Саакашвілі екстрадують до Грузії? А хто сумуватиме?

Саакашвілі, схоже, взяв чергову паузу. Після гучних подій під парламентом, невдалого затримання на Костьольній та суду на Хрещатику з обрання запобіжного заходу - вже майже тиждень від Міхо не надходило жодних заяв чи закликів. Відповідно, громадськість та ЗМІ великою мірою втратили інтерес і до його особи, і до його акцій, і до його подальшої долі в Україні.

І це не вперше. Згадаймо, Саакашвілі гучно обурювався, коли його позбавили громадянства. Потім – відносна тиша... А за нею – гучні події з проривом українського кордону в Шегинях, брифінги на польському вокзалі, зустріч із мером Львова. І знову тиша... Далі – «Міхомайдан» під парламентом, місячний період «болота» з перешкодами для автомобільного руху - і епопея з арештом. І знову тиша...

І тут поширюються чутки, нібито Україна та Грузія обговорюють екстрадицію Саакашвілі на батьківщину. Грузини цю інформацію вже спростували. Але нас, зрештою, не так вже й цікавить – було чи не було. От ви краще скажіть: чи не провокація це чергового сплеску активності непосидючого екс-президента Грузії? А тут ще цілком офіційна інформація про те, що Генпрокуратура таки оскаржила рішення Печерського суду щодо обрання Саакашвілі запобіжного заходу, а це вже точно - привід для збурення в руслі правила «міхосинусоїди», наведеного вище.

І виникає два можливих варіанти розвитку ситуації: або ж таки домовляться - і Саакашвілі Україну залишить, чи справа проти нього розслідуватиметься, або ж йому повернуть громадянство, «відженуть» від нього слідчих, і його політична кар’єра “засяє новими барвами”. Відтак, Укрінформ вирішив дізнатись, які ж можливі наслідки для України в кожному з цих випадків?

Віктор Таран, політичний експерт, член ради Реанімаційного пакету реформ:

“На тлі Саакашвілі опозиційні політики втрачають у популярності”

Розглянемо сценарій з екстрадицією Саакашвілі. Зараз склалась ситуація, коли Саакашвілі більше заважає своїм союзникам, ніж приносить користь. Ось наприклад, “єврооптимісти” (Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Світлана Заліщук) публічно вимагають від нього прозвітувати про те, звідки він бере кошти на акції; Єгор Соболєв вважає, що “Міхомайдан” - це технологія, а партії “Самопоміч” і “Батьківщина” дистанціювались від підтримки його акцій. Так, політики підтримали його в суді, але помітно, що політичні сили від нього дистанціюються. І це логічно, адже Саакашвілі “затемнює” їх на електоральному полі - за його постаттю нікого не видно. Наразі він становить для них навіть більшу загрозу, ніж Петро Порошенко.

Відтак мій прогноз: його екстрадицію вони сприймуть спокійно, але використають цей факт надалі як декорацію для претензій, мовляв, екстрадували нашого друга. Очевидно, що за цим підуть протести, це стане одним із головних ходів виборчої кампанії, але по-справжньому великого протесту з цього приводу чекати не варто. Адже прихильників у Саакашвілі критично мало.

Якщо він залишиться в Україні, сценарії дещо цікавіші. Якщо розглянути конспірологічну теорію про таємну гру Саакашвілі й Порошенка, стають логічними “нестиковки” на кшталт ситуації з арештом Саакашвілі. У такому разі Саакашвілі буде й надалі медійною особою, а влада робитиме вигляд, що йому протистоїть. Але йому дозволять акумулювати протестний електорат, бо владі це дуже вигідно. Саакашвілі претендуватиме на посаду прем’єра і забиратиме в першу чергу голоси Тимошенко.

Інша справа, якщо Саакашвілі ніяк не залежить від Порошенка. В такому разі союзу Міхо з Тимошенко чи Гриценком очікувати складно, враховуючи його амбіції – вони навіть більші, ніж у багатьох інших опозиційних політиків. Але не можна виключати і сценарію, за яким Саакашвілі посилає сигнал до Тимошенко чи Садового, мовляв, давай об’єднаємось, ти йдеш в президенти, а я стану при тобі прем’єром. В такому випадку він має претендувати не менш як на 50% партійного списку.

Дмитро Бачевський, політтехнолог:

“Саакашвілі може змінити супротивника – дасть спокій чинній владі, натомість боротиметься з опозицією”

Якщо Саакашвілі передадуть Грузії – наслідки для української влади напряму залежатимуть від його подальшої долі. У випадку ув’язнення, переслідування Саакашвілі на батьківщині – українську владу очікуватиме міжнародний осуд. Неписані правила вищих кіл не дозволяють так поводитися з колишніми президентами, крім випадків з міжнародними ізгоями. Якщо ж Саакашвілі у Грузії особливо не чіпатимуть, як це зробили в Україні, і він включиться там в політичну боротьбу – для української влади все мине з невеликими репутаційними втратами.

В Україні зараз нема жодної політичної сили, яка б була зацікавлена в тому, щоб Саакашвілі залишився в Україні. Всі хочуть його екстрадиції. Провладним партіям він заважає, як незручний опонент з відчутним мобілізаційним ресурсом. Для опозиційних сил – він є конкурентом, і через зростання його популярності дуже нервують “традиційні” лідери опозиції. Звичайно, у випадку екстрадиції Саакашвілі вони використають цей привід на повну потужність для критики влади та підняття власного рейтингу. Але жодних реальних кроків для того, щоб запобігти цьому, ніхто не зробить.

Якщо Саакашвілі залишиться в Україні – він нарощуватиме свій рейтинг, перехоплюючи опозиційний електорат. Це неминуче завершиться розколом опозиції, боротьбою між Саакашвілі та його сьогоднішніми соратниками – лідерами опозиційних партій. Своєю чергою влада зробить усе можливе, щоб підігріти протиріччя в опозиційному таборі та поступово вкидатиме новий компромат на Саакашвілі. Ближче до виборів цей компромат використають конкуренти з опозиційного табору для послаблення його позицій.

Влада, тричі зазнавши поразки в боротьбі з Саакашвілі, тепер діятиме обережніше та спиратиметься більше на політичні інструменти боротьби, ніж на правові. Останнім часом керівництво держави зазнало в цій боротьбі настільки великих репутаційних втрат, що дозволити собі ще одну поразку та втрату престижу воно не може.

Євген Магда, політичний експерт:

“Мовчання для Саакашвілі – життєво небезпечне!”

Саакашвілі попросив про притулок. Доки не вирішене це питання – його не можуть екстрадувати, тобто мінімум до березня 2018 року. Зараз Саакашвілі необхідно визначитись зі своїм правовим статусом. Якщо ж він апатрид, то його політична активність викликає багато запитань: як це людина без громадянства бореться за політичну владу? Як вона вимагає імпічменту того, у кого (поки що) вимушена просити притулку? Зрештою, Україна поступово входить в період “українського Рамадану” - політична ситуація стає спокійнішою. Саакашвілі варто було б використати цей час для перегрупування сил і аналізу ситуації.

Саакашвілі завжди привертає до себе увагу. Для нього мовчання, зникнення з інформаційного поля, - життєво небезпечне, адже в таких умовах він дуже невпевнено себе почуває. Сам формат його поведінки передбачає, що він постійно має привертати до себе увагу. Тому він і продовжуватиме робити гучні заяви. Може, Саакашвілі продовжить протест під Радою наступного тижня, але Святий Миколай, Санта-Клаус і Дід Мороз мають витіснити його з думок українців.

Микола Романюк, Київ