Польський політик, депутат Європарламенту Ришард Чарнецький віддавна на європейському рівні активно підтримує Україну в конфлікті з Росією. Його слова як віце-президента Європарламенту мають значний резонанс в Європі, а пропозиції - подекуди ефект бомби. Нещодавно цей політик відкрив свій офіс у Києві. В ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу він розповів, навіщо йому представництво в Україні, поділився поглядами на безпекову ситуацію в регіоні, оцінив дії Росії, а також спробував спрогнозувати, якою буде політика новообраного президента Польщі Анджея Дуди щодо України.

ВІДКРИТТЯ ОФІСУ Є ДЕМОНСТРАЦІЄЮ СОЛІДАРНОСТІ

- Пане віце-президенте, нещодавно ви відкрили свій депутатський офіс в Києві. Чому саме зараз?

- Я віце-президент Європарламенту з осені минулого року, і до кола моїх обов'язків належить також східна політика і "Східне партнерство". Я часто контактую з українськими політиками: інколи, бувало, що тричі на день я мав зустрічі з різними групами політиків з України, релігійними діячами. Тому, відкриття офісу є логічним кроком.

Цей офіс є потрібним, адже я часто їжджу в Україну. Його відкриття є політичною демонстрацією, проявом солідарності з Україною. Це є також сигналом: якщо євродепутат хоче мати свій офіс в Києві, то це означає, що Україна є важливою для поляків і європейців не лише в сенсі декларацій, але й конкретних дій. Я не приховую, що спеціально зробив це після саміту в Ризі, який міг би рішучіше відреагувати на українські чи грузинські прагнення. Шкода, що під час цього саміту не було прийнято рішення про відміну віз. Його буде прийнято, і чим швидше це настане, тим краще. Це стане дуже конкретним сигналом для українців не лише на політичному, але й на суспільному рівні. Я багато років є прихильником цього кроку.

- Якими будуть практичні результати відкриття вашого офісу в Києві?

- Я люблю конкретику в політиці. Підтримую Україну в Європарламенті, у міжнародних ЗМІ. Крім відкриття офісу в Києві, з моєї ініціативи моя політична група (Європейських консерваторів і реформістів - авт.) схвалила рішення, що прийматиме на стажування українських студентів та випускників вишів. Зараз три особи з Харківського університету стажуються в Європарламенті впродовж двох місяців.

ДЛЯ ВІДМІНИ ВІЗ ПОТРІБНО ЛОБІ В ЄС

- Як ви оцінюєте шанси на відміну візового режиму з 1 січня 2016 року?

- Потрібно переконувати в Європі тих, хто вагається, казати, що кошти на відміну візового режиму не будуть якимись космічними. Потрібно створити в Європі лобі щодо скасування візового режиму для громадян України і Грузії. Нам треба з постійним тиском і витримкою переконувати, що безвізовий режим - це конкретика, яку ми не тільки можемо, але й повинні дати нашим партнерам, які в майбутньому стануть членами Євросоюзу.

- В одному з нещодавніх інтерв'ю для польських ЗМІ ви сказали, що Росія проводила військові навчання, одним з елементів якого було нанесення ядерного удару по Варшаві...

- Так, це формулювання з'явилося в доповіді євродепутата Габріеліуса Ландсбергіса, прийнятій комісією у закордонних справах Європарламенту, який був активно підтриманий польськими євродепутатами. Там була згадка про військові маневри "Захід", де симулювалася ядерна атака на Варшаву. Хоча це були лише навчання, але в Польщі нікому б у голову не прийшла думка відпрацьовувати, наприклад, висадку десанту в Калінінграді. Якщо хтось думає про такі справи, то значить у нього хвора уява. Немає різниці, чи це було зроблено для того щоб налякати поляків чи просто так. Це стало фактом і добре, що Європарламент показав таке обличчя Росії.

Фото: DW / Galyna Stadnyk

Доповідь про активність Росії в басейні Чорного моря, прийнята кілька тижнів тому, а згодом доповідь про відносини ЄС-Росія з цим конкретним прикладом є сигналами, що Європарламент дуже рішуче ставиться до імперських амбіцій Росії і є тією інституцією, яка найбільш скептично налаштована до Кремля і є найбільш проукраїнською.

- Якими будуть подальші дії Росії на Донбасі?

- Росія готує атаку на Маріуполь і хоче пробити коридор до Криму, адже для неї це дуже важливо як з економічної, так і військово-стратегічної точок зору. У головах російських лідерів основним є не питання - вдарити по Маріуполю чи піти далі, а питання - коли це зробити?

В ЄС "ПОГОДА" ДЛЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ Є СПРИЯТЛИВОЮ

- Чи буде ЄС готовий до такого розвитку подій?

