Перші 100 днів: чи зробив Трамп те, що обіцяв

Перші 100 днів: чи зробив Трамп те, що обіцяв

Аналітика
1360
Ukrinform
Дональд Трамп офіційно відзначає свої перші 100 днів на посаді президента США

29 квітня Дональд Трамп офіційно відзначає свої перші 100 днів на посаді президента Сполучених Штатів. Цей період вважається знаковим для кар'єри будь-якого лідера та багато в чому визначає майбутні тенденції його керівництва, принаймні, у ближчій перспективі. Не можна однозначно судити, був цей період успішним для нинішнього президента США чи навпаки – невдалим. Натомість точно можна сказати, що Дональду Трампу не бракувало політичної активності - перші місяці його роботи місцями були дуже насиченими. І хоча, успіхи й провали відбувалися на різних напрямах політики нового президента, ці перші 100 днів стали реальним знайомством Дональда Трампа зі світом і світу з новим американським лідером.

ВИБОРЧІ ОБІЦЯНКИ

Перед оцінкою того, що вдалося досягти Дональду Трампу за цей період, і в чому навпаки відчувалося розчарування, варто згадати його неочікувану перемогу на виборах. Обіцянки, які він роздавав під час передвиборчої кампанії – побудова стіни з Мексикою, вихід США з важливих міжнародних торгівельних угод, зменшення загального потоку мігрантів – стали основними пунктами порядку денного його першого періоду президентства. Для багатьох було неочікуваним, що він настільки нетрадиційно для політиків почне втілювати виборчі гасла, одразу обійнявши на посаду. Адже для більшості політиків є нормою лише красиво обіцяти й забувати все на другий же день після перемоги на виборах. Але тут, очевидно, проявилася відмінна риса Дональда Трампа – не як політика, яким він ніколи не був, а як впливового бізнесмена, зацікавленого у збереженні рівня довіри до нього і його бізнесу.

Крім того, значною підмогою Трампу послужила наявність республіканської більшості в обох палатах американського Конгресу. Це дещо полегшило задачу президента у просуванні власних ініціатив.

Водночас, для критиків і політичних опонентів Трампа деякі ініціативи нового президента перетворилися на жахливу реальність. Незважаючи на довгий період вибудовування державної системи адміністрацією Обами, Трампу нічого не заважає просто перекреслити деякі з досягнень свого попередника.

НЕ ТАК, ЯК У ОБАМИ

Передусім, зайнявши крісло президента, Трамп підписав указ про вихід Сполучених Штатів з Угоди про Транстихоокеанське партнерство, укладеної попередньою адміністрацією, назвавши її "насильством над Америкою". Він аргументував це тим, що ця угода утискає інтереси зовнішньої торгівлі США. Заміну цьому документу новий президент побачив у окремих двосторонніх угодах з усіма 12-ма країнами регіону "про чесні двосторонні торгівельні домовленості". Для Трампа важливо, і він неодноразово це підкреслював, створити умови для "повернення робочих місць американцям", навіть якщо для цього потрібно пожертвувати зовнішніми зв'язками з іноземними партнерами.

Аналогічної долі очікувала й угода про вільну торгівлю у Північній Америці між США, Канадою і Мексикою – так звана NAFTA. Натомість, Трамп після переговорів із президентами сусідніх країн в останній момент вирішив не ламати попередніх домовленостей, а спробувати змінити їх на власну користь.

Ще одна кардинальна різниця між новим президентом США та попередньою адміністрацією – заперечення наукових підходів щодо глобального потепління. Трамп робить акцент на відновленні видобутку й експлуатації традиційних енергоджерел – нафти, вугілля й газу - і навіть передбачає підтримку цієї галузі на державному рівні. Нинішній глава Білого дому неодноразово акцентував, що Сполучені Штати мають більше запасів нафти, ніж всі країни ОПЕК, а також більше газу, ніж у Росії, Ірані, Катарі й Саудівській Аравії разом узятих. Те саме – і про вугілля. На думку президента, цей потенціал треба задіяти для створення нових робочих місць і посилення економіки США.

Наполегливій ініціативі Дональда Трампа вивести США з Паризької кліматичної угоди, яку він озвучував ще до приходу в Білий дім, завадила його дочка Іванка. За інсайдерською інформацією, саме вона переконала батька, що протидія незворотним змінам клімату на планеті має стати одним із пріоритетів нової адміністрації США.

