Шокова терапія Молдови. Тарифи, арешти, референдум

«Давно б так... А що заважало раніше?» Ці слова можна почути сьогодні у Молдові всюди: на вулицях, у магазинах і кафе, на кухні за чашкою ранкової кави, у чергах і на зупинках міського транспорту. Новий прем'єр за тиждень зміг показати себе хорошим кризовим менеджером, напруження у суспільстві поступово почало спадати.

АНТИПРОТЕСТНА АЛЬТЕРНАТИВА

Добряче втомившись від потоку всіляких заяв, політичних ультиматумів, скандалів і публічного «прання білизни» політиків, люди вийшли на вулиці. Не десятки, не тисячі, а десятки тисяч. Хвилю народного гніву, що захлеснула Молдову, не можна було назвати агресією, хоча незначні сплески все-таки відбулися. Тим не менш, це була швидше вселенська образа на тих, кому люди довірили керівництво країною. І хто їх так безсоромно обдурив, поклавши у свої бездонні кишені більш як мільярд доларів державних (читай, народних) грошей. І, здавалося, хвилю протестів вже не зупинити. Молдова була за крок від хаосу і дострокових виборів, які тільки погіршили б як політичну, так і економічну ситуацію в країні.

Пік заворушень випав на вибори нового прем'єра, формування уряду, його затвердження парламентом і принесення (під покривом ночі) присяги новим кабінетом міністрів.

Відчувалася потреба у противазі протестним гаслам і маршам, які очолили проросійські соціалісти, "Наша партія" і платформа "Гідність і правда", яка тимчасово відмовилася від проєвропейського вектора і несподівано приєдналася до них. На тлі безперервних протестів новий кабінет міністрів перейшов на цілодобовий режим роботи і здійснив протягом тижня неймовірний ривок.

РЕАНІМАЦІЯ ДОВІРИ

Коли через два дні після обрання нового уряду у Молдові була знижена ціна на газ і нафтопродукти, реакції не було, люди сприйняли це як загравання з учасниками протестів. Однак, кожного наступного дня новий кабінет міністрів вживав конкретні кроки з покращення економічного клімату та реанімації соціальних програм. Протягом тижня було на 10% збільшено допомогу матерям по догляду за дітьми. За рішенням міністерства економіки країни, встановлено мораторій на будь-які перевірки підприємств та бізнес-структур.

Після візиту прем'єра в сусідню Румунію, було відновлено дію угоди про фінансову допомогу Молдові у розмірі 150 мільйонів євро. Уряд має намір найближчим часом відновити переговори з міжнародними фінансовими донорами, включаючи МВФ.

І, нарешті, про найголовніше, у що, здавалося, вже неможливо повірити. Прем'єр Павло Філіп назвав одним з головних пріоритетів уряду повернення у країну вкраденого з банківської системи мільярда доларів. Він пообіцяв навіть вивісити у Кишиневі електронне табло, на якому щодня буде оновлюватися інформація про те, скільки грошей і звідки вдалося повернути в казну, якщо таке станеться.

"Уряд не повинен стати платформою для політичних заяв, життєво важливо подолати соціально-економічну і фінансову кризу, а вже потім зайнятися врегулюванням кризи політичної", - заявив прем'єр.

Не менш резонансними для суспільства виявилися і вимоги Павла Філіпа тимчасово усунути від посад керівників митної і податкової служб (вони вже заявили про свою добровільну відставку), а також главу економічної поліції у зв'язку з розслідуванням корупційних фактів у цих відомствах.

А главу нацагентства з продовольчої безпеки взагалі заарештували на 30 діб. За отримання хабарів під час надання ліцензій на експорт продукції, зокрема, в Росію. Це, до речі, було однією з вимог протестувальників у Кишиневі - звільнити держструктури від корумпованих чиновників.

Внутрішні корупційні розслідування проходять і в МВС, а глава Мін'юсту Молдови Володимир Чоботар заявив, що прокурори та судді, з вини яких Молдова програвала справи в ЄСПЛ, будуть відшкодовувати збитки з власної кишені.

ОПОЗИЦІЯ НА РОЗДОРІЖЖІ

Цікаво, що всі згадані рішення були прийняті до закінчення терміну ультиматуму, висунутого владі організаторами антиурядових протестів. Згідно з ультиматумом, до 17.00 четверга, 28 січня, влада повинна була дати відповідь на головні вимоги маніфестантів: відставка уряду, оголошення дострокових парламентських виборів і перехід до всенародного обрання президента.

Відповідь прем'єр-міністра був більш ніж категоричною. У відставку він не піде, та й дострокових виборів не буде, тому що за нинішньої економічної та фінансової ситуації вибори можуть привести країну до повного хаосу, а функціональний уряд залишається останнім шансом для Молдови вийти з кризового піке.

Термін ультиматуму сплив, проте до цього часу вже був серйозно вибитий грунт з-під ніг протестувальників. До такого розвитку подій вони виявилися не готовими. Тому на прес-конференції, що відбулася наприкінці дня у четвер, втомившись від марш-кидків по вулицях міста і трасах, лідери опозиційних партій взяли паузу, пообіцявши, що наступного ранку, на свіжу, так би мовити, голову оголосять про свої подальші дії.

А тим часом парламент Молдови позбавив опозицію одного з головних козирів, прийнявши рішення про проведення конституційного референдуму за повернення до процедури всенародного обрання президента. Саме це було однією з головних вимог протестувальників, частина з яких вже проводять збір підписів за проведення плебісциту. Слід думати, дещо поквапилися.

Зінаїда Гурська, Кишинів