Чи варто зараз міняти Конституцію?

Чи варто зараз міняти Конституцію?

Аналітика
14948
Ukrinform
На запитання Укрінформу відповіли Віктор Ющенко, Леонід Кравчук, Юрій Єхануров, Вітольд Фокін

Питання – як нам облаштувати наше конституційне життя – виникає в Україні з приходом кожного нового президента. Ініціюють його різні провладні або опозиційні групи, і майже завжди це відбувається з порушенням процедури. Чи варто заходити в конституційний процес?

Напередоні Дня Конституції ми вирішили запитати про це людей, які свого часу стояли біля керма держави.

ПАРЛАМЕНТАРИЗМ МИЛИЙ МОЄМУ СЕРЦЮ

Віктор Ющенко, президент України 2004-2009 років:

- Якщо подивитися, як вдосконалюється політичний лад за останні 400 років, система влади рухалася від монарха, царату до імператора, до царя, обмеженого Конституцією, потім до президентського ладу, від президентського до парламентсько-президентського, потім до парламентського, а потім до повного самоврядування.

Якщо ми говоримо про Швейцарію, то мало хто в суспільстві знає, хто у них президент, і мало хто знає, хто у них прем'єр. Бо левова частина питань вирішується через дорогу, у міській управі. Це логічний напрямок руху демократії.

І якщо ми дивимося з цієї точки зору на нас у контексті змін до Конституції 2004 року, мені здається – 25 років у нас привели до серйозного перекосу в конституційній розбудові. Якщо ми не станемо в русло загальноприйнятного європейського процесу модернізації влади в сторону парламентської республіки, ми будемо наражатися на великі проблеми авторитарної моделі або навіть автократичного режиму.

Загроза авторитаризму приносить настільки багато шкоди у розбудові – і економічної, і демократичної, що краще не допускати цієї загрози. Краще жити в системі політичного ладу, який забазовує демократію на парламентському грунті.

Яка ж місія президента? Коли три інститути: суд, уряд та парламент не знаходять діалогу, то вступає президент країни. Ця фігура стає осторонь, а коли виникає конфлікт, то він його розрулює та демонтує. Парламентаризм милий моєму серцю, бо він – гарантія для моєї нації, що ми не зануримося в проблеми, які ми вже переживали. Нам нелюбий авторитаризм, нам нелюбий політичний режим. Це не забавка, це те, що може відкинути нас на десятки років. 

Як не розвивалися б наші національні особливості, ми будемо рухатися в бік парламентської демократизації. Чи варто вступати у конституційний процес зараз? Це підкаже Конституція. Але моя думка така. Якщо у вас війна – не займайтеся приватизацією. Якщо у вас війна, то не займайтеся виборами. І якщо у вас війна – не займайтеся змінами до Конституції. Це пряма її норма. Концентруйте сили над перемогою над ворогом. Я не думаю, що зміни до Конституції мають бути на порядку денному.

РОБІТЬ НЕ ПІД ПЕРШУ ОСОБУ – РОБІТЬ ПІД НАРОД

Леонід Кравчук, перший президент України:

- Головними помилками попередніх конституційних змін було те, що їх робили під президентів, а треба робити під народ. Пам'ятаєте, є така знаменита, вже крилата цитата: "Не делайте под Маяковского!» От і я кажу, робіть не під першу особу – робіть під народ. А вони весь час ділили повноваження. І що в результаті? У нас двовладдя і зараз зберігається: президент –  уряд. Один центр влади має бути в Україні. І решта виконують його накази, кожен пре свого плуга і не залазить у чужий город.

Конституційний процес завершувати варто. Але Верховна Рада не готова. Якщо зважати на деякі по багатьох проблемах її деструктивні дії, політичні настрої, вона не готова прийняти Конституцію. Конституцію, яка б стала справжнім суспільним договором між суспільством та владою. Вона буде маніпулювати в різний спосіб, посилатися на війну (а під час війни дійсно не можна міняти Основний закон), щоб затягуватися.

Але я вважаю, що президенту треба працювати над Конституцією, як завершеним проектом.  А то в нас то місцеве самоврядування, то Крим. Треба мати завершений цілісний проект Основного закону.

