Порошенко у Брюсселі: стратегічний успіх України та поразка Росії
Українська делегація на чолі з президентом Петром Порошенком прибула напередодні до столиці європейської дипломатії Брюсселя рано вранці на шляху із Вашингтона. Після успішного, довгоочікуваного та принципового візиту до США, Порошенко продовжив закріплення амбітних політичних завдань у європейському вимірі.
Українські урядовці та дипломати мали, так би мовити, звірити політичні годинники напередодні проведення 12-13 липня у Києві саміту Україна-ЄС, отримати привітання із наданням державі безвізу, але найголовніше – закріпити неухильність курсу західних партнерів у продовженні тиску на агресора Росію.
САНКЦІЇ ПРОТИ «ИХТАМНЕТ» ПРОДОВЖЕНІ
Про той факт, що лідери Європейського союзу, незважаючи на всі спроби Кремля це підірвати, мають консолідовану позицію у продовженні економічних обмежувальних заходів проти РФ до повного виконання Мінських домовленостей було відомо із дипломатичних джерел ще на початку літа. Порошенко ще раз обговорив це питання з деякими лідерами ЄС, включаючи німецького канцлера Ангелу Меркель, під час зустрічей на полях саміту найбільшої політичної сім'ї в Європі – Європейської народної партії. Спілкуючись з пресою, вже за результатами візиту, глава держави упевнено висловив «обережний прогноз», що санкції проти Росії будуть продовжені. Вже за кілька годин таку позицію підтвердив президент Європейської ради Дональд Туск. За його словами, інформація від учасників «нормандського формату» Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона (саме вони офіційно відповідальні від ЄС за політичну допомогу Україні у протистоянні російській агресії) не дає сумнівів у необхідності продовження санкцій. На даному етапі глави держав та урядів ухвалили принципове політичне рішення про це, і воно формально буде затверджено Радою ЄС, щоб нові обмежувальні заходи набули чинності з 1 серпня.
Варто згадати, що санкції були уперше уведені 31 липня 2014 року у відповідь на агресію Росії на сході України. Головним поштовхом для посилення тиску на Росію з боку ЄС стало збиття російськими збройними силами малайзійського пасажирського літака у небі над окупованою територією на сході України. Тривалість цих обмежувальних заходів прив'язана до повної імплементації з боку Росії Мінських домовленостей. Економічні санкції передбачають заборони та обмеження у співпраці з Росією у сферах фінансів, інвестицій, енергетики, оборонному секторі та щодо постачання технологій і товарів подвійного призначення.
Наступного тижня керівники країн «нормандського формату», включно з Росією, проведуть телефонну розмову. Путін знову буде брехати, що «ихтамнет». Але кремлівському ізгою вже ніхто у світі давно не вірить.
ЗВОРУШЛИВА УКРАЇНСЬКА МОВА ТУСКА
На жаль, але підтримка Заходом України, включаючи підтримку через економічний та політичний тиск на Росію, не може забезпечити припинення загибелі українців у протистоянні російському агресору. Зворушливими були слова президента Європейської ради Дональда Туска, промовлені українською, про те, що українці платять кров'ю за свої європейські прагнення.
І навіть за таких складних безпекових та економічних умов, як вже визнали в Євросоюзі, у державі проходять реформи. Зараз конкретним, відчутним для українських громадян стало скасування з боку ЄС візового режиму для Києва.
УКРАЇНА І ЄС: ПЕРСПЕКТИВИ ПОЗА АСОЦІАЦІЄЮ
Безвіз став одним із успіхів на шляху поступового подолання стратегічних політичних викликів, які були актуальними ще на початку року. Другою такою проблемою було гальмування у Нідерландах ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Сьогодні й це подолано, і Угода остаточно набуде чинності з 1 вересня.
Далі продовжиться її активна, остаточна імплементація. А що має стати за цим? Нині в українських і європейських політичних, дипломатичних та експертних колах тривають дискусії, як Київ і Брюссель можуть взаємодіяти далі. Йдеться одночасно про інструменти, можливості та зобов'язання за асоціацією, але на більш амбітну перспективу. Звичайно, що тут має йтися про перспективу членства України в ЄС. На сьогодні відносно цього у Спільноті немає політичної волі та єдності. Але Україна змінюється. І вже й на сучасному етапі не є проблемою, а може стати рятівником Євросоюзу, як країна сильної європейської нації, що підтримає Європу в умовах сучасних і майбутніх загроз.
Андрій Лавренюк, Брюссель.
Фото: Микола Лазаренко / Укрінформ
