Нові люди на Грушевського, або Якою бачать Україну молоді реформатори?

Нові люди на Грушевського, або Якою бачать Україну молоді реформатори?

5032
Ukrinform
Вони виступають за введення в Україні турецьких індустріальних парків, польських освітніх хабів та британських юридичних практик.

Більшість з них навчалася за кордоном та досконало знає англійську, а окремі – ще й французьку. Всі вони виступають за Україну у складі ЄС, за її розвиток у європейському історичному і культурному контекстах та на європейських засадах. Перші новопризначені керівники генеральних директоратів вже заступили на посади. Такі структури у складі Кабміну створено вперше в історії України. Всі вони стали переможцями конкурсів в рамках реформи державного управління, яку підтримує ЄС. Завдяки реформі діяльність Кабінету міністрів України має повністю змінитися, а міністерства – перетворитися з величезних квазіпідприємств на ефективні аналітичні центри, які розроблятимуть реформи, консультуючись з громадськістю.  Як змінюватимуть Україну нові керівники-аналітики? Яким бачать майбутнє держави? Та що саме, на їхню думку, необхідно зробити, щоб швидше впровадити в Україні європейські цінності?

Владислав Власюк, генеральний директор директорату з прав людини та доступу до правосуддя Міністерства юстиції України.

Реформувати країну розпочав в команді Національної поліції України як тренер-розробник з кримінального права і процесу, а завершив діяльність на посаді заступника начальника Патрульної поліції.

“Мало одного лише закону про державну службу для того, щоб змінити її суть. Зараз відбувається цікавий і глибинний процес зміни, в якому державне управління повинне перетворитися на комплекс злагоджених процесів - формування державних політик і їх реалізації. Я прийшов у хорошу команду, прийшов у сферу, в якій добре знаюсь, з досвідом втілення проектів і розуміння того, як держава повинна працювати на суспільство. Ми точно зможемо посилити захист прав людини, зокрема й шляхом підвищення правової обізнаності громадян, що вже реалізується в рамках Всеукраїнського просвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО».”

Лариса Самсонова, гендиректорка директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

Має 17-річний досвід керівництва громадською організацією людей з інвалідністю. Вважає, що створення в Україні повноцінної інклюзивної освіти потребує не стільки коштів, скільки волі держслужбовців та педагогів.

«Перший крок для впровадження інклюзивної освіти – це зробити дітей з інвалідністю видимими для суспільства. Для цього потрібні інклюзивно-ресурсні центри, які мають замінити стару систему консультацій та інтернатів, що сегрегували дітей. Документи щодо створення інклюзивно-ресурсних центрів вже прийнято. Ними планують охопити тисячі дітей. Звичайно, є багато прогалин, тому діяти треба поступово: виставити пріоритети і вирішувати проблеми на користь конкретної дитини. І перейти від діагнозів до людини.

Що ж до змін у позашкільній освіті, то треба зберегти те хороше, що є і розвивати нове. Мені дуже сподобався досвід Польщі. Хаби для неформальної освіти розташовані  там у найкращих приміщеннях у мікрорайонах. Там безкоштовно викладають волонтери-пенсіонери, є гуртки з йоги, англійської. Такі форми були б доречними і в Україні».

Андрій Бега, генеральний директор директорату публічної адміністрації Секретаріату Кабінету міністрів в Україні.

До вересня 2017 року навчався у США протягом трьох років. Прослухав курс докторської програми з аналізу політики. Вирішив, що потрібніший в Україні, і повернувся.

«Найперше, що я планую покращити на посаді – це скоротити кількість паперового обігу та бюрократичних процедур. Державні послуги для людей стануть зручнішими: непотрібні щезнуть, налагодиться контакт між міністерствами, вони будуть обмінюватися інформацією, тож людям не потрібні будуть зайві папірці. Великі сподівання я маю на IT-системи, адже завдяки автоматизації набагато зменшиться кількість паперової роботи. Кількість перевірок буде скорочено. Тобто завдяки нашій роботі спілкування з державою має стати простіше і ефективніше. Адже держава не має бути зайвим вантажем для громадян».

