Пекельна п’ятниця

Пекельна п’ятниця

1329
Ukrinform
Чому в ПАРЄ робиться дуже гаряче

Сесійні тижні ПАРЄ у Страсбурзі після анексії Криму та окупації Донбасу Росією перетворилися на виснажливі п’ятиденні марафони, навіть при формально «спокійному» порядку денному. Цього року літня сесія, яка відбулася з мінімальним двомісячним відривом від весняної, ознаменувалася дуже важливими для України і всієї Асамблеї подіями, які ще раз довели, що гібридна війна тому й гібридна, що може приймати різні, часто неочікувані форми протистояння.

Ключовою подією для України стало прийняття резолюції щодо ситуації з українськими політичними в’язнями, які утримуються в Росії, а також підведення підсумків роботи ad hoc комітету, створеного для фактичного внесення до правил процедури змін, які дали б змогу російській делегації повернутися в сесійну залу ПАРЄ без застосування щодо неї санкцій. Останнє обернулося великою несподіванкою перед закінченням сесії Асамблеї.

РЕЗОЛЮЦІЯ ЩОДО БРАНЦІВ КРЕМЛЯ: ЄДИНИМ ФРОНТОМ ПРОТИ БЕЗЗАКОННЯ

Резолюцію за доповіддю «Українські громадяни, утримувані Російською Федерацією як політичні в'язні» ПАРЄ ухвалило 28 червня, в 46-й день голодування, оголошеного українським режисером Олегом Сенцовим, на 7-й день після переходу Володимира Балуха на більш жорсткий режим голодування, яке він оголосив ще 19 березня. 77 з 92 присутніх у залі депутатів проголосували за документ, 15 утрималися, жоден не проголосував проти. Резолюцію підтримали навіть ті, хто раніше не проявляв особливої активності у захисті України від російської агресії. Очевидно, що цьому результату сприяли дебати, які відбулися перед прийняттям документа, і в ході яких ішлося про безпідставність затримань, умови утримання, тортури, які застосовувалися до окремих ув’язнених. Уплинув і той факт, що Європарламент 14 червня ухвалив свою резолюцію із закликом до Росії звільнити українських політв'язнів і засудив дії Росії в Україні. Проголосувати в ПАРЄ не так, як Європарламент, - це виглядало б дуже дивно.

ВІЗИТ - ДО, ЛИСТ ІЗ ЗАТРИМКОЮ - ПІСЛЯ

Символом російського беззаконня щодо українських бранців і жертовної боротьби проти режиму став Олег Сенцов. Оголошене ним голодування заради звільнення всіх в’язнів Кремля стало метафоричним на дебатах у ПАРЄ, і його ім’я фігурувало в усіх заявах та офіційних документах Асамблеї, що стосувалися бранців Кремля. Більшої гостроти питанню додав візит генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда до Росії напередодні сесії. Пан Ягланд мав зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, Уповноваженою з прав людини у РФ Тетяною Москальковою. І хоча українська делегація неодноразово наголошувала, що слід розділяти нинішні дії Генерального секретаря РЄ і те, що відбувається в Парламентській асамблеї Ради Європи, це досить непроста справа, оскільки генсек є головним «менеджером» РЄ, до якої структурно належить ПАРЄ.

Візит Ягланда до Росії викликав хвилю критики на адресу генсека в ПАРЄ, навіть тоді, коли він повідомив, що піднімав питання звільнення Олега Сенцова на зустрічі з Володимиром Путіним, і висловив готовність звернутися до російського президента офіційним листом із проханням помилувати українського режисера на гуманітарних підставах.

Перспектива ця, з одного боку, давала надію, а з іншого - викликала ще більше питань. Перше: чому генсек вирішив клопотати лише про звільнення Сенцова, без згадки про інших 70 українських політичних бранців, які перебувають у Росії та Криму, при тому, що сам режисер голодує не за своє, а за звільнення усіх.

Друге питання - до оприлюднення самого листа, яке затягнулося на кілька днів, адже оголошена готовність написати листа і виконання наміру - різні поняття. Повідомлення про те, що лист буде написано з’явилося в неділю, але в понеділок його так і не дочекалися, не поспішали викладати його й у вівторок. Коли ж текст з’явився, в ньому містилося прохання про помилування лише Сенцова. І жодного слова про решту 70 в’язнів.

