Парламентські вибори в ОАЕ: без права паплюжити суперників та обманювати виборців
Трохи більше як рік тому, у вересні, в ОАЕ відбулися другі рахунком і найбільші за масштабом парламентські вибори у 40-річній історії країни. Парламент в ОАЕ не має законодавчої функції та є консультативним органом без права вето. Непрямим голосуванням обираються 20 з 40 депутатів, ще 20 призначаються правителями семи еміратів. Крім того, в країні немає політичних партій - законом заборонено. Незважаючи на це, влада закликала населення поставитися до виборів у парламент - Федеральної Національної Ради (ФНР) - з усією серйозністю. Еміратська виборча кампанія мала яскраво виражений соціально-економічний характер. У своїх програмах кандидати до ФНР зосередили свою увагу, головним чином, на питаннях еміратизації (активне залучення громадян ОАЕ у трудові ресурси країни, особливо на ключові посади), збереженні національної ідентичності, захисті прав жінок, підвищенні рівня життя, вирішенні житлових питань, поліпшенні якості охорони здоров'я, освіти тощо. Однак залишимо за дужками все те, що сріднює агітаційний і виборчий процес у всіх країнах світу, і зупинимося на особливостях еміратських виборів. Тим більше, дещо з місцевої практики було б актуальним і в Україні.
Однією з найбільш цікавих особливостей є заборона кандидатам у депутати обманювати виборців і давати нездійсненні передвиборні обіцянки. «Це природньо, що в боротьбі за виборця кандидати у Федеральну Національну Раду обіцяють вирішення нагальних питань, зокрема, проблеми безробіття, створення нових робочих місць, розширення прав жінок тощо. Питання, однак, у тому, наскільки програмні обіцянки співвідносяться з реальними можливостями тих, хто їх дає, і це актуально для всіх країн світу», - пояснив державний міністр у закордонних справах і державний міністр з питань ФНР Анвар Гаргаш. Він висловив впевненість, що виборці в ОАЕ досить зрілі та освічені для того, щоб, читаючи між рядків у передвиборних програмах і відокремлюючи порожні обіцянки від справді можливих дій, у результаті зробити усвідомлений вибір кандидата. «Це і є головним завданням виборця», - сказав Анвар Гаргаш.
Для учасників передвиборних перегонів існують й інші обмеження, встановлені еміратським Національним виборчим комітетом (НВК) на чолі з Анваром Гаргашем. Серед них - сума витрат на виборчу кампанію (не повинна перевищувати 2 млн дирхамів або 550 тис. доларів США, з обов'язковим для кожного кандидата зазначенням джерел фінансування його кампанії), заборону якимось чином порочити репутацію своїх суперників, ображати і обмовляти їх. Заборонено використовувати в агітаційних матеріалах офіційні державні символи, а також негативну пропаганду та ідеї, які можуть викликати релігійні, расові та інші хвилювання. Агітматеріали в свою чергу не повинні шкодити зовнішньому вигляду населених пунктів і порушувати спокій їх жителів.
Поле для передвиборної агітації в ОАЕ широке. Популярні як традиційні методи (шпальта газет, рекламні щити, прес-конференції та зустрічі з виборцями, теле-, радіо- і особиста агітація електорату), так і нові - агітація у соціальних медіа (в т.ч. на сторінках у Twitter і Facebook).
Не менш цікаве й те, хто може голосувати на виборах в ОАЕ. Право голосу в Еміратах мають члени особливих виборчих комітетів, які формуються урядом країни. Так, на виборах у ФНР 2011 року проголосувати могли майже 130 тис. громадян країни, 46% з яких - жінки. У перших парламентських виборах 2006 року у виборчих комітетах нараховувалося всього 6,8 тис. чоловік. Майже двадцятиразове збільшення виборчого контингенту в ОАЕ позиціонувалося як серйозний демократичний прорив. А деякі аналітики навіть висловили припущення, що у наступних парламентських виборах братиме участь вже все населення країни.
Нововведенням під час парламентських виборів 2011 в ОАЕ стало електронне голосування на 700 спеціальних терміналах. Виборці могли проголосувати за допомогою нових посвідчень особи з вмонтованим мікрочіпом. Новинкою була і пряма трансляція перебігу голосування по ряду телеканалів. На виборчих дільницях були відведені спеціальні зони для жінок-виборців. Можливі під час голосування порушення був готовий розглядати Національний виборчий комітет (НВК).
Про політичний плюралізм в ОАЕ, точніше, про його відсутність, ми вже згадували раніше. Як і про те, що майбутнього у нього немає, принаймні, найближчим часом, про що свідчить коментар Анвара Гаргаша. Нагадаємо, держміністр назвав багатопартійну систему неприйнятною для ОАЕ, оскільки вона не має культурно-історичного коріння в країні та може загрожувати єдності суспільства і держави. Тому будь-які кроки в напрямі політичної багатопартійності в ОАЕ спровокують розкол суспільства за племінною ознакою. За словами Анвара Гаргаша, негативний досвід подібного розвитку подій на Близькому Сході є. «В арабському світі політичні партії розпалися на племена, клани, конфесійні групи. Нещодавні події в регіоні («арабська весна». - ред.) посилили цей тренд, політичні партії залишаються поляризованими, загрожуючи єдності держави та суспільства», - зазначