Блокування роботи Верховної Ради: безпрограшна гра

Блокування роботи Верховної Ради: безпрограшна гра

Аналітика
1635
Ukrinform
Опозиція вимагає зниження комунальних тарифів, а фактично - перерозподілу влади

Блокування роботи Верховної Ради, до якого вдалися 5 липня партії «Батьківщина» та Радикальна Олега Ляшка, підтримані позафракційними депутатами, котрі представляють «Свободу» та «Народний контроль», виглядає безпрограшним з політичної точки зору кроком. Тарифи (точніше – падіння рівня життя) є настільки пекучою для абсолютної більшості українців темою, що вони готові вітати заклики до їх зниження, хто би їх не виголошував, тим більше “демократична опозиція”. Отже, у будь-якому випадку – 1) ініціатори блокування домагаються цього зниження і 2) уряд не поступається і якимось чином добивається розблокування – «Батьківщина» і РПЛ додадуть ще якийсь відсоток до рейтингу популярності. З цього погляду їхні радикальні дії виглядають цілком логічними і виправданими. І підготувалися вони до них серйозно – мається на увазі координація з профспілками, котрі сьогодні провели кількатисячну і добре зорганізовану ходу-мітинг під тими ж «антитарифними» гаслами, і навіть те, що у заблокованій президії парламенту, на місці спікера, бачимо Надію Савченко.

Маємо чергове загострення політичного протистояння провладних фракцій – БПП та «Народного фронту» - та опозиційних (крім «Опозиційного блоку»). Хоча «Самопоміч» формально не долучилася до блокування, ймовірно, що і її можна зарахувати до невдоволених своєю позицією у владному розкладі.

Нема загадки, чим невдоволені «Батьківщина», РПЛ та «Самопоміч»: їх спочатку, після парламентських виборів і формування спільної з БПП та «Народним фронтом» коаліції, нібито й допустили до влади, але дуже швидко фактично від неї усунули. Відверте протистояння почалося ще півроку тому, коли розгорілися тривалі дебати щодо відставки уряду Арсенія Яценюка і обрання нового – Володимира Гройсмана. Тоді БПП і «НФ» вдалося з величезними зусиллями подолати кризу і принаймні відсунути загрозу дострокових виборів, однак, як і попереджала більшість експертів, затишшя не було довгим, оскільки ключове питання політики - питання про владу - так і не було до кінця вирішено (для цього у БПП і «НФ» просто не вистачає стабільної більшості голосів у Верховній Раді, а ситуативне блокування з «Опозиційним блоком» чи «Волею народу» не стільки стабілізує, скільки дестабілізує політичну ситуацію).

Нинішнє загострення владної кризи – закономірне продовження зимово-весняної. Чинна влада не спирається ані на стійку депутатську більшість, ані на суспільні настрої (вже зараз рейтинги БПП зіставні з рейтингами «Батьківщини», РПЛ і «Самопомочі»; про рейтинг «Народного фронту» і говорити не доводиться). Нічого дивного, що опозиціонери вимагають, по суті, нового розподілу влади, який, на їхню думку, був би справедливим з точки зору підтримки суспільства різних політичних сил (власне, цього вони добивалися ще навесні, але невдало).

Очевидно, що в даному випадку всі питання про тарифи, газ, офшори  і зниження рівня життя – це більше привід, ніж причина загострення. Політика вкотре довела, що має природний пріоритет над економікою.

