У Києві почали обговорення щодо утвердження Дня української державності
Про це йшлося під час круглого столу на тему "Українська державність: витоки, становлення", що відбувся в редакції газети "Голос України", повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як нагадав головний редактор газети "Голос України" Анатолій Горлов, перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів ініціював проведення круглих столів, суспільне обговорення, аби вийти на утвердження Дня української державності.
За словами голови Комітету з питань культури і духовності Миколи Княжицького, парламент готовий підтримати цю ініціативу, але слово - за істориками.
"Ми святкуємо 100 років Української революції, яка проголосила державність України. Нині головне, щоб ми самі досягли певного консенсусу і зрозуміли, звідки бере початок українська державність, чим була для української державності Київська Русь, чим було Велике князівство Литовське, чим - Галицько-Волинське князівство. Це питання для істориків. На подібні питання кожен народ має відповідь, а українці в своїй загальній свідомості ще відповіді не мають - звідки почалася, як відбувалася, як переходила з однієї юридично-правової форми в іншу українська державність. На ці питання потрібно відповісти", - підкреслив Княжицький.
Він запевнив: якщо потрібно буде політично підтвердити такий історичний і суспільний консенсус, то "Верховна Рада буде готова це зробити і повинна це зробити".
Водночас кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Т. Шевченка Віктор Короткий зазначив, що для вирішення цього питання потрібна політична воля, оскільки науковці вже на більшість питань відповіли.
"Не можуть відповісти на цілу низку питань наші правники - в питаннях держави, державності плутаються, живуть або марксистсько-ленінськими визначеннями держави, або визначеннями столітньої давнини. Треба чітко сформувати новий понятійний апарат, дати визначення, що ми розуміємо під поняттями "держава", "державність", "державні кордони", показати, які держави можуть бути в умовах рабовласницького, феодального суспільства, нового часу. І коли буде проведена ця класифікація, тоді буде зрозуміло, що у нас задовго до Русі було Антське царство", - сказав Короткий.
Головний редактор юридичного журналу "Право України", доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Святоцький зазначив, що поняття "державність" в СРСР замовчувалося і використовувалось виключно поняття "держава".
"І наша офіційна політика не дуже часто вживає поняття "державність", в кращому випадку розглядає "державність" і "державу" як синоніми, як тотожні поняття, хоча вони відрізняються за змістом і значенням. Бо під поняттям "держава" ми розуміємо тільки організацію політичної влади, яка переймається виключно владними структурами. Поняття "державність", значно ширше. Державність є фундаментом, підвалинами держави, а держава є вінцем державності. Якщо фундамент потужний, міцний, є міцна держава. Слабкий фундамент - слабка держава", - сказав Святоцький.
