що росіяни ризикнуть отримати чергового ляпаса добровільно”, – спрогнозував голова української делегації в ПАРЄ.

Але чи виправданий такий оптимізм Володимира Ар’єва?

Російське лобі в ПАРЄ: тактика дрібних перемог і метод “договорняків”

Опитані нами експерти переважно погоджуються з Володимиром Ар’євим, мовляв, краще за голову української делегації в ПАРЄ ситуацію не пояснить ніхто. Зокрема, таку думку висловив експерт-міжнародник, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда. “Ми чудово знаємо, що в Раді Європи існує дуже потужне проросійське лобі, яке буде намагатися будь що російську делегацію назад затягнути”, – переконаний експерт.

Євген Магда
Євген Магда

Водночас Євген Магда висловив сумніви стосовно можливості повернення російської делегації в ПАРЄ з 2019 року. “По-перше, не було відповідного рішення Парламентської асамблеї, і по-друге, Росія хоче повернутись без виконання всіх рекомендацій ПАРЄ, які їй були дані – а станом на сьогодні це не можливо. Крім того, у 2019 році очікуються вибори наступного президента Асамблеї, і Турбйорн Ягланд вже не зможе балотуватись, адже зараз закінчується його другий термін перебування на посаді. Думаю, проросійське лобі в ПАРЄ використовує тактику дрібних послуг Росії (ми ж не можемо голослівно звинувачувати їх у корупції) для того, щоб її якимось чином заспокоїти. Схоже, керівництво ПАРЄ має певні проблеми в комунікації з депутатським корпусом – саме тому президент ПАРЄ зацікавлений у поверненні Росії, але можливостей для цього не має”, – підсумував Магда.

Іншу точку зору в коментарі Укрінформу висловив експерт Аналітичної групи “Левіафан” Микола Мельник. “Будь-які поступки ворогу, яким для України є Росія, не може сприйматись спокійно, тим більш Україна не може толерувати подібним діям ПАРЄ. Думаю, пан Володимир Ар’єв із тяжким серцем писав це пояснення, адже розумів, що це компромісне рішення, з яким українській делегації прийшлось змиритись заради недопущення Росії назад до ПАРЄ. Не виключено, це частина кулуарних домовленостей української делегації з керівництвом Асамблеї”, – переконаний експерт.

Микола Мельник
Микола Мельник

Між тим, за словами Миколи Мельника, на посилення санкцій стосовно Росії з боку країн Євросоюзу сподіватись поки що не варто. “Країни Європи відверто не хочуть погіршувати стосунки з Російською Федерацією, адже розуміють потужність "м'якого впливу" РФ. Усі бачать, що Росія втрутилась у вибори США і не зазнала за це покарання, тому, відповідно, з такою країною треба домовлятись. Крім того, жодна країна світу не бажає зазнавати економічних збитків через збереження діючих санкцій або запровадження санкцій нових, заради третьої країни (мова про Україну. – Авт.). І ця позиція, хоч і не далекоглядна, але послідовна. Єдина країна, яка буде нарощувати санкційний тиск – це США. Але їхня позиція більш прагматична і направлена вочевидь на боротьбу за європейський ринок споживання газу. Тому майбутні санкції будуть направлені саме на сферу фінансову (ускладнення залучення кредитних коштів тощо) і газо- та нафтовидобувну. А отже вони не залежатимуть від українсько-російських стосунків”, – пояснює Микола Мельник.

Зараз нам лишається сподіватись лише на вітчизняний дипломатичний корпус, а особливо – на українську делегацію в Раді Європи, якій вдається здобувати й перемоги. Згадаємо те ж таки відтермінування скандальної “жовтневої доповіді” авторства російського лобі.

Олександр Карпенко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-