Закон Ківалова-Колесніченка: КСУ перейшов до закритих слухань

Про це йдеться на сайті КСУ.

"13-14 грудня 2016 року Конституційний Суд України на пленарному засіданні у формі усного слухання розглядав справу за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) закону України "Про засади державної мовної політики"… Конституційний Суд України завершив дослідження матеріалів справи на відкритому пленарному засіданні у формі усного слухання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення та ухвалення рішення", - зазначається в повідомленні.

На засіданні були присутні народні депутати України попередніх скликань, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, представники засобів масової інформації та інші громадяни.

У ході пленарного засідання Конституційний Суд України заслухав суддю-доповідача у справі Ігоря Сліденка, який доповів присутнім матеріали справи, пояснення учасників конституційного провадження – представників суб’єкта права на конституційне подання – народних депутатів України VІІ скликання Олега Бондарчука, Ірину Фаріон, представника Верховної Ради – постійного представника ВР у Конституційному Суді Анатолія Селіванова.

Крім того, Суд заслухав пояснення представників, залучених до участі у розгляді справи як спеціалісти: заступника члена Європейської Комісії "За демократію через право", доктора юридичних наук Сергія Головатого, директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка, журналіста, громадського діяча, перекладача Тараса Марусика. Суд також заслухав представників, залучених до участі у розгляді справи як свідки: народних депутатів України VІ скликання Івана Зайця, Юрія Кармазіна, Ярослава Кендзьора, Юрія Ключковського, Миколу Томенка.

Нагадаємо, із клопотанням визнати "закон Ківалова-Колесніченка" неконституційним звернулися 57 народних депутатів України.

Вони стверджують, що були порушені процедура розгляду та ухвалення закону, процедура їх особистого голосування, право законодавчої ініціативи та було позбавлено їх права "внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки та суперечності у тексті законопроекту під час другого читання".