Оприлюднення листа, датованого 25 червня, відбулося за кілька годин до традиційного спілкування генсека з депутатами ПАРЄ у сесійній залі у формі запитань та відповідей. Атмосфера й тут була напруженою, адже генсеку ставили досить незручні питання.

НА ГОСТРІ ПИТАННЯ – ЗВИЧНІ ВІДПОВІДІ

На минулій сесії, у квітні під час спілкування з генсеком топ-темами були: корупційний скандал, звіт про розслідування якого було оприлюднено напередодні початку весняної сесії ПАРЄ; недоцільність обґрунтування повернення російської делегації до ПАРЄ через недостатнє фінансування РЄ, що виникло через несплату Росією обов’язкових внесків; а також вітальний лист генсека Володимиру Путіну з перемогою на президентських виборах. Останній не містив жодної згадки про незаконність проведення виборів у Криму. Цього разу теми особливо не змінилися: запитували і про корупційний скандал, і про лобіювання повернення Росії, єдине, що мова йшла вже про інший лист Ягланда Путіну – стосовно помилування Сенцова.

У цьому українські депутати запідозрили спробу створити «хитру ситуацію» навколо звільнення Олега Сенцова, зокрема тому, що у разі задоволення клопотання генсека про помилування і звільнення лише Сенцова, який голодує за всіх бранців, могло призвести до відмови самого режисера.

Також примітно, що на час виступу генсека перед Асамблеєю, уже минуло кілька годин після відповіді Кремля на його лист. У ній ішлося, зокрема, що звернення генсека не є підставою для помилування, але очільник Ради Європи запевнив, що про відповідь ще не знає, та обов’язково її вивчить. Ягланд також пообіцяв, що продовжуватиме докладати зусиль для деескалації відносин України та РФ, окремим кроком до якої бачить обмін ув’язненими. І знову жодного слова про українських політичних в’язнів.

Коли ж напруга в залі почала дещо зростати, генсек повідомив, що доклав зусиль, аби Росія заплатила свої внески до Ради Європи, зокрема під час спілкування з Володимиром Путіним, пояснив, що з 30 червня наступного року, після двох років несплати внесків, Рада Європи може ініціювати виключення Росії з організації через невиконання зобов’язань.

Володимир Ар'єв
Володимир Ар'єв

Не сподобалося генсеку питання очільника української делегації Володимира Ар’єва про те, що попри несплату внесків Росією, значна кількість російських громадян продовжує обіймати керівні та інші посади в ключових органах ПАРЄ, зокрема Секретаріаті. Питання це не є сенсаційним, бо давно не секрет, що всередині Ради Європи неодноразово виникали ситуації, коли якимось чином готуються документи, робляться спроби просування рішень, що дивним чином збігаються з інтересами Росії. Відповів генсек, у звичній для нього офіційній формі, запевнивши, що жоден зі співробітників Секретаріату Ради Європи не працює в інтересах жодної країни.

Деякі питання і відповіді на них генсека взагалі виглядали, як заготовлені заздалегідь. Зокрема йдеться про питання щодо співпраці Росії з Радою Європи у сфері захисту прав людини. Свою відповідь на нього Ягланд супроводжував демонстрацією брошури, випущеної до 20-річчя вступу РФ до РЄ, і вказав на значний прогрес у зміні російського законодавства за цей час. До входження в Раду Європи в Росії були табори в'язнів на кшталт сталінських, тепер же країна рухається до європейських стандартів, запевняв генсек.

Деякі питання з сесійної зали так і залишилися без вичерпної відповіді, а окремі відповіді породжували ще більше питань. Але уточнюючих питань формат такого спілкування не передбачає.

ШАМПАНСЬКЕ П’ЄМО, НА ПАПЕРІ ЕКОНОМИМО

Бюджет, економія, нестача коштів… Це вже кілька сесій поспіль традиційний аргумент для необхідності повернення російської делегації.

Наразі Рада Європи скоротила витрати на фінансування деяких проектів, в Асамблеї навіть не роздруковують документи для роботи в комітетах.

Але, як виявилося, на окремі заходи принцип економії бюджету не поширюється. Зокрема, це стосувалося щорічного прийому, який традиційно влаштовує генсек у своїй резиденції.