Тим не менше, це не завадило Трампу-старшому підписати укази про дозвіл будівництва гігантських нафтопроводів через Америку - Keystone XL і Dakota Access pipeline, яким протистояла адміністрація Обами з метою збереження клімату.

Черговою контроверсійною ініціативою американського нового лідера став намір побудувати стіну на кордоні з Мексикою. Тут виявилося не все так просто, передусім із фінансовим забезпеченням. Крім того, такий підхід одразу ж зіпсував відносини з президентом Мексики. Через це Трамп нині намагається зайвий раз не піднімати теми про розбудову стіни.

Тим часом, за статистикою уряду США, відбулося посилення боротьби з нелегальною міграцією (яка, до речі, має найбільші потоки саме через Мексику). Так, за офіційними даними, кількість затриманих нелегальних мігрантів з початку року знизилось до мінімуму за останні 17 років.

Окремої оцінки заслуговують ініціативи нової адміністрації США провести зміни в податковій і фінансовій системі. Поки що відомі основні риси нововведень та віддані перші доручення. Зокрема, президент США хоче знизити податок на бізнес з 35 до 15 відсотків, щоб стимулювати економічне зростання, насамперед для середнього класу.

Що ж стосується реформи фінансової системи, основною метою, очевидно, є зниження адміністративного тиску на найбільші фінансові інститути країни. Таким чином, згідно із задумом, вони матимуть можливість приймати більш серйозні рішення щодо протистояння ризикам. Крім того, не виключається "чистка" серед нових державних структур, які з'явилися у фінансовому секторі США після глобальної фінансової кризи.

ПРОВАЛИ ЧИ ПАУЗИ?

Через активні зміни підходів нової адміністрації США, багато ініціатив президента були заблоковані американською системою стримувань і противаг. Наприклад, два укази президента Трампа щодо тимчасової заборони в'їзду до Сполучених Штатів вихідців з кількох країн із переважно мусульманським населенням не потребували узгоджень Конгресу. Однак після того, як людям почали масово відмовляти в реєстрації на авіарейси та затримувати в аеропортах США під час прибуття, втрутилися федеральні суди, які призупинили дію спочатку одного, а потім і другого "міграційного" указу Трампа. Апеляційні суди, до яких зверталася адміністрація Білого дому, не змінили ситуації.

Втім, кардинальні зміни можуть відбутися після розгляду справи в остаточній судовій інстанції. І тут у Трампа з'явився справжній козир, який можна записати на його рахунок досягнень. Після того, як контрольований республіканцями Сенат на початку квітня затвердив у "ядерному" режимі висунуту Трампом кандидатуру пожиттєвого судді Верховного суду Ніла Горсача, президент отримав ще й перевагу в судовій гілці влади Америки (крім обох палат Конгресу). Відтепер Верховний суд США має чотири судді, номіновані від демократів, і п'ять – від республіканців. За оцінками американських оглядачів, тепер Трамп може розраховувати на позитивне прийняття рішень, у тому числі щодо відновлення дії його "міграційних" указів. Хоча, це теж не варто прогнозувати напевно, адже Горсач відомий як еталон дотримання законів під час прийняття рішень.

Тим часом, справжньою невдачею можна вважати спроби Трампа здійснити реформу системи охорони здоров'я, простіше кажучи скасувати Obamacare, яка забезпечувала можливість мати медичне страхування для 20 млн бідних американців. Адміністрація Трампа не може просто так припинити дію існуючого плану, вона повинна запропонувати альтернативу. Натомість новий варіант не влаштував навіть окремі групи республіканців у Конгресі, не кажучи вже про демократів, що не дозволило набрати необхідної кількості голосів для затвердження нової ініціативи. Проти виступають, у тому числі, республіканці-консерватори з Кокусу Свободи Палати представників, наполягаючи на тому, що новий документ нічого особливо не змінює. Тим не менше, президент не припиняє зусиль на цьому напрямі й обіцяє відпрацювати новий план медичного страхування вже скоро.

ЯК САМ ТРАМП ОЦІНЮЄ СВОЇ ЗДОБУТКИ

Напередодні адміністрація Білого дому оприлюднила заяву, у якій назвала успіхом перші 100 днів перебування Дональда Трампа на президентській посаді. Цікаво, що майже весь перелік його "проривів" стосувався зовнішньої політики, яку американці в соцопитуваннях не вважають успішною.

Важко не погодитись, але демонстрація сили новою адміністрацією – ракетний удар у Сирії, застосування "матері всіх бомб" в Афганістані, а також активність ударної групи ВМС США біля Північної Кореї – докорінно змінили міжнародний політичний клімат після "голуба миру" Барака Обами. Інші країни, в тому числі войовничий Китай, тепер вимушені щоразу придивлятися до реакції Вашингтона, оскільки нині важливу роль відіграє фактор непередбаченості нового американського лідера.

Тим не менше, питання КНДР має дуже крихкий баланс між нинішньою напруженою ситуацією, яку ще можна розв'язати мирним шляхом, і можливістю початку справжньої ядерної війни. Тому тут американській дипломатії, а також іншим міжнародним гравцям доведеться докласти немало зусиль, щоб їхнє місце в процесі вирішення питання Північної Кореї не зайняли військові.

У Білому домі також звернули увагу, що за перші 100 днів президентства Дональд Трамп здійснив 70 телефонних дзвінків 38 світовим лідерам, а також провів 17 зустрічей на найвищому рівні. У цьому зв'язку важливо те, що Трамп поступово перетворюється з переможця президентських виборів в Сполучених Штатах у світового лідера, який має реальний вплив на міжнародні процеси.

З РОСІЄЮ… НЕ СУДИЛОСЯ

Серед передвиборчих обіцянок Дональда Трампа була ініціатива зблизити відносини Вашингтона з нинішнім керівництвом Кремля. Однак не судилося. Можливо через те, що один за одним "прибічники" російської дружби в команді Трампа – Пол Манафорт, Картер Пейдж, Майкл Флінн – відсіялися на першому ж етапі. Крім того, ще кілька близьких до президента фігур, зокрема, й генпрокурор Джефф Сешнс, і голова розвідкомітету Палати представників Девід Нуньєс опинилися під шаленим тиском через "російське" питання. Навіть зять Трампа Джаред Кушнер, який має достатній вплив у Білому домі, ледь уникнув шквалу критики через зустріч із російським послом у Нью-Йорку разом із радником Майклом Флліном.

Не додав оптимізму і перспектив для російсько-американської "дружби" й візит держсекретаря США Рекса Тіллерсона до Москви, де він поспілкувався з Путіним і Лавровим. Аби зрозуміти динаміку, можна лише порівняти першу телефонну розмову Трампа з Путіним наприкінці січня із виступом 12 квітня Тіллерсона в Москві за результатами його зустрічей в Кремлі. Якщо в першому випадку Білий дім заявляв про "істотний початок" поліпшення відносин, то наступну реакцію США зі згадкою про можливе збільшення тиску на Москву навряд чи можна назвати дружньою.

Російські ЗМІ наполегливо "не виключають" можливості зустрічі Путіна і Трампа на G20 7-8 липня в німецькому Гамбурзі. Натомість Вашингтон не квапиться з підтвердженням. Зараз Трамп відчуває шалений тиск, у рамках якого будь-яка домовленість із Москвою розцінюється як потенційно небезпечна для національних інтересів Сполучених Штатів.

УКРАЇНА В ПОЛІТИЦІ НОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ США

Що ж до українського питання, перші 100 днів президентства Дональда Трампа показали поступовий, але дуже послідовний прогрес – від відвертих намірів адміністрації Трампа дружити з Росією попри її агресію у Східній Європі та анексію Криму і до збереження всіх санкцій. Ця позиція щоразу підтверджувалась і в Раді Безпеки ООН, і в Білому домі під час брифінгів речника адміністрації, і в Держдепартаменті, і, зрештою, під час розмови президентів Дональда Трампа і Петра Порошенка.

Посилення критики на адресу Росії з боку Вашингтона в питаннях Сирії, Афганістану та в інших питаннях, вочевидь, сприятимуть зміцненню позиції США щодо ситуації навколо України. Водночас, американська сторона звертає увагу на ще один аспект українського питання: реформи й боротьбу з корупцією. Відсутність прогресу в Україні, гальмування реформ і збереження старих корупційних схем у країні, щонайменше, викликає подив у американських партнерів.

Зараз на розгляді адміністрації США – новий бюджет на 2018 фіскальний рік, який передбачає різке скорочення програм зовнішньої підтримки по лінії Держдепартаменту і USAID. Цей проект, який передбачає зменшення розміру допомоги для України на понад 68%, може не пройти затвердження в Конгресі. Але для цього потрібні аргументи: Україна мусить показати реальний прогрес у своїх реформах, бо ці гроші йдуть саме на їх забезпечення.

Ярослав Довгопол, ВАШИНГТОН.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>