Закон “Про національну безпеку України”: на крок ближче до США і НАТО

Закон “Про національну безпеку України”: на крок ближче до США і НАТО

Аналітика
1075
Ukrinform
США готові витрачати свої зусилля, час і гроші на становлення сучасних Збройних Сил України. Гріх нам цим не скористатися

Верховна Рада підтримала у другому читанні Закон України “Про національну безпеку України”. “За” - 248 голосів. Один цей закон змінює (скасовує) аж три дотеперішні - “Про основи національної безпеки України”, “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” та “Про організацію оборонного планування”.

Що означає для України ухвалення такого закону — Укрінформ вже писав у лютому, коли його проект тільки з’явився. Сьогодні залишається лише повторити суть: поява нового закону “Про національну безпеку” зумовлена нагальною потребою розширення і поглиблення співпраці України з НАТО та США у сфері оборони і національної безпеки. Оскільки забезпечує сумісність механізмів і принципів функціювання систем військової та національної безпеки США (НАТО) і України. Можна сказати простіше (і відвертіше): цей закон вкрай необхідний для реального військового союзу між США та Україною, хоч він, цей союз, і не буде офіційним. Сподіваємось, не потрібно зайвий раз нагадувати, чому і навіщо він потрібний.

Обов’язково слід ще раз підкреслити, що прагнення до такого союзу є обопільним, і не випадково міністр оборони США називав (під час візиту нашого міністра оборони до Вашингтона 2 лютого цього року) ухвалення закону про національну безпеку “невідкладним пріоритетом” для Верховної Ради України. США реально зацікавлені у становленні сучасних Збройних Сил України і готові витрачати на цю справу свої зусилля, час і гроші. Було б великим гріхом згаяти таку можливість зміцнити хоча б військову безпеку країни.

Так само невипадково і те, що напередодні ухвалення закону і нинішній заступник генерального секретаря НАТО американка Роуз Геттемюллер, і колишній заступник генсека НАТО американець Александр Вершбоу говорять про можливість і навіть необхідність надання Україні спеціального статусу “розширених можливостей” у співпраці з НАТО — так званого ЕОР.

Для довідки: НАТО запровадило механізм партнерства з розширеними можливостями з діалогу та співпраці ЕОР (Enhanced Opportunities Partnership) в 2014 році. Метою цього партнерства є покращення взаємодії між країнами-членами Альянсу з ключовими країнами-партнерами. Статус ЕОР надається тим партнерам, які роблять значний внесок до військових та гуманітарних місій НАТО. Сьогодні такий перелік країн-кандидатів включає Австралію, Фінляндію, Грузію, Йорданію та Швецію. Ось до них і пропонують додати Україну.

Однак, мусимо робити і такі застереження: в Україні від ухвалення закону до його реального виконання нерідко дуже довга відстань. Ті часи, відразу після Майдану, коли ми з великим ентузіазмом сприймали сам факт ухвалення прогресивного і вкрай потрібного країні закону, вже минули. Сьогодні ми вже не такі ентузіасти. Зрештою, так і має бути — добре, що ухвалили, але яке буде виконання? Приміром, закон “Про національну безпеку” вимагає призначення міністром оборони та його заступниками цивільних осіб, і, пригадується, нинішній міністр генерал Полторак казав журналістам, коли з’явився проект закону, приблизно так: “Нема проблем. Вийду у відставку і буду цивільним міністром”. Може, все-таки, це він так жартував?

Усі ці сумніви, застереження, побоювання — виправдані й доречні. І все-таки давайте на даний момент зафіксуємо очевидний і позитивний факт: Закон України “Про національну безпеку” потрібно було ухвалити – і він ухвалений. Йдемо далі.

Юрій Сандул, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-