Президентська чи парламентська модель – я вважаю, що це потрібно вирішувати на референдум. Ви собі не уявляєте, якою сильною стає позиція після референдуму, наприклад, я відчув це під час зустрічі у Біловезькій пущі.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ВАРТО ВІДКЛАСТИ НА 5-10  РОКІВ

Юрій Єхануров, прем'єр-міністр України з вересня 2005 р. по серпень 2006 р. :

- Я вважаю, що Конституційний процес варто відкласти ще мінімум на п'ять, а то й десять років. Думаю, що в Україні працювати може і німецька (як варіант – угорська модель), або президентська вертикаль.

З моєї точки зору, нам ближча парламентська модель з президентом, який має обмежені повноваження. Те, що є зараз, воно не дає можливості працювати. Будь-який президент, не залежно від прізвища, буде перетягувати на себе повноваження.

Кожного разу зміна Конституції відбувалася під тиском обставин. Я добре пам'ятаю грудень 2004 року, тоді нам обіцяли мирний вихід із ситуації тільки в обмін на ці зміни. Ось чому я думаю, що треба відкласти конституційний процес до періоду, коли завершиться цей буремний період. Але спочатку треба думати про формування територіальних громад, щоб вони «устоялися». А потім можна буде думати про майбутню Конституцію. 

Поки що я не приймаю такий спосіб, як прийняття Конституції на референдумі. У нас 80% населення живе від холодильника до телевізора. Ці люди сьогодні здатні за 300-500 гривень продати свій голос. Має устоятися еліта. Спочатку мають відстоятися громади, а потім поступово перейдемо до системи, яка дозволить нам створити парламентсько-президентську республіку зі значними повноваженнями парламента.

Сьогодні формально ми її маємо, але ви подивіться на кожного депутата. Що вони розповідають, коли приходять на телебачення? Нема ніякої відповідальності перед людьми з приводу того, що вони є правлячою силою в Україні. І це велика проблема. У тому, що хтось винуватий, а не ти.

Парламентський комітет зараз стоїть мало не над міністерством, але відповідальності своєї не відчуває. Тому конституційному процесу має передувати процес зміни еліти. Тож, я за перехідний етап, на якому щодва роки будуть парламентські вибори. А тоді щодва роки можна міняти Конституцію. А що стосується рівня життя, то тут справа не в Основному законі, справа в нас самих, у тому, як ми можемо організувати наше життя. І чому я за те, щоб починати з територіальних громад?

Треба зробити важкий висновок, що в центрі всі питання вирішувати не можливо, економічні та соціальні питання ми маємо передати на місця. Разом із тим має існувати жорстка юридична відповідальність з точки зору збереження цілісності країни.

НЕДОСТОЙНИЙ ПРИЙОМ: З ПРИХОДОМ КОЖНОЇ НОВОЇ ВЛАДИ ПІДГАНЯТИ ПІД ІНТЕРЕС НОВОЇ ВЛАДИ

Вітольд Фокін, перший прем'єр-міністр України:

- В основі нинішньої Конституції Великої Британії, прийнятої при Олівері Кромвелі, лежить Білль про права людини.

Я вважаю, що це абсолютно недостойний прийом: з приходом кожної нової влади підганяти Конституцію під інтерес нової влади. Я керуюся правилом: закон строгий, але це закон.

Новий Основний закон має бути настільки глибоко осмислено, щоб працювати з ним сотні років. Тому нехай ми будемо працювати над ним довго, з десяток років, але так, щоб це був абсолютно виважений та Основний закон.

Я завжди з посмішкою ставлюся до запитання, який лад кращий – парламентський чи президентський. Сильний президент ефективний навіть за парламентської форми моделі, він зможе бути і гарантом, і керівником. Слабкий президент навіть за умов «самодержав'я» не покращить життя суспільства.

Але я хотів би нагадати: корисність подій чи ефективність влади народ оцінює рівнем власного добробуту. І обманути його поясненням, що у нас не та Конституція – не вийде.

Олена Мігачова. Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?> */ ?>