Антикорупційний суд: кожний вигадує те, що йому вигідно...

Днями Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок щодо двох законопроектів про створення антикорупційних судів.

Перший, «депутатський» - №6011, авторами якого виступили віце-спікер Оксана Сироїд, Єгор Соболєв («Самопоміч»), Іван Крулько («Батьківщина»), Мустафа Найєм, Світлана Заліщук і Сергій Лещенко (БПП). У цьому законопроекті йдеться про створення Вищого антикорупційного суду, який би розглядав справи топ-корупціонерів у першій інстанції та Антикорупційної палати у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду.

Другий, «президентський» - №6529, запропонований депутатом від БПП Сергієм Алєксєєвим, передбачає не створювати окремий орган, а просто відкрити антикорупційну палату у вже чинних судах.

Венеціанська комісія дала дещо несподіваний висновок: наполягаючи на створенні саме окремого Антикорупційного суду, рекомендувала Президентові України внести законопроект щодо цього від свого імені. Останнє аж ніяк не входить до компетенції цього міжнародного органу. Втім, як з’ясувалося, хоча рішення було оприлюднене кілька днів тому, офіційного перекладу цього документу досі немає. Відтак нині між сторонами, які подавали законопроекти на експертизу, тривають суперечки щодо правильності формулювання висновку Комісії. Експерти ж попередньо наголошують на основному: Венеціанська комісія, розкритикувавши обидва законопроекти, підтримала створення в Україні Антикорупційного суду.

Укрінформ звернувся до політологів та юристів, аби вони спрогнозували реальні терміни створення Антикорупційного суду в Україні і дали експертну оцінку рішенню Венеціанської комісії. Тим паче, що 4 жовтня сам Президент Порошенко заявив, що він не проти того, щоб в Україні таки було створено окремий антикорупційний суд, а буквально учора продовжив: у Верховній Раді є голоси для прийняття відповідного закону.

Віктор Небоженко, політолог:

Зараз все залежить від політичної волі Президента

«Рішення Венеціанської комісії доволі суперечливе. Венеціанська комісія ніби підтримує створення антикорупційного суду, але право на остаточне рішення передає до Конституційного суду України. Конституційний суд цього не допустить, оскільки з його появою сам же через НАБУ потрапить під слідство антикорупційного суду, який буде найвищою інстанцією.

Тому зараз все залежить від політичної волі Президента, який ще може з Верховною Радою за дві-три доби провести рішення про запровадження антикорупційного суду. Але треба розуміти, що такий суд не може з’явитися швидко та ще й із глибоко корумпованої судової системи – мертве не породжує живе. Для цього в країні має статися щось кардинальне».

Сергій Таран, політолог:

Якщо Венеціанська комісія схиляється до того, що має бути окремий орган, це означає, що він буде створений

«В Україні ніхто не заперечував необхідність антикорупційного суду, були певні розбіжності в тому, яким чином він має організовуватися – чи буде окрема палата, чи окремий орган. Венеціанська комісія схиляється до того, що має бути окремий орган, і це означає, що він буде створений. Зараз залишаються питання, по-перше, яким чином набиратимуться туди люди, тобто чи проводитиметься прозорий конкурс, по-друге, як швидко це буде, і по-третє, хто нестиме відповідальність за комплектацію та діяльність антикорупційного суду. Вважається, що конкурсний набір – краще, ніж квотний принцип. Але з іншого боку, коли є квотний принцип, то є чітка відповідальність – хто і за кого відповідає, а коли проводиться конкурс – то відповідального немає. Ці три речі мають бути враховані, і думаю, що все ж таки антикорупційний суд буде створено, і оскільки Президент має виступити ініціатором нового законопроекту, то імовірно це відбудеться доволі швидко. Звичайно, такий суд не є європейською практикою, але у Венеціанській комісії вважають, що саме для України це актуально».

Максим Костецький, юрист антикорупційної організації Transparency International Україна:

Створення Антикорупційного суду з об’єктивним відбором кандидатів забере, мінімум, півроку

«Судова реформа розпочалася тільки у червні 2016-го, і триватиме як мінімум ще три-п’ять років. Це означає, що суди, які займаються в першу чергу питаннями топ-корупції, приміром Солом’янський районний суд, ще тривалий час залишатимуться неефективними і недореформованими, без інструментів, необхідних для роботи антикорупційного суду. Україна не може чекати стільки часу, щоб притягувати до відповідальності топ-посадовців. Тому, враховуючи нашу ситуацію, Венеціанська комісія і запропонувала такий вихід, який може допомогти Україні оперативно встановити нормальне правосуддя. В ідеалі Антикорупційний суд мав би стати тимчасовим інструментом на період впровадження судової реформи.

Процес створення Антикорупційного суду з об’єктивним відбором кандидатів займе як мінімум півроку. Якщо законопроект буде проголосований до кінця цього року – було б ідеально. Але ризик затягування процесу залишається. Україна вже брала на себе зобов’язання проголосувати Закон про антикорупційні суди ще до червня 2017-го, але на жаль, цього так і не сталося».

Тарас Чорновіл, політолог:

Сама ж Європа відмовилася від антикорупційних судів, вважаючи їх недоцільними

Імовірність того, що відбудеться швидка процедура створення Антикорупційного суду, дорівнює нулю. Подібні структури починають давати ефект за три-чотири роки. Це видно на прикладі створення НАБУ і НАЗК. Пропозиція створити вже цього року антикорупційні палати, принаймні в Апеляційному і Верховному суді, а паралельно працювати над законом, здається логічною, але у Венеціії проти неї чомусь виступили категорично проти.

Взагалі ж навколо цього рішення піднято інформаційний шквал– нібито Європа вимагає від нас створення Антикорупційного суду. Але сама ж Європа відмовилася від таких судів, вважаючи їх недоцільними. Лише в Хорватії залишився Антикорупційний суд, але він підтримувався до моменту вступу в ЄС, а зараз, найімовірніше, буде усунутий.

Оцінити рішення Венеціанської комісії зараз складно, оскільки досі немає його офіційного перекладу. Натомість з’явилися кілька неофіційних, які суперечать один одному. Приміром, Мустафа Найєм повідомляв, що Венеціанська комісія повністю заблокувала як неприйнятний антидемократичний законопроект, внесений від БПП, і повністю підтримала депутатський законопроект, внесений Лещенком, Найємом і Ко.

Але я зустрічав інший варіант перекладу, де критикуються обидва документи: законопроект від пропрезидентської сили не забезпечує гарантії деполітизації цього процесу, а інший, від групи депутатів, носить антиконституційний характер. Тому досі не зрозуміло, якому з цих перекладів вірити. Попередній висновок, думаю, швидше такий: Венеціанська комісія оцінила обидва документи як неприйнятні і запропонувала створити альтернативний варіант».

Юлія Горбань, Київ