Ігор Корховий, генеральний директор директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

У минулому Ігор громадський активіст, керівник проекту Factcheck.com.uа. Проходив стажування  в Міністерстві державного управління Словенії.

Фото: facebook.com/igor.korkhovyi
Фото: facebook.com/igor.korkhovyi

На думку Корхового, нам варто відійти від орієнтації на процесах і сконцентруватись на задоволенні потреб громадян. Директорати потрібні для акумуляції нових сил та ресурсів, людей зі свіжими підходами, які прийшли з громадськості, з бізнесу. Слід застосовувати найкращі практики онлайн-ресурсів, комунікацій в команді та методів управління.

“У Мінрегіоні вже були запровадженні певні зміни: KPIs (ключові показники ефективності) для співробітників, був створений внутрішній план роботи. Перше ж завдання зараз - це організація повноцінної роботи за стратегічним планом, а потім вже впровадження системи стратегічного планування”.

Ірина Литовченко, гендиректорка директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства охорони здоров'я.

Ірина - співзасновниця благодійного фонду «Таблеточки». Займала посаду директора зі зв'язків з громадськістю. У Міністерстві охорони здоров'я працювала радником.

«Мій директорат посідає одну із ключових ролей для інтеграції нашої медичної системи не тільки з Європейським союзом, а і для координації зусиль всередині команди, пріоритизаціі задач, стратегічних комунікацій міністерства, бюджетування та ін. Працюватимемо не для виконання плану на папері, а для реальних змін. Policy, not politics - наш фокус уваги сьогодні».

Ірина вважає, що піти на держслужбу сьогодні - це стати частиною внутрішнього тиску на зміни всієї системи державних органів. Це реалізація конкретних реформ, імплементація напрацьованих рішень, концепцій та програми.   

Дмитро Маковський, генеральний директор директорату цифрової трансформації Державного агентства з питань електронного врядування України.

У Дмитра 8-річний досвід у впровадженні цифрових технологій. З 2010 року він працює у Державному агентстві з питань електронного урядування України.

"За два останні роки у світовому рейтингу Розвитку Е-Уряду від ООН Україна піднялась на 25 позицій. Мене це дуже мотивує. Для нашої держави зараз важливо не втратити можливості, які відкривають цифрові трансформації. Я знаю ці процеси зсередини і в найближчих планах на новій посаді – перевести в електронну форму найважливіші публічні послуги, запровадити систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (“Трембіта”) та працювати над розвитком е-демократії. І що найважливіше - координувати якість і темпи виконання цих всіх завдань”. За словами Дмитра, основними напрямками роботи будуть реалізація проектів цифрової трансформації, розвиток цифрової інфраструктури, стратегічне планування та міжнародна діяльність.

Всього в рамках реформи держуправління у конкурсі на посади директорів та експертів брали участь 9000 претендентів. Обрано 100 фахівців. Понад третина з них ніколи не працювали на державній службі. Саме вони допоможуть налагодити діалог між Кабміном і суспільством.

Завдяки реформі громадськість отримає більше можливостей впливати на урядові рішення. Зараз впливати можна тільки через протест, через лобіювання, через блокування. Українці та зацікавлені особи - «стейкхолдери» - отримують рішення проблем вже у вигляді готових нормативних актів. Коли ж реформа відбудеться, громадськість висловлюватиме свою позицію на ранніх етапах вирішення проблеми. У цьому і полягає формування політики і робота директоратів.

Як розповіла Тетяна Ковтун, заступниця Держсекретаря Кабінету міністрів України, зараз нові директори проходять навчання, яке дозволить їм по-новому подивитись на проблеми держави. 

Загалом в рамках реформи планують набрати до 2000 фахівців. За її словами, це - саме та критична маса, яка здатна проявити лідерство і покращити всю урядову машину.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-