9 липня Україна і НАТО відзначать 18-ту річницю свого особливого партнерства. Але саме цього року інформаційний привід для інтерв'ю з главою Альянсу вийшов за рамки формальної констатації важливості цього політичного діалогу і практичного співробітництва.
Україна повернулася до євроатлантичного курсу і стоїть на захисті Європи, відбиваючи російську агресію. НАТО адаптується і посилюється в умовах нового безпекового середовища.
Ці та інші питання з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом обговорив власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.
БОРГОВІ ПРОБЛЕМИ ГРЕЦІЇ НЕ ЗАГРОЖУЮТЬ НАТО
- Пане генеральний секретарю, насамперед хочу запитати про Грецію. Справи цього союзника по НАТО у частині зобов'язань перед Євросоюзом і зоною євро є на сьогодні, м'яко кажучи, складними. Зрозуміло, що НАТО і ЄС - це різні організації, все ж таки, яка ваша оцінка ситуації у Греції, зокрема, відносно подальшої спроможності виконувати свої зобов'язання, як члена Альянсу?
- Проблеми, які ми бачимо у Греції зараз, пов'язані з борговою кризою, низьким рівнем зростання економіки, рецесією, зниженням ВВП, що вже відбувається упродовж багатьох років. Ці проблеми, звичайно, викликають занепокоєння в усіх нас. Це важка ситуація для Греції і для Європейського Союзу, який зараз займається її вирішенням. Я вважаю, що ми повинні чекати на результати зустрічей, які скликані в Євросоюзі. Але я вважаю важливим, що ми підтримуємо всі зусилля для пошуку вирішення. Адже це буде добре для Греції, Євросоюзу, і звичайно, для всіх нас.
Греція є сильним і дуже відданим союзником. Її уряд завжди наголошує, що вони продовжуватимуть бути сильним і відданим союзником. Немає зв'язку між проблемами стосовно єврозони, Євросоюзу, борговою кризою та членством у НАТО.
ШОСТИЙ ТРАСТОВИЙ ФОНД НАТО ДЛЯ УКРАЇНИ ФІНАНСУВАТИМЕ ЗНЕШКОДЖЕННЯ МІН
- Наприкінці червня Комісія Україна-НАТО на рівні міністрів оборони підбила підсумки поглиблення політичного діалогу і активізації практичного співробітництва між партнерами, що набуло особливого розвитку і актуальності після окупації Криму Росією та початку російської військової агресії на Донбасі. Які питання, сфери, напрямки особливого партнерства Україна-НАТО є найголовнішими на сьогодні, і як сторони планують їх розвивати і втілювати у життя?
- Україна - це особливий партнер НАТО. Ми запровадили це особливе партнерство 18 років тому. І я переконаний - воно має величезне значення для нас обох - України і НАТО. Альянс зі свого боку надає сильну політичну і практичну підтримку Україні. Ми твердо підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. А практична допомога забезпечується через трастові фонди, сприяння у реформуванні Збройних сил України. Ми також працюємо у сфері кібербезпеки, системи управління, логістики та в інших.
Ми робимо багато у рамках НАТО, маючи офіс зв'язку в Києві, який зараз розширений - туди були надіслані нові співробітники. Але також багато союзників по НАТО підтримують на двосторонньому рівні, у тому числі економічно, здійснюючи підготовку і надаючи дорадчу допомогу українським військовим.
Останніми рішеннями ми просунули практичне співробітництво з Україно. Нині ми у процесі започаткування нового, шостого трастового фонду, про що вже є принципове рішення. Він буде фінансувати діяльність у новій сфері співробітництва - розмінуванні та знешкодженні саморобних вибухових пристроїв. Це важлива сфера. Адже зовсім нещодавно кілька українських військових загинуло унаслідок підриву на міні. Це лише підкреслює важливість і актуальність співпраці зі знешкодження мін та інших вибухових пристроїв.
