Чому Трамп не захотів говорити з Порошенком

Чому Трамп не захотів говорити з Порошенком

2296
Ukrinform
Чи є проблемою для України, що кандидат у президенти США Дональд Трамп відмовився від зустрічі з Президентом України у Нью-Йорку?

Безумовно, для України було б явним успіхом, якби її лідер зустрівся не з одним, а з двома кандидатами у президенти США. Наша дипломатія зуміла б здобути з цього факту максимум дивідендів. На жаль, не вдалося. Але не варто вбачати за відмовою Трампа від розмови з Порошенком якусь демонстративну неповагу, якесь особливе свідчення, що Трамп це зробив з великих симпатій до Росії і, відповідно, несимпатій до України.

Очевидно, що у Трампа на сьогодні є проблеми куди важливіші за зустріч з Порошенком. Він – кандидат у президенти США, котрий суттєво – десь на 20% (йдеться не про опитування серед виборців, а про голоси виборщиків, які в американській виборчій системі й визначають в кінцевому підсумку переможця) - відстає від свого конкурента Хіларі Клінтон у виборчих перегонах. До дня виборів залишилося всього півтора місяця, і найголовніше для Трампа – якомога більше зустрічей з виборцями, якщо він хоче переламати згубну для нього тенденцію. Грубо кажучи, у Трампа підгорає, на даний момент вибори він програє, і йому просто не до України. Тема України, тема українсько-російської війни не є важливою для американських виборців, свої симпатії-антипатії між кандидатами у президенти США вони розподілятимуть, за великим рахунком, без урахування їх позиції в «українському питанні». Тому якщо у Трампа були заплановані передвиборчі поїздки за межі Вашингтона-Нью-Йорка (а сумніватися у цьому не видно жодних підстав), дивно було б, якби він їх скасовував заради короткої зустрічі з Порошенком.

Крім того, якби зустріч Трамп - Порошенко відбулася, то що Трамп на ній мав сказати такого, що суттєво відрізнялося б від заяв Клінтон на такій самій зустрічі з Порошенком? Адже зустріч у принципі не могла бути конкретно-діловою, бо кандидат, тим більше кандидат, що програє, – це ще далеко не президент, вона могла бути лише демонстраційно-іміджевою, тобто важливою для України і Порошенка, але не для Трампа. Якщо відбутися на ній загальними словами підтримки України, то це виглядало б як бліде, вторинне, повторення позиції Клінтон, а отже виходило, що Трамп не має в «українському питанні» своєї самостійної, відмінної від Клінтон та нинішньої адміністрації Барака Обами, позиції. Трампа якраз найбільше і звинувачують у тому, що його погляди на зовнішню політику США – це погляди дилетанта і неука. Висловити якусь принципово більшу, ніж конкурент, підтримку Україні означало б для Трампа нарватися на критику, що він різко змінює свої зовнішньополітичні погляди, тобто непослідовний, тобто, знову ж таки, дилетант. Сказати президенту України щось неприємне в сенсі того, що Путін і Росія – дуже важливі партнери для США, це зайвий раз самому зачепити невигідну для Трампа тему його проросійськості. Як не повертай, рішення просто уникнути зустрічі з українським лідером було для команди Трампа найоптимальнішим, тобто з мінімумом можливих мінусів у передвиборчій кампанії.

Нарешті, у змаганні Клінтон – Трамп перша позиціонується, як великий знавець проблем зовнішньої політики, як авторитетний у всьому світі політик. Тому для неї зустрічі із зарубіжними лідерами цілком вписуються у передвиборчу риторику. Натомість Трамп дотримується протилежної стратегії: він, насамперед, говорить з виборцями про внутрішні проблеми країни, для нього зовнішня політика – справа другорядна, там він має намір діяти просто, прагматично, по-діловому (принаймні, так Трамп проголошує), як це робив би справжній пересічний американець. Відповідно, він не заморочується іміджем політика, якого поза межами США всі люблять чи, принаймні, поважають.

А якою буде американська політика щодо України, якщо Дональд Трамп раптом стане президентом США, то це окреме і до того ж складне і неоднозначне питання. Приміром, близький до Трампа американський політик, екс-спікер Палати Представників США Ньют Гінгріч у нещодавньому інтерв’ю «Європейській правді» стверджує, що президент Трамп розблокує питання надання зброї на користь України: «Трамп може говорити приємні речі про Путіна, але тим часом він продаватиме Україні зброю». І ще Гінгріч каже, що «Барак Обама та Джон Керрі виступають з дуже різкими заявами на адресу Володимира Путіна, але нічого не роблять, щоб зупинити його… І Обама, і Керрі виступають проти надання летальної зброї Україні. Швидше за все,  Клінтон діятиме так само».

Звісно, зовсім не обов’язково вірити Ньюту Гінгрічу на слово. Майбутня політика США щодо Росії та України за можливого президентства Трампа – це формула з багатьма невідомими. І висновок, що Україна однозначно програє, якщо Трамп стане президентом США, дуже передчасний.

Юрій Сандул, Київ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-