Українське питання в Радбезі ООН: Що втратила Росія за п'ять місяців

Українське питання в Радбезі ООН: Що втратила Росія за п'ять місяців

1113
Ukrinform
РФ послідовно втрачає підтримку в ООН – навіть серед своїх ще донедавна союзників 

Після того, як у кінці 2017 року Україна завершила своє дворічне членство в Раді Безпеки ООН, обговорення російської агресії на Донбасі й у Криму стало менш інтенсивним на цьому майданчику.

Востаннє українська тема виносилася на засідання Радбезу 29 травня – п'ять місяців тому, попри те, що питання ніяк не вирішується. Звісно, ситуація в окупованих РФ регіонах обговорюється й на Генасамблеї, й навіть цього вересня була включена до постійного порядку денного ГА ООН. Однак, Рада Безпеки – орган, який приймає резолюції, обов'язкові до виконання, і від якого залежить, у тому числі, рішення про введення миротворців на Донбас.

Засідання Радбезу у вівторок по ситуації в окупованих регіонах України показало, що змінилося за п'ять місяців і наскільки прогресує ступінь міжнародної ізольованості РФ у цьому головному органі ООН.

100-ВІДСОТКОВИЙ ПРОВАЛ ДЛЯ РОСІЇ

Ще перед початком засідання Росія отримала "політичний нокдаун" від одразу восьми країн Євросоюзу, п'ять з яких представлені у РБ ООН, у тому числі дві – в числі постійних членів. Велика Британія, Франція, Нідерланди, Польща, Швеція, а також Італія, Бельгія й Німеччина виступили зі спільною заявою, в якій засудили спроби провести нелегітимні вибори на Донбасі. "Будь-які подібні незаконні вибори несумісні з суверенітетом і територіальною цілісністю України", – підкреслили країни-члени ЄС.

При цьому, дипломатичною мовою в документі вказувалося на справжню роль Росії в організації незаконних голосувань на Донбасі, а також у конфлікті на сході України, який Москва підтримує фінансово, матеріально та іншим чином.

Карен Пірс / Фото: Foreign & Commonwealth Office
Карен Пірс / Фото: Foreign & Commonwealth Office

Показовим стало й те, як країни ЄС озвучили спільну позицію. Головним спікером від імені всіх країн виступила представник Великої Британії Карен Пірс в оточенні інших послів. Враховуючи те, що Британія і Євросоюз переживають процес "розлучення", це означає, що єдності країн ЄС на підтримку України, а також проти агресії РФ нічого не заважає. Як зауважили самі представники країн Євросоюзу, це "демонструє послідовність позиції ЄС щодо України".

Важливо й те, що до цієї позиції, фактично, приєдналися й Сполучені Штати, виступивши співініціатором засідання Ради по ситуації в окупованих регіонах України. Враховуючи існуючі процедури в Радбезі, це означало, що будь-яка позиція чи ініціатива РФ у питанні виборів у Л/ДНР приречена на 100-відсотковий провал і ніколи не знайде навіть компромісної підтримки серед членів Ради Безпеки.

БЕЗ ЖОДНОЇ ПІДТРИМКИ

Так і сталося. На самому засіданні було лиш одне голосування, яке хоч і можна вважати формальним, але водночас – дуже показовим. Російський постпред Василь Небензя запропонував заслухати в Радбезі таку собі Олену Кравченко. Вона, за його словами, мала представити ЦВК однієї з невизнаних "народних республік" та розповісти про "справжню ситуацію" на сході України. Як не намагався глава російської місії переконати у важливості "послухати всі сторони", йому була дана чітка відповідь: у Л/ДНР не може бути офіційних представників, оскільки їх не обирали за українським законодавством.

Василь Небензя
Василь Небензя

Але більш показовим виявилося саме голосування по цьому питанню: один – "за" (звісно, РФ), семеро – "проти", семеро – утримались. Тобто, російську делегацію взагалі ніхто не підтримав. Навіть Казахстан, який лише у вересні голосував разом із РФ проти того, щоб включити питання окупованих територій України в постійний порядок денний Генасамблеї ООН. Це стало ще одним болісним ударом для Росії, що безперечно переміщує її в більш глибоку ізоляцію.

Цікавою в цьому зв'язку виявилась і позиція Китаю, на нейтральність якої раніше так чи інакше спиралась Москва. Цього разу в Пекіні дещо змістили акценти – з необхідності лише "врахування інтересів усіх етнічних груп в Україні" до категоричного "проти" будь якого зовнішнього втручання у внутрішні справи Української держави.

"Китай поважає суверенітет і територіальну цілісність усіх держав, включно з Україною і виступає проти втручання у внутрішні справи України будь-якої зовнішньої сили. Китай уважно слідкує за розвитком ситуації у східній Україні", – заявив під час виступу представник офіційного Пекіна.

АКЦЕНТИ НА АЗОВ

Виступ України під час засідання Ради Безпеки у вівторок був найдовшим серед усіх інших. Володимир Єльченко зробив цілий ряд важливих акцентів – від використання Росією Ради Безпеки ООН як майданчика для пропаганди – до, власне, незаконних виборів на Донбасі, агресії РФ у Азовському морі, окупації Криму та утримання в РФ українських політичних в'язнів. Безперечно, кожна з цих тем є важливою для того, щоб російська агресія не поширювалася по різних векторах, у тому числі, в морському вимірі.

Варто підкреслити, що, крім незаконних виборів на Донбасі, тема Азова також є порівняно новою для засідань Ради Безпеки ООН. Однак уже зараз наголоси у виступах розставляються достатньо категоричним чином.

Розмарі Дікарло / Фото: ООН
Розмарі Дікарло / Фото: ООН

Наприклад, заступник генсека ООН із політичних питань Розмарі Дікарло наголосила, що в Азовському морі "напруження зростає", і це негативно впливає на атмосферу в цілому регіоні. Вона закликала уникати ризику ескалацій, провокацій та прорахунків.

Сполучені Штати назвали перешкоджання Росією доступу до українських портів "порушенням суверенітету й територіальної цілісності, що підриває міжнародне право".

Велика Британія й Польща звернули увагу на "величезний економічний збиток", який намагається завдати Росія Україні блокадою портів в Азовському морі, зберігаючи водночас збройну присутність на Донбасі.

Україна, зі свого боку, вказала на ризики збройного нападу РФ з моря, а також використання Азова в якості каналу постачання зброї на Донбас з окупованого Криму.

Засідання Радбезу по ситуації в окупованих регіонах українського Донбасу лише підтвердило, що за останні місяці баланс думок і позицій серед країн-членів помітно змістився. І звісно, не на користь Росії. Це стосується не тільки Донбасу, а й питань Криму, Азова та ряду інших аспектів.

Причому, зовсім не дивує, що послідовність заяв Москви всупереч нормам Вільного світу стала дорівнювати послідовній втраті нею підтримки в ООН – навіть серед своїх же донедавна союзників. Звісно, зміни, які відбулися за останні п'ять місяців, не можна назвати кардинальними, але вони є дуже помітними. І, якщо така динаміка продовжиться, російській делегації дедалі важче буде утримати поважне місце в структурі Об'єднаних Націй і дедалі складніше впливати на процеси прийняття рішень.

Ярослав Довгопол, Вашингтон - Нью-Йорк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-