- Як Альянс оцінює хід реформування сектора безпеки і оборони Україні?
- Ми дуже раді бачити, що Україна спроможна проводити реформи і модернізуватися. Водночас, Україна перебуває у стані збройного конфлікту із сепаратистами на Сході, які підтримуються Росією.
Ми чітко розуміємо, що дуже складно зосередитися на довготермінових структурних реформах, коли необхідно проводити військову операцію у східній частині України.
Але це дуже важливо - продовжувати втілювати у життя реформи. Адже реформи є ключовими для зміцнення стійкості українського суспільства, підвищення спроможностей і ефективності Збройних сил. Відтак, оборонна реформа є ключовою для успішної України у майбутньому.
НАТО ОЦІНИТЬ ЗАЯВКУ УКРАЇНИ НА ВСТУП. У МАЙБУТНЬОМУ
- Після відновлення євроатлантичного курсу України МЗС визначив таку формулу цього процесу: держава не проситься в НАТО, але готується до членства. За яких умов Альянс у перспективі може надати Україні план дій щодо членства, якщо Київ подасть таку заявку?
- Я поважаю це рішення, прийняте Україною. Але це стосується самої України - подавати заявку або ні. Що я можу відзначити, розширення НАТО є історичним успіхом, яке сприяє стабільності і миру в Європі. Це є результатом демократичних рішень, які ухвалили країни-заявники і, звичайно, союзники по НАТО. І це є моїм важливим сигналом і для України: якщо Україна у майбутньому збирається стати членом НАТО або ні, це стосується лише України і 28 союзників. Ніхто інший не має права вето і не може втручатися. Це є фундаментальним принципом, що кожна нація має власне право обирати свій шлях, включаючи питання безпеки. Отже, якщо Україна вирішить подати заявку на членство в НАТО у майбутньому, ця заявка буде оцінена, аналогічно, як і заявки інших країн, які хочуть вступити до НАТО.
- Ви отримали запрошення від Президента Порошенка відвідати Україну. Чи є такий візит у вашому робочому графіку?
- Я відвідаю Україну. Ми визначимо конкретну дату, адже я дійсно прагну відвідати Україну, зустрітися з українським політичним керівництвом у Києві. Я вже мав зустрічі з кількома українськими лідерами: Президентом Порошенком, Прем'єр-міністром, міністром оборони.
РОЗВІДКА ПІДТВЕРДЖУЄ: РОСІЙСЬКІ ВІЙСЬКА Є НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
- Якими є актуальні оцінки НАТО про кількість регулярних військ збройних сил Російської Федерації, високотехнологічного і важкого озброєння на сході України, а також поблизу українсько-російського кордону?
- Наші розвідки з багатьох країн-членів Альянсу, а також відкриті джерела - ЗМІ, повідомлення від сімей російських солдатів - усі підтверджують однакову картину: Росія надає суттєву підтримку сепаратистам, постачає важке і сучасне військове обладнання, зокрема, комплекси протиповітряної оброни, артилерію, танки, засоби управління, а також проводить підготовку. Російські сили також є на території східної України і уздовж українсько-російського кордону. Щодо російських сил у східній Україні, я не можу назвати конкретну кількість, частково через те, що ці цифри різняться. Але немає сумніву, що Росія упродовж довгого періоду часу надає різноманітну суттєву підтримку. Що ми побачили, це те, що упродовж останніх декількох місяців Росія поставила сепаратистам більше тисячі одиниць важкого обладнання.
- За яких умов Альянс буде готовий відновити політичний діалог і практичне співробітництво з Росією?
