Трамп і НАТО: Що змінилося перед зустріччю з Путіним
"Путін може бути найлегшим з усього цього", - відверто зізнався Трамп журналістам перед вильотом у європейське турне. Він знав, що його очікує не зовсім просте спілкування в НАТО, давно запланований перший візит до Британії в момент урядової кризи в Лондоні, а також зустріч із президентом Росії в Гельсінкі.
Ще перед тим, як відправитись на "борт номер один", глава Білого дому продовжував неоднозначно висловлюватися про відносини з РФ, не визнаючи Путіна "ворогом" попри заклики однопартійців. Втім, уже наступного дня в Брюсселі Трамп різко змінив тон по відношенню до Кремля, відчитавши навіть європейських союзників по НАТО за надмірну залежність від російського газу. Що ж спонукало Дональда Трампа висловити таку жорстку позицію по відношенню до РФ, і чи збережеться цей підхід до зустрічі з Путіним наступного тижня?
МЕСЕДЖІ ДЛЯ ПРЕЗИДЕНТА
Усі візити Трампа до європейських країн так чи інакше пов'язані з російським питанням, точніше, із загрозою з боку РФ. У Брюсселі - це єдність Північноатлантичного альянсу на тлі російської збройної агресії в Європі. Тут же, в кулуарах саміту, - двосторонні переговори з близькими союзниками (передусім, із Німеччиною), яка, за словами Трампа, "платить мільярди й мільярди" Росії за газ. У Британії - здебільшого про партнерські зв'язки, торгівлю, але також про мир і безпеку для "особливого" союзника США. У Гельсінкі, зрозуміло, безпосередня розмова з Путіним і нова спроба "перезавантаження" відносин з РФ.
Однак ще донедавна президент Трамп продовжував подавати неоднозначні сигнали щодо політики США відносно Росії, а також євроатлантичної єдності. Цим він сполошив не тільки опонентів, але й своїх однопартійців.
Для того, щоб висловити об'єднану позицію США всупереч критичним висловлюванням Трампа на адресу НАТО, американський Сенат у вівторок прийняв резолюцію, яка висловлювала "залізну" підтримку Альянсу. Причому, "за" проголосували 97 сенаторів зі 100-мандатної палати. Це стало більш ніж чітким сигналом майже всієї республіканської більшості президентові Трампу. У середу подібну резолюцію затвердила Палата представників. Причому, законодавці не приховували, що ці рішення були проголосовані саме зараз, коли глава Білого дому говоритиме про російську загрозу на саміті Альянсу.
Крім того, перед запланованою на 16 липня зустріччю президента Трампа з Путіним двопартійна група впливових сенаторів внесла на розгляд проект резолюції по Криму. Документ засуджує незаконну окупацію Росією української території та закликає адміністрацію Трампа "формалізувати" політику невизнання анексії півострова. Причому, автори законопроекту подали це як прямий меседж главі Білого дому, що будь-які кулуарні домовленості по Криму й Донбасу всупереч офіційній позиції США зустрінуть серйозний опір у Вашингтоні.
"Оскільки Президент Трамп починає свою вкрай "делікатну" подорож, ми представили цю резолюцію, яка підтверджує об'єднану й тривалу протидію незаконній російській окупації Криму. Наша країна ніколи не повинна визнавати цю агресію й має посилювати санкції проти Росії до повернення Криму під контроль України", - заявив співавтор резолюції сенатор-демократ Боб Менендез.
Його колега-республіканець Роб Портман зі свого боку наголосив, що намагання визнати анексію Криму "порушить не тільки права українського народу, але й основні принципи міжнародного порядку, яким Америка з гордістю керувала понад 70 років".
До спільної картини по Росії додалися оцінки представників Конгресу, які повернулися минулого тижня з Москви, назвавши кремлівське керівництво "мафією", а Путіна - диктатором.
НЕОЧІКУВАНА ПОЗИЦІЯ ПО РОСІЇ
У перший же день саміту в Брюсселі президент США Дональд Трамп здивував багатьох своїми заявами відносно Росії. Він перетворив рутинні зустрічі найвищого рівня в один із найскладніших самітів НАТО за всю історію Альянсу. Він запропонував не просто виконати зобов'язання країн-членів сплачувати обумовлені 2% від ВВП на колективну оборону, а пішов ще далі, запропонувавши підняти "мінімальний поріг" внесків до 4%, як це роблять уже тривалий час Сполучені Штати.
Крім того, Трамп буквально розгромив позицію німецького уряду, назвавши цю країну "заручницею" Росії. "Ми захищаємо вас від Росії, але вони (в Німеччині - ред.) платять мільярди доларів РФ, і я думаю, це більше ніж неприйнятно. А колишній канцлер Німеччини (Герхард Шредер 1998-2005 рр.) очолює трубопровідну компанію, яка постачає цей газ", - заявив президент США в розмові з генсеком НАТО Столтенбергом.
Трамп підкреслив, що Німеччина "повністю контролюється Росією", оскільки "отримує від 60 до 70 відсотків своєї енергії з Росії, а також з нового газопроводу".
Він висловив переконання, що це дуже погано для НАТО: "Гадаю, ми повинні поговорити з Німеччиною про це".
На зауваження Столтенберга, що країни НАТО торгували з Росією і за часів "холодної війни", Трамп відрізав: "Я думаю, торгівля - це чудово. Але, на мою думку, енергопостачання - це зовсім інша історія". Він додав приклад Польщі та інших країн, які не сприймають таких відносин, оскільки не хочуть бути "заручниками" Кремля (Польща з 2022 року хоче повністю відмовитися від російського газу).
СПРАВА В БІЗНЕСІ ЧИ В ПОЛІТИЦІ
Чому Трамп раптом настільки різко став критикувати Росію? Можна, звичайно, припустити, що справа не стільки в політиці, скільки в торгівлі енергоресурсами. Й таким чином Дональд Трамп просто лобіював місце для американського скрапленого газу на європейському ринку. Цього в Штатах вже давно не приховують і пропонують так "диверсифікувати" енергопостачання з Росії. Однак, тут важливо саме те, як сформулював власну позицію нинішній президент США.
Трамп чітко визначив, що Росія становить "неприйнятну" загрозу у сфері енергобезпеки для країн НАТО. Він поставив у незручне становище лідерів Альянсу (особливо Німеччини), які воліли би й далі не помічати агресивних планів Москви. Це був, у тому числі, прямий натяк на "Північний потік - 2", проти якого адміністрація США займає послідовну позицію вже тривалий час. Але попри це, заява Трампа стала саме тим нечастим випадком, коли він особисто висловлюється категорично проти політики Кремля. До того ж, він наполягає на негайному розширенні оборонного бюджету НАТО, щоб протистояти сучасним викликам, насамперед, з боку Росії.
Це може означати, що попри власне позитивне ставлення до Путіна глава Білого дому все ж дослухається до Конгресу й свого апарату національної безпеки, який продовжує твердити: Росія - це агресор і загроза Європі й США. Адже ще кілька днів тому він не хотів визнавати Путіна ворогом, називаючи його "нормальним", за що зазнав нищівної критики й обвинувачень у залежності від Кремля.
Однак це також означає, що нинішній президент США здатен швидко змінювати своє ставлення, зокрема, до дій російського керівництва. Враховуючи тверду позицію по російській загрозі для НАТО, озвучену Трампом на зустрічі зі Столтенбергом, є підстави сподіватися, що цей підхід не зміниться протягом ближчих днів. Принаймні, до понеділка, коли має відбутися його зустріч з Путіним у Гельсінкі.
Ярослав Довгопол, Вашингтон.