Пан Ягланд прийом не скасував, хоч про нестачу коштів наголошує постійно, і це обурило українців у ПАРЄ. Тим більше, що жодних пояснень, навіть на офіційний запит української делегації, з цього приводу не надійшло, хоч Україна у якості добровільного внеску заплатила додаткових 400 тисяч доларів, аби зменшити фінансовий тягар і продемонструвати, що несплата Росії – не проблема, при умові перерозподілу бюджету.

Українська делегація прийняла рішення не відвідувати цей прийом, оголосивши що такий захід в умовах економії є недоречним. Як пізніше розповіли представники інших делегацій, присутні на прийомі генсека, попри відсутність українців, тост за Україну від генерального секретаря прозвучав.

AD HOC: ЧИ СТАНЕ «ВЕЛИКЕ НІЩО», ВЕЛИКИМ «ЧИМОСЬ»

Традиційно вже третю сесію ПАРЄ поспіль засідання ad hoc комітету викликає великий ажіотаж. По-перше, тому що до Страсбурга приїздять офіційні представники РФ, хоч при цьому дехто з них, перебуває під санкціями Європейського Союзу.

Ad hoc комітет, створений 15 грудня минулого року, мав на меті підготовку пропозицій щодо внесення змін у порядок і правила процедури ПАРЄ. Таке формулювання на папері означало зміну правил з обговоренням цього питання за участю представників Російської Федерації, яка прагне повернення своєї делегації за умови незастосування до неї санкцій. На практиці ж це означає: якщо спрацює розроблена «ad hoc-схема», росіяни повернуться в ПАРЄ і матимуть змогу не виконувати і надалі резолюції, але при цьому ніхто вже не зможе обмежити їхні повноваження.

До засідання ad hoc комітету на минулій сесії країни-члени РЄ подавали свої пропозиції та бачення змін, які обговорював комітет. А вже цієї сесії узгоджені та узагальнені висновки повинні були вилитися, за задумом Росії, у конкретні пропозиції, що дали б змогу реалізувати своє повернення на тих умовах, на яких хоче Москва.

Але цього не сталося, принаймні в четвер, під час засідання ad hoc комітету. Чому — достеменно невідомо, адже засідання ad hoc комітету, так само як і вся документація, недоступні загалу. Про самі пропозиції від делегацій відомо лише те, що деякі країни наголосили, - у разі подальших спроб змінити правила та процедури в інтересах однієї країни, вони можуть розглянути питання щодо припинення своєї роботи в рамках ПАРЄ.

«Велике ніщо» - таку оцінку отримали результати роботи ad hoc комітету. Адже відповідно до прийнятого загалом рішення, були внесені поправки, які рекомендували не чіпати правила Асамблеї. Сам же подальший процес, який мав бути затверджений Бюро ПАРЄ в останній день сесії, мав тривати процедурно не менш як півроку.

Але саме останній сесійний день приніс найбільший сюрприз. Під час свого засідання Бюро ПАРЄ ініціювало внесення змін до правил процедури Асамблеї вже на осінній сесії ПАРЄ, що фактично дає змогу російській делегації повернутися до сесійної зали на тих умовах, у яких вона зацікавлена. Ситуація - непередбачувана і суперечить встановленим процедурам. Як тут не згадати питання пана Ар’єва до генсека. Адже ухвалення такого рішення Бюро ПАРЄ, з подальшим можливим ухваленням резолюції про зміни процедури і правил на Асмблеї у жовтні, готує передумови до повернення російської делегації в ПАРЄ без застосування щодо неї санкцій вже у січні наступного року.

Реалізація цього наміру дуже небезпечна та ризикована як для ПАРЄ, так і для Ради Європи в цілому, оскільки на практиці це може виглядати, як політична постановка казки «Рукавичка», — коли після заселення в неї ведмедя, рукавичка почала тріщати по швах, і всі її попередні мешканці розбіглися. Чи буде реалізований цей казковий сценарій, наразі сказати важко, хоча припущення про те, що деякі делегації можуть припинити свою діяльність у ПАРЄ, вже звучать. Єдиний достеменний прогноз – у жовтні у Страсбурзі буде дуже гаряче.

Ольга Будник, Страсбург

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-