- Євросоюз повинен мати план "Б", що стосується санкцій. Але йдеться не лише про ті санкції, які треба буде вводити, наприклад, після удару на Маріуполь, чи інших вибриків Росії, а санкції, якими слід погрожувати профілактично, аби Росія відступила. Зараз усе ще актуальною є моя пропозиція, яку я озвучив на прес-конференції у серпні минулого року в польському Сеймі, щодо виключення Росії з банківської системи SWIFT. Росія на мою пропозицію відреагувала дуже нервово. Після цього прозвучала дуже емоційна заява голови Держдуми Росії Сергія Наришкіна. Судячи з хворобливої реакції Росії моя ініціатива була "влучним пострілом". Зрозуміло, що це було б значно болючішим ударом для Росії, ніж персональні санкції проти олігархів і чиновників з оточення Путіна.

- Але чи Захід зможе наважитися на відключення Росії від SWIFT?

- Ситуація в Європі є іншою ніж два роки тому. ЄС теж зараз реагує по-іншому. Раніше, крім відомого всім виїзду президента Лєха Качинського й інших лідерів до Тбілісі (візит президентів України, Польщі, Литви, Естонії, прем'єра Латвії в серпні 2008 року - авт.), ЄС майже нічого не зробив для допомоги Грузії. Потім, Саркозі (колишній президент Франції - авт.) із Берлусконі (екс-прем'єр Італії - авт.) сперечалися, хто врятував мир. Але Росія тоді зробила стільки, скільки хотіла зробити: вона зафіксувала окупацію Південної Осетія й Абхазії. Нинішня реакція ЄС на ситуацію в Україні була рішучішою.

Росія відрізняється від країн Заходу тим, що Європа сповідує демократичні цінності. Навіть Голландія у ставленні до Росії спочатку була "голубом". Однак, після того, що трапилося з літаком Малайзійських авіаліній з 200-ма голландцями на борту, Амстердам не міг відреагувати по-іншому і став "яструбом". Зараз політична "погода" для посилення санкцій є сприятливою у випадку, якщо Росія наважиться на чергову атаку на Маріупольському  чи іншому напрямі в Україні.

- В Україні щодня гинуть на сході як військовослужбовці, так і мирні люди. Чи можна вважати, що там не відбуваються бойові дії?

- В Україні весь час триває війна. Росія не віддала Крим, частину Донбасу, тому санкції залишилися.

Фото: euroinfobureau

- Але чи це не є підставою для їх посилення?

- Я реаліст і думаю, що зараз не буде більшості в ЄС для прийняття рішення про їх посилення без якихось очевидних наступальних військових дій Росії. Натомість, попри деякі висловлювання політиків, наприклад з Австрії, Греції чи Кіпру, рішення про санкції весь час приймалися одноголосно. Це дуже важливо. Не треба говорити, що Європа є поділеною, оскільки у випадку прийняття рішень по санкціях вона не є поділеною. Росії не вдалося розбити європейську солідарність.

"ЧЕРЕПАХИ" ГРЕЦІЇ, КІПРУ ТА АВСТРІЇ

- Ви згадали про Грецію, Кіпр, Австрію. Саме ці країни ще не ратифікували Угоду про асоціацію України з ЄС...

- Так, ви порушили дуже важливу тему. Я маю відчуття, що ці країни проводять щось на кшталт "італійського страйку", тобто формально протесту немає, але люди не працюють. Складається таке враження, що Афіни, Нікосія чи Відень, а також й деякі інші країни, хоч офіційно не виступають проти санкцій, але їх і не підтримують. У Польщі про чиновників, які не хочуть щось робити кажуть: "перекласти справу на черепаху". Тобто справу Угоди про асоціацію Україна-ЄС ці країни віддали черепасі: формально вони ніби не проти ратифікації, але затримують цей процес.

- Як можна його прискорити?

- Якщо це й далі затягуватимуться, то ми змушені будемо запитати: якими є їхні наміри і як вони ставляться до питання європейської солідарності. Я говорю це як віце-президент Європарламенту - органу ЄС, який найсильніше і найактивніше захищає Україну і її шлях до незалежності й територіальної цілісності. Група Європейських консерваторів і реформістів в Європарламенті, до якої я належу і заступником голови якої є грецький політик Нотіс Маріас, спробує щось зробити, якщо ця справа й надалі затягуватиметься. Ми можемо створити в Європарламенті коаліцію, яка намагатимемося "заохотити", кажучи дипломатичною мовою, країни, які гальмують процес ратифікації, аби Австрія, Греція чи Кіпр не тиснули на гальмо.

ДУДА - ПОСЛІДОВНИК КАЧИНСЬКОГО

- Ваш партійний колега з партії "Право і Справедливість" (PiS) Анджей Дуда нещодавно був обраний президентом Польщі. Яка буде політика новообраного президента у східному напрямі, зокрема щодо України?