Якщо головна причина загострення протистояння влади і опозиції цілком зрозуміла, то залишається незрозумілим інше питання: чому саме зараз, напередодні політичних канікул і в розпал масових відпусток та інших літніх клопотів звичайних громадян, опозиція наважилася піти на публічне загострення. Очевидно, що “інформаційний привід” - власне, нове підвищення комунальних тарифів з 1 липня - не може бути вичерпним поясненням. Наслідки цього підвищення люди відчують пізніше – в серпні, а ще більше – восени. Логічно міркуючи, вдаватися до активних дій опозиціонерам слід було восени (що й прогнозували експерти) – коли інтерес обивателів до політики, ще й підігрітий наслідками нових підвищень комунальних платежів, буде на найвищому рівні. Крім того, парламентська сесія і так має скоро закінчитися, без усякого блокування. Юлія Тимошенко (а саме вона є головним двигуном демаршу, що б там не говорили колеги Ляшка, що, мовляв, «Батьківщина» приєдналася до нашого давнього протесту; координація дій з профспілками партії Ляшка не під силу) достатньо грамотний і досвідчений політик, щоб знати всі ці очевидні істини. І все-таки вирішила, що саме зараз час для наступу.

Про один мотив, найголовніший, вже говорилося: політична безпрограшність виступу за зниження тарифів. Також,  можливо, що справжнього, а не формального, політичного затишшя цим літом і не передбачається? Саме літом чомусь активізувалися спроби створення нових опозиційних політичних партій (умовно – імені Саакашвілі та імені Лещенка-Найєма) – чи не тому, що, попри загальні запевнення, що дострокових виборів не буде, таку можливість восени-взимку політики насправді не виключають і тому про всяк випадок готуються? У тому числі опозиціонери конкурують не лише з владою, а й один з одним? Можливо, Тимошенко і компанія хочуть завадити владі ухвалити в період політичного затишшя якісь згубні для опозиції рішення (це традиційна для української влади практика)? Можливо, є якісь ще, відомі тільки опозиційним лідерам, мотиви.

Зрештою, з’ясування цих мотивів – це хліб політиків, політтехнологів, на крайній випадок – журналістів. Для суспільства матиме значення лише одне: як нинішнє загострення політичної боротьби позначиться (і чи взагалі позначиться) на українських політичних та економічних реформах. Воно їх пришвидшить чи, навпаки, загальмує? У житті буває і так, і так.

Юрій Сандул. Київ

Ситуацію з блокуванням роботи Верховної Ради «Укрінформу» коментують:

Олесь Доній, народний депутат України 6-го та 7-го скликань:  «Абсолютно нормально, коли політична позиція виставляє ті чи інші вимоги до влади, які стосуються покращення добробуту населення. У той же час, прочитавши уважно їхні вимоги стосовно тарифів, мені особисто не вистачає пункту щодо підвищення зарплат і пенсій для українців. Очікую, коли тарифне питання перейде у площину аналізу і критики влади з приводу стримування зростання добробуту населення на користь олігархів. Нагадаю, система субсидій, яку запропонував уряд, насправді збільшує прибутки олігархічних структур, бо саме цим структурам належать «обленерго». Тобто, це не поліпшує добробут населення, а лише відбувається перерозподіл коштів з бюджету в кишені олігархів».

Євген Магда, політичний експерт: «Це популізм у найгіршому вигляді. Я розумію, що уряд ухвалює непопулярні рішення стосовно тарифів на ЖКП, але не ухвалювати їх також не можна. Про це добре знають маленькі парламентські фракції, але це не заважає їм у такий спосіб “крутити” ситуацією і демонструвати “любов до народ”. Я думаю, що вони розраховують вийти восени на певну політичну кризу, яка спроможна спричинити дострокові парламентські вибори. На сьогоднішній день це не прояв демократії, а гра проти інтересів України».

Руслан Бортник, політичний експерт: «Сьогодні склалася така ситуація, коли рейтинги підтримки влади, як і самого Президента – низькі. Це чудово розуміють і «Батьківщина», і «РПЛ», і «Самопоміч» (меншою мірою), адже їх сукупний рейтинг у рази більший, аніж у «БПП» та «Народного Фронту». Відтак вони намагаються це використати, бо на сьогоднішній день 70% українців негативно оцінюють соціально-економічні події в Україні, а також курс держави. Тобто, всі чудово розуміють, що той, хто очолить масові протести в Україні, швидше за все, буде лідером наступного політичного циклу: переможе на парламентських виборах, і матиме гарні шанси на президентських перегонах» 

Підготував: Мирослав Ліскович


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-