У п’ятницю до Верховної Ради прийшло… аж 5% депутатів

У п’ятницю до Верховної Ради прийшло… аж 5% депутатів

1240
Ukrinform
Це означає, що ефективність роботи Верховної Ради - це навіть не 5%, вона дорівнює нулю. Що нарешті робити будемо?

Сьогодні зала Верховної Ради була майже порожня – на пленарне засідання спромоглися прийти 20 народних обранців. Це менше 5% від усього складу. Для порівняння, згідно з інформацією відділу кадрів, щодня на роботі у нас, в Укрінформі – в середньому 97% співробітників. Решта 3% - це лікарняні, відпустки. Ми от працюємо, так само, як мільйони українців на сотнях тисяч підприємств. А як же працює наш парламент? Чи можемо ми уявити, що було б, якби з такою ж дисципліною працювали підприємства, лікарні, транспорт - і чи вони б взагалі працювали?

А парламент ніяк не працює. 17 листопада свого розгляду так і не дочекалися два законопроекти, які стосувалися освіти та захисту інвестицій, оскільки для цього, як сказала перший заступник голови Верховної Ради Ірини Геращенко, «не було потенціалу»…

Відтак Укрінформ попросив політологів дати оцінку такій ситуації, яка хоч і стала звичною в роботі парламентарів, та ігнорувати її вже далі стає неможливо.

Віктор Таран, політолог, голова центру політичних студій та аналітики «Ейдос»:

Для підвищення ефективності роботи парламенту потрібно дозволити, щоб в першому і другому читанні законопроекти приймалися більшістю голосів від присутніх в залі

«Алгоритм роботи Верховної Ради є неефективним. Питання про реформування роботи парламенту і напрацювання нового алгоритму його роботи обговорюється упродовж останніх кількох років і порушувалося ще за спікерства Володимира Гройсмана. Тоді була створена робоча група, до складу якої увійшли представники усіх фракцій і громадянського суспільства, зокрема центр політичних студій та аналітики «Ейдос», Transparency International Україна, ОПОРА, ЧЕСНО, Інститут Медіа Права.

Робоча група напрацювала рекомендації, як зробити ефективнішою роботу Верховної Ради, і презентувала їх ще минулого року. Тоді представники всіх фракцій підписали зобов’язання щодо необхідності імплементації цих напрацювань, але досі не поспішають за це проголосувати.

Сама ж реформа передбачає ряд інновацій, зокрема запровадити три сесійні тижні поспіль замість двох, як це існує зараз, і відвести два дні для голосування у кожному тижні. Тобто замість чотирьох днів на місяць для голосування виділити шість днів, що вже ефективніше. Має бути скасована п’ятниця як день запитань до уряду, адже виступи депутатів у цей день радше нагадують особистий піар, і навіть самі міністри дуже часто не ходять в цей день до Верховної Ради, відправляючи замість себе заступників.

Окрім того, необхідно змінити саму процедуру голосування. У Конституції написано, що закони приймаються або простою більшістю (мінімум 226 голосів) від повного складу Ради (450 депутатів), або конституційною більшістю (більше 300 голосів). Але потрібно дозволити, щоб саме в першому і другому читанні законопроекти приймалися більшістю голосів від присутніх в залі. Це дозволить пришвидшити роботу Верховної Ради. Адже в депутатів дійсно можуть виникнути форс-мажорні ситуації чи невідкладні зустрічі. Так, приміром, відбувається у Франції – я на власні очі бачив, як там приймалися законопроекти більшістю голосів присутніх, коли в залі було 40 депутатів. Цю реформу можна запровадити лише одним законом - про внесення змін до регламенту Верховної Ради. Але самі депутати не бажають цих змін – вони їм не вигідні».

Петро Олещук, політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка:

Допоки громадськість не буде чітко позиціонувати, що конкретний депутат не виконує своїх функцій – ніяких змін не відбудеться

«Відвідуваність засідань Верховної Ради - давня проблема. Існує суттєва розбіжність між формальним статусом народного депутата і реальним бажанням займатися безпосередньо політикою. Більшість депутатів, незважаючи на те, що витрачають відчутні ресурси на здобуття мандату народного депутата, не приділяють цьому мандату великої уваги. Вони отримують його не заради того, щоб займатися законами, а швидше заради статусу, набуття недоторканності або ж для доступу до прийняття певних рішень. Звісно, наша політика вже давно деградує таким чином, але це передусім відображення тих проблем, які давно накопичилися в українському суспільстві, адже громадськість до цього ставиться байдуже.

Найочевидніший механізм підвищення ефективності роботи парламенту – голосування більшістю присутніх в залі. Також можливо дещо вплинути на цю ситуацію, позбавивши нардепів недоторканності. Це зменшить привабливість отримання мандату для тих, хто вкладає гроші лише заради отримання недоторканності, але не збирається ходити на засідання. Але допоки громадськість не буде ставитися серйозно до своїх обранців, не буде чітко позиціонувати, що конкретний депутат не виконує своїх функцій і далі продовжуватиме за нього голосувати – ніяких змін не відбудеться».

Олеся Яхно, політолог:

Потрібно створити такі умови і правила, щоб незалежно від складу парламенту, ці правила працювали на ефективність

«Сьогоднішня ситуація не унікальна – ми бачимо, що дуже часто народні депутати пропускають засідання Верховної Ради навіть у найбільш активні для голосування дні. А п’ятниця вже традиційно стала найменш відвідуваним днем. Зараз дійсно назріла реформа роботи Верховної Ради. Але обмежуватися при цьому лише кількісним підходом недостатньо. Слід звертати увагу і на непублічну роботу народних депутатів, зокрема на роботу в комітетах. Йдеться про якісну підготовку тих чи тих законопроектів перед тим, як вони будуть винесені у сесійну залу – часто засідання в комітетах закриті, і ми не бачимо, що там відбувається. Так само ми не знаємо про роботу депутатів в округах – чим вони в цей час насправді займаються.

Взагалі ж залишається проблема критеріїв оцінки роботи народних обранців. Кількісний підхід для цього недостатній – це коли, приміром, депутати «змагаються» в тому, хто подасть найбільше законопроектів, які начебто покращують рівень життя, а насправді не мають відношення до реальності і не можуть бути реалізовані, а несуть лише популістський характер. Роботу президента можна чітко оцінити за сферою оборони і міжнародної політики. Робота уряду оцінюється по конкретних соціально-економічних ініціативах, які хтось підтримує, хтось ні, але які видно. А критерії оцінки роботи депутатів доволі «розмиті». Взагалі ж слід шукати такі механізми, які дозволять реформувати Верховну Раду з погляду якісної роботи. Тобто потрібно створити такі умови і правила, щоб незалежно від складу парламенту, ці правила працювали на ефективність. Тому та реформа Верховної Ради, що вже досить довго обговорюється, потребує нарешті реалізації».

Юлія Горбань, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-