- Я добре знаю новообраного президента і його погляди, зокрема під час його нещодавньої роботи в Європарламенті. Я також добре знаю особу, яка відповідатиме у канцелярії новообраного президента за закордонні справи - колишнього заступника глави МЗС в уряді PiS, професора Кшиштофа Щерського. Президент Дуда і його канцелярія у східній політиці продовжуватиме напрям, який визначив патрон Анджея Дуди, як він сам про нього говорить - екс-президент Польщі Лєх Качинський. Президентство Дуди буде продовженням східної політики Качинського. Він добре знає про події в Україні.

Не хочу зловтішатися, але Дуда не зустрічався 29 разів з президентом Януковичем як це робив президент Броніслав Коморовський. Коморовський є європейським лідером, який зустрічався з Януковичем найчастіше: в середньому раз на місяць, відкидаючи канікули. Але, як знаємо, ця кількість так і не переросла в якість.

- Чому новообраний президент Дуда не зміг зустрітися у Варшаві з президентом України Петром Порошенком у день фіналу Ліги Європи з футболу 27 травня?

- Прошу не шукати проблеми там, де її немає. По-перше, президент Порошенко все ж не приїхав... Дуда був обраний у неділю ввечері, це були перші дні президентства. Прошу не переживати, Дуда є учнем Качинського також і в питанні України.

Фото: dziennik.pl

З 1 червня розпочав роботу офіс президента Дуди. Я переконаний, що ще до формального вступу на посаду новообраного президента (6 серпня) варто, щоб така зустріч з президентом Порошенком відбулася.

- Які закордонні столиці під час своїх перших закордонних візитів повинен відвідати президент Дуда?

- Куди поїде президент - це буде його особистим рішенням. Якщо йдеться про Захід, то це буде Брюссель, адже там розміщені керівні органи ЄС і НАТО, очевидно, що Вашингтон, а також Берлін, Париж та Лондон. А якщо йдеться про Схід, то  для мене очевидно, що перший візит Дуда здійснить до Києва, по-іншому, ніж екс-прем'єр Дональд Туск, який першою відвідав Москву. 

- Якщо порівняти президентство Коморовського і Дуди, то якою може бути різниця у східній політиці?

- Дуда є конкретною людиною, знає що він хоче зробити. Мінусом Коморовського щодо відносин з Україною є те, що він мав більш ніж теплі відносини з Януковичем. Я пам'ятаю, як в один же день у січні чи лютому 2014 року, євродепутат Яцек Саріуш-Вольський заявив, що Янукович - персона нон-грата в Європі, а президент Коморовський підкреслив, що з Януковичем треба вести діалог. Дуда немає за собою цього негативу. У відносинах зі Сходом він буде налаштований на конкретні справи. Без сумніву, Дуда своїм авторитетом рішуче підтримає відміну віз для українців.

- Якою буде політика президента Дуди у питанні складної історії Польщі з Україною?

- Поляки очікують, що рано чи пізно, краще звісно раніше, не лише на рівні окремих українських політиків, але й на рівні інституцій, Україна займе офіційну позицію щодо національної трагедії поляків, яка сталася на Волині в 1940-х роках. Чим швидше це настане, тим краще. Ми до стіни нікого не припираємо і не сприймаємо цю справу як "щось за щось". Краще буде, якщо пам'ятатимемо про третю сторону - Росію, яка грає на цьому. Для того, щоб Росія не використовувала цю карту, з української сторони мають бути якісь жести і прийняті певного роду рішення. Чим пізніше це наступить, тим більше Москва матиме поля для гри. Це мене трохи турбує.

PiS ХОЧЕ ОДНОПАРТІЙНИЙ УРЯД В ПОЛЬЩІ

- Восени в Польщі відбудуться парламентські вибори. Які очікування у вас і вашої партії перед цими виборами?

- Ми (партія PiS - авт.) спокійно підходимо до осінніх виборів, поляки вирішать, який вони хочуть мати уряд. Ми хочемо повернутися до влади після восьми років (перебування в опозиції - авт.). Знаємо, що ми є єдиною альтернативою для уряду РО ("Громадянська платформа" прем'єра Еви Копач - ред.), який погано оцінюється після президентських виборів.

- Якщо б PiS восени виграв вибори, то з ким партія спробує сформувати коаліцію?

- Ми хочемо перемогти у цих виборах так, щоб вперше після Другої світової війни самостійно створити однопартійний уряд. Польська виборча система передбачає, що потрібно 41-42% голосів, аби мати більше половини мандатів в Сеймі. Результати опитувань перед другим туром президентських виборів, коли ще не було ефекту доміно в результаті перемоги Дуди, показують, що нам не вистачає кількох процентів до цієї більшості. Можливо, і дуже правдоподібно, що матимемо більшість у парламенті, але будь-який вибір поляків сприймемо зі смиренністю.

Юрій Банахевич, Варшава