Різдво і Санта: американська історія
Різдво у Сполучених Штатах є одним із найбільш популярних та улюблених свят американських сімей, яке в сучасному вигляді мало в чому відрізняється від європейських традицій, втім має свої особливості.
З історії відомо, що у ХІХ сторіччі консервативна релігійна громада взагалі не підтримувала ідеї відзначати це свято. Сучасної популярності воно набуло лише на початку минулого століття. Тоді виник і образ Санта-Клауса у вигляді доброго дідуся в червоному вбранні на санях із летючими оленями.
Фактично, ця ідея почала поширюватися по всьому світу з Нью-Йорка. Тут, до речі, й досі продовжує функціонувати найстаріша офіційна школа Санта-Клаусів, яка вповноважена видавати сертифікати зі ступенем бакалавра (Bachelor of Santa Claus). Щоправда, школа, заснована в 1937 році Чарльзом Ховардом, розташована не в самому серці Нью-Йорка, а в його околицях - затишному містечку Альбіон. Днями американський щотижневик Time надрукував фоторепортаж 50-річної давнини з цієї школи, який залишається актуальним та цікавим і по сьогодні.
"Чарльз Ховард, який вважається національним Санта-Клаусом "номер один", викладає історію Санти, правильне нанесення макіяжу та носіння костюмів ("Не використовуйте накладні брови - ростіть власні!"). Крім того, тут навчають розповідати різдвяні історії і бути завжди веселим", - йдеться в репортажі початку 1960-х років.
Найнебезпечніше - посягання на бороду, продовжує автор публікації. "Коли ви бачите диявольський блиск в очах, знайте, що у вас залишається одне - тримати бороду рукою, а коли її смикають - кричати "Ой!", - цитує журналіст головного наставника та засновника школи.
В Америці Санта-Клаусів часто можна побачити у великих супермаркетах, де вони сидять під прикрашеними ялинками у великих дерев'яних кріслах, збираючи чималий натовп дітей і батьків. Мабуть, це один із небагатьох випадків, коли діти самі стоять у довжелезних чергах заради короткої, але щасливої миті спілкування зі справжнім Сантою.
"Головні ялинки" у США прийнято встановлювати в кожному з 50-ти штатів та у Вашингтоні (округ Колумбія). Причому в столиці два головні різдвяні дерева: одне у Білого дому, друге - біля будівлі Конгресу. Тему для прикрашання ялинки біля резиденції президента обирає перша леді, а запалює її традиційно глава держави.
Різдво для американців - це добра нагода відвідати родичів. Тому за кілька днів до свята на виїздах з великих міст утворюються довжелезні затори.
До зустрічі Різдва люди готуються заздалегідь - прикрашають своє житло, починаючи зі святкового вінка на дверях та ялинки в оселі, розвішують гірлянди по всьому будинку, у двориках встановлюють фігурки Санта Клауса, його оленів та ангелів. Святкування розпочинаються у переддень Різдва, коли на вечерю збирається вся родина. Серед традиційних блюд - різдвяний гусак або індичка, шинка, салати, напій егног (eggnog) - збиті яйця з цукром, для дорослих - з додаванням алкоголю. Після цього для дітей починається "чарівна ніч", коли Санта через димохід приносить їм очікувані дари. Обмінюються різдвяними подарунками - від символічних до коштовних - й дорослі американці.
Ще однією особливістю святкування різдвяної ночі є відстеження Північноамериканським командуванням аерокосмічної оборони (NORAD) місця перебування Санта-Клауса. Для цього навіть створено спеціальний сайт noradsanta.org, де за маршрутом Санти можна спостерігати в режимі реального часу.
Цікаво, що втілювати в життя проект "NORAD слідкує за Сантою" військові почали випадково в 1955 році. Тоді один крупний універмаг в Колорадо випустив різдвяну рекламу, де вказав телефонний номер Санта-Клауса, яким помилково виявився телефон чергового континентального командування ППО. Аби не розчаровувати дітей, які хотіли почути Санту, військові з того часу взяли на себе зобов'язання стежити за його летючими санями та інформувати про це всіх охочих.
Ярослав Довгопол, ВАШИНГТОН. 25 грудня 2013 року.
