Науковці пропонують ухвалити закон "Про державу-агресора"

Науковці пропонують ухвалити закон "Про державу-агресора"

737
Ukrinform
У відповідь на виклики гібридної війни наразі було б доцільно розробити та ухвалити закон "Про державу-агресора", який відповів би на багато питань взаємовідносин з Росією.

Про це на презентації в Укрінформі дослідження на тему: "Активні заходи СРСР проти США: пролог до гібридної війни" заявив  завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Дубов.

"Потрібно радикально переглянути законодавство України для забезпечення нашої спроможності реагувати на виклики гібридної війни. Ми повсякчас кажемо, що ця агресія гібридна і асиметрична. Але часто наше реагування на неї дуже лінійне. У цьому зв'язку доцільно ставити питання про розробку та ухвалення закону "Про державу-агресора", - сказав Дубов.

За його словами, цей закон фактично має сегментувати українське законодавство на два великих блоки - загальне законодавство, тобто чинне на сьогодні, яке містить усі демократичні норми, та спеціальне, що стосується взаємовідносин між Україною та тією державою, яку Верховна Рада України своїм рішенням визнає державою-агресором.

"Для чого цей закон потрібен? Він має чітко описати, як мають будуватися наші відносини з тією ж Росією", - зазначив Дубов.

Він уточнив, що передусім йдеться про посилений контроль над фінансовими відносинами між українськими та російськими резидентами, обмеження на певні види діяльності, зокрема професійної, для громадян Росії на території України, запровадження кримінальної відповідальності за діяльність, яка за нормальних умов або не карається, або підпадає під адміністративну відповідальність, та визначення умов функціонування на території України ЗМІ, які фінансуються чи контролюються Росією або її громадянами.

"Насправді це надзвичайно важливий та потужний інструмент, який міг би дати відповіді на багато питань", - переконаний завідувач відділу НІСД.

Дубов додав, що у цьому ж законі, зокрема, потрібно вирішити проблему з діяльністю псевдоорганізацій та тих політичних партій, які, по суті, часто є організаціями прикриття для російської розвідки. Окрім того, цей закон міг би вирішити деякі питання, пов'язані з діяльністю ЗМІ, наприклад, створити додаткові вимоги до ЗМІ та їх відносин з державою-агресором. Передусім це стосуватиметься фінансових взаємовідносин, порядку управління, заборони наймати на високі управлінські посади громадян держави-агресора, питання підпорядкування та інші, зазначив він.

"При цьому держава має і надалі максимально підтримувати процеси самоорганізацїі та саморегулювання медіа. Але слід враховувати: якщо медіаспільнота не зможе вже найближчим часом продемонструвати ефективні форми такої самоорганазації та впливу на своїх членів, то держава буде змушена втручатися в цю сферу. Тим більше, що схожу думку висловлюють і представники самого медіа, і експертного співтовариства", - резюмував завідувач відділу НІСД.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-