Безпека: У Кишиневі обговорювали, як боротися зі спільним ворогом - 12.03.2018 19:50 — Новини Укрінформ
Безпека: У Кишиневі обговорювали, як боротися зі спільним ворогом

Безпека: У Кишиневі обговорювали, як боротися зі спільним ворогом

Аналітика
721
Ukrinform
Молдова, Україна і Грузія домовилися спільно протидіяти гібридній та інформаційній війні РФ

Міжпарламентську конференцію «Грузія, Республіка Молдова та Україна: Східне партнерство і сучасні виклики безпеки», яка відбулася на початку березня у столиці Молдови, чекали давно. Експерти й політологи ще дадуть свою оцінку цьому форуму, проте саму конференцію вже зараз називають регіональним Мюнхеном.

Завдяки зусиллям голів парламентів Молдови (Андріан Канду), України (Андрій Парубій) і Грузії (Іраклій Кобахідзе) в регіоні створюється майданчик, де можна буде на постійній основі обговорювати виклики і проблеми, з якими стикається кожна з країн і регіон в цілому. А проблем накопичилося безліч, і вирішувати їх поодинці практично неможливо.

ГАЗ ЯК СИМВОЛ ШАНТАЖУ

День проведення конференції (2 березня) був вибраний не випадково. Саме цього дня 26 років тому Молдова вперше відчула на собі біль і наслідки збройного конфлікту, що спалахнув на берегах Дністра. Війна давно закінчилася, але два береги Дністра досі розділені «кордоном». А на території Придністровського регіону Молдови надовго прописалися і продовжують залишатися російські війська. Через такі ж трагічні події пройшла і Грузія, а чотири роки тому – з аналогічними викликами і російською агресією зіткнулася й Україна.

Останнє рішення російського «Газпрому» розірвати контракт з «Нафтогазом» на постачання і транзит газу через територію України – яскраве підтвердження того, що консолідація сил у протистоянні російському тиску необхідна, і проведення Кишинівської конференції, як частина спільної боротьби – подія особливої значущості.

Буквально всі учасники дебатів відзначали: Москва так і не відмовилася від використання природного газу як своєї головної зброї економічного шантажу та інструменту тиску. А спікер Верховної Ради України Андрій Парубій прямо закликав учасників конференції об'єднатися, щоб зупинити «політичний проект Путіна «Північний потік-2».

За його словами, сьогодні дуже важливо виробити єдину позицію для забезпечення енергетичної безпеки не тільки трьох країн, а й усіх держав регіону.

НЕМАЄ ЛИХА БЕЗ ДОБРА

Вихід із ситуації, як наголосив на форумі колишній посол США в Україні, директор Євразійського центру при Атлантичній Раді Джон Гербст, може бути тільки один: диверсифікація енергетичного ринку і єдина енергетична політика в країнах Євросоюзу. Цю проблему бачать і шукають шляхи її вирішення і Україна, і Молдова, і Грузія.

Молдова вже отримує частину газу з Румунії через газопровід «Ясси-Унгени». А до кінця 2018 – початку 2019 року країна і зовсім може звільнитися від газової залежності від Росії. Справа в тому, що до того часу румунська компанія «Трансгаз» (найбільша газорозподільча компанія в Румунії) обіцяє здати в експлуатацію магістральний газопровід «Унгени-Кишинів». Пропускна здатність газової труби – понад 1,5 мільярда кубічних метрів газу в рік – дасть змогу країні повністю забезпечити себе газом, об'єднавши газотранспортні системи Молдови і Румунії (читай, Євросоюзу). Спікер парламенту Молдови Андріан Канду заявив, що будівництво газопроводу забезпечить не тільки енергетичну безпеку та незалежність Молдови, але і стане гарною підмогою для вирішення багатьох питань регіональної енергетичної безпеки.

БОРОТЬБА З ФЕЙКАМИ

Однією з основних тем конференції стало питання інформаційної безпеки. Особливо, з урахуванням восени 2018 року парламентських виборів у Молдові і майбутніх президентських виборів в Україні. Молдова, як зазначив на конференції спікер парламенту Канду, при всьому своєму прагненні провести коректні і вільні вибори, вже відчуває на собі втручання у виборчу кампанію: російські ЗМІ відкрито підтримують проросійські політичні партії, намагаючись дискредитувати будь-які рішення, які приймають проєвропейський парламент і уряд країни.

І якщо до Кишинівського форуму кожна з країн діяла поодинці, то відтепер протидіяти фейкам Молдова, Україна і Грузія домовилися спільно. Як зазначив глава грузинського парламенту Іраклій Кобахідзе, тільки об'єднаними зусиллями можна буде протистояти сучасним викликам і загрозам, гібридним та інформаційним війнам, забезпечуючи мир і стабільність в регіоні.

Тим більше, що досвіду боротьби з російською пропагандою у кожній з країн накопичено чимало. У Молдові, до речі, вже набув чинності Закон про заборону ретрансляції на території країни політичних ток-шоу, аналітичних, військових та інформаційних програм російського телебачення. Порушникам закону загрожують серйозні грошові штрафи аж до відкликання ліцензії на мовлення. А спікер Андрій Парубій запропонував Молдові та Грузії, іншим країнам регіону ознайомитися з українським досвідом протидії російській пропаганді та інформаційних диверсій.

Посприяти об'єднанню зусиль зможе і Міжпарламентська асамблея «Молдова–Україна–Грузія». Ініціатором її створення виступив спікер ВР України Андрій Парубій. Він також запропонував розробити спільну стратегію безпеки і сформувати спільну військову бригаду за аналогією з Литовсько-Польсько-Української бригади імені Костянтина Острозького.

Глави парламентів Грузії, Республіки Молдова та України підписали спільну заяву, в якій підтвердили прихильність європейській інтеграції, а також Відкритий лист до голів парламентів європейських держав щодо оцінки «Північного потоку-2» як чинника дестабілізації.

Зінаїда Гурська, Кишинів.

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>