- Минулої весни у результаті агресивних дій Росії в Україні - нелегальної анексії Криму і дестабілізації у східній Україні - ми вирішили призупинити практичне співробітництво з Росією. Але водночас ми вирішили залишити відкритим шанс для політичних контактів. Я переконаний, що це важливо, особливо у часи, коли напруженість посилюється, коли ми бачимо зростання військової присутності уздовж кордонів. Відтак НАТО продовжуватиме зберігати цей шанс, щоб передавати наші сигнали Росії про важливість поваги до міжнародних правил, міжнародного права, і, що не менш важливо, поваги до кордонів своїх сусідів. Але ми не вбачаємо жодних протиріч між сильною обороною і діалогом. Сильна оборона забезпечує підрунтя для політичного діалогу з Росією.
ДОЛЮ 29-ГО СОЮЗНИКА ВИРІШАТЬ ДО КІНЦЯ РОКУ
- У грудні міністри закордонних справ країн-членів Альянсу планують обговорити прогрес Чорногорії в імплементації плану дій щодо членства з метою можливого ухвалення попереднього політичного рішення про вступ країни до НАТО. Як ви оцінюєте таку перспективу розширення блоку, чи може це бути оголошено, наприклад, на Варшавському саміті НАТО у липні 2016 року?
- Позиція НАТО незмінна: ми погодилися, що рішення, чи запрошувати Чорногорію до членства в Альянсі, буде прийняте до кінця цього року. Це означає, що наші міністри закордонних справ на засіданні у грудні оцінять прогрес, досягнутий Чорногорією, стосовно таких питань, як верховенство права, оборонна реформа, оборонні витрати. І тоді ми вирішимо, запрошувати їх або ні. У цьому зв'язку ми інтенсифікували діалог з Чорногорією. Я нещодавно відвідував цю країну. Чорногорські міністр закордонних справ і міністр юстиції відвідають НАТО цього тижня. А увесь склад Північноатлантичної ради здійснить візит до Чорногорії цієї осені. Отже ми перебуваємо у тісній взаємодії і ухвалимо рішення наприкінці року.
- Продовжуючи тему наступного саміту НАТО, з огляду на корінні зміни, що сталися в євроатлантичному безпековому середовищі впродовж останнього року через агресивну поведінку Росії, яким ви бачите порядок денний зустрічі високого рівня у Варшаві? Чи вже є на часі обговорення і внесення змін, доповнень до Стратегічної концепції НАТО, деякі положення якої, зокрема про партнерство з РФ, на сьогодні не діють та не відповідають реальній ситуації?
- Важливим є те, що НАТО адаптується до нової безпекової ситуації. Ми вже розпочали і продовжимо цей процес на Варшавському саміті. Зараз тривають найбільші заходи з адаптації, з найбільшого посилення нашої колективної оборони після завершення холодної війни. Розпочався процес покращення готовності й рівня підготовки наших сил, збільшення у двічі сил швидкого реагування, збільшення військової присутності на східних флангах Альянсу. Ми створили нові невеликі штаби у країнах Балтії, Польщі, Болгарії та Румунії. Отже, ми всі готові здійснити суттєву адаптацію та перетворення у сфері нашої колективної безпеки. І ми звернемося до питання Стратегічної концепції на саміті наступного року. Але у будь-якому разі адаптація до нового безпекового середовища вже триває.
- Зараз Україна тимчасово не має свого посла при НАТО. Попередній посол Ігор Долгов призначений заступником міністра оборони. Що ви очікуєте від наступного кадрового призначення керівництва України до Місії при НАТО?
- Я хочу висловити вдячність послу Долгову за прекрасну роботу, яку він вів у НАТО упродовж семи років. Він був відданим послом та відігравав суттєву роль у дуже важливі для України часи. Я бажаю йому усього найкращого на новій важливій посаді заступника міністра оборони. І очікую на роботу з ним вже у новій ролі, адже він також працюватиме з НАТО. Його великий досвід є цінним і для Україні, і для НАТО.
Я повністю довіряю українському керівництву, яке має призначити нового посла. Вітатиму нового посла і очікую на співпрацю з ним.
Андрій Лавренюк, Брюссель.