Рада асоціації: мільярд на Миколая, але безвіз і нині там
Проведення у другій половині грудня Ради асоціації з Євросоюзом стало підсумковим форумом для підбиття підсумків непростого, але проривного на деяких фронтах року європейської України.
Сутність актуальних відносин Україна-ЄС, підсумки цього року, завдання та виклики на 2017-й докладно виписані у спільному прес-релізі за результатами засідання Ради асоціації. Формально прес-реліз не має політичної, а тим більше юридичної зобов'язуючої сили. Але три сторінки тексту цілком засвідчують збереження стратегічного характеру відносин між сторонами та високу оцінку з боку Євросоюзу процесу реформ в Україні, включно з певними успіхами у боротьбі з корупцією.
АСОЦІАЦІЯ НА ТЛІ НАЦІОНАЛІЗАЦІЇ
На тлі величезного обсягу амбітних завдань порядку денного асоціації, тобто визначених реформ, дискурс цього засідання відбувся під враженнями подій довкола націоналізації "ПриватБанку". Саме через це український прем'єр-міністр Володимир Гройсман скасував напередодні візит до Брюсселя та доручив головувати на міжурядовому координаційному органі першому віце-прем'єру Степану Кубіву.
Європейська сторона до подій у Києві поставилася з розумінням і рівень присутності не знизила. Раду асоціації приймала високий представник ЄС Федеріка Могеріні, як і належить за статусом.
Більше того, Євросоюз, користуючись нагодою, позитивно оцінив і привітав зусилля українського керівництва у підтримці стабільності банківського сектора в країні, зокрема, і у частині рішення про націоналізацію "Привату". Про це у своїх підсумкових ремарках згадала Могеріні.
"Дуже дякую за таку підтримку", - відповів Кубів високому представнику ЄС.
Перший віце-прем'єр також розпочав свій виступ із політінформації про ситуацію з великим системним банком, чітко окресливши позицію керівництва України в цьому питанні та запевнивши, що "кошти клієнтів будуть збережені".
БЕЗВІЗ БУДЕ "СКОРО"?
Звичайно, згадувався того дня у Брюсселі і багатостраждальний український безвіз. Ця проблема вже додала негативу до рівня довіри з боку українського керівництва та пересічних українців до європейських партнерів. І тут вже Київ може мати претензії до спроможності ЄС виконувати свої зобов'язання. На жаль, візова лібералізація стала наприкінці року саме таким індикатором, що не додає оптимізму найбільш європейсько оптимістичній українській нації.
Обізнані у сутності процесу українські, брюссельські, а також і грузинські журналісти, обговорюючи це питання у кулуарах Ради ЄС, намагалися визначити, чи не водить ЄС нас за ніс цією візовою лібералізацією. Наприклад, стало відомо, що на нещодавньому тристоронньому засіданні по Грузії (по Україні таке ще взагалі не проводилося) переговірник від Ради ЄС запропонував внести до рішення якусь формальну додаткову фразу. Відтак, це автоматично означатиме, що оновлений текст документу знову мають затвердити посли у Раді ЄС та профільний комітет Європарламенту. Тобто процес вийшов на повторне коло. Також підозрілим є тлумачення у Раді ЄС політичної позиції про те, що безвіз для України набуде чинності лише після набуття чинності нового так званого механізму призупинення безвізових режимів. Зокрема, дипломати деяких країн-членів не бажають розпочинати з Європарламентом і Єврокомісією переговори по безвізу для України, доки цей "запобіжник" не буде затверджено. Натомість доповідач від ЄП з цього питання Марія Габріел виступає за негайний початок перегорів, щоб рішення вже було готове завчасно, але нехай воно набуде чинності разом з цим механізмом.
Хто і навіщо гальмує цей процес - частково зрозуміло, але треба розбиратися. Принаймні, офіційно Україну запевняють, що вона все виконала, перешкод немає, але чекайте. Про це вкотре сказала і Могеріні, мовляв, візова лібералізація для України буде "скоро".
ПОДАРУНОК НА МИКОЛАЯ: АСОЦІАЦІЯ ЗАЛУЧИТЬ ЧЕРГОВИЙ МІЛЬЯРД
Головним практичним результатом цього засідання стало підписання низки угод, за якими Єврокомісія і Європейський інвестиційний банк зобов'язуються профінансувати програми реформ та інфраструктурного розвитку в Україні. Якщо більш емоційно, то можна вважати, що Київ отримає від європейських партнерів черговий мільярд євродопомоги. Це 104 млн євро від Єврокомісії на реформування державної служби та 366 млн євро на програми прикордонного співробітництва. Вони будуть профінансовані з бюджету Єврокомісії, але це не означає, що українська сторона напряму отримає ці кошти. Тут ідеться про залучення експертів, консультантів з ЄС, технічну допомогу, проведення конкретних інфраструктурних робіт, для чого Україна ще повинна виконати високі вимоги щодо спроможності освоїти ці фінанси. Але такою є рутина міжнародної донорської допомоги.
Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи угоду про прикордонне співробітництво, пояснила, що це фінансування покликано зробити для українців безвізовий режим більш комфортним. Тобто кошти підуть на розвиток прикордонної інфраструктури, пунктів пропуску, встановлення додаткового обладнання для сканування біометричних паспортів.
Ще 600 млн євро український уряд отримає у формі вигідних позик від ЄІБ. Фінансуватимуться програми із розвитку вищої освіти, енергетичної ефективності, модернізації залізниці, удосконалення інфраструктури однієї агропромислової компанії та розвиток малого і середнього підприємництва.
Цим подарунком на Миколая європейська сторона підтверджує свої зобов'язання на 2014-2016 роки із надання Україні фінансової допомоги загалом до 3 млрд євро із загального пакету в 11 млрд, що, будемо сподіватися, реалізовуватиметься у подальші роки.
Водночас, питання із розблокування другого траншу у 600 млн євро прямої макрофінансової допомоги до бюджету України з боку ЄС залишається відкритим. На Раді асоціації європейська сторона вкотре нагадала, що Київ за цієї програмою ще не виконав усіх критеріїв. Зокрема, як відомо, у глухий кут зайшла історія довкола заборони в Україні експорту лісу-кругляка.
Андрій Лавренюк, Брюссель.
Перше фото: AP Photo/ Geert Vanden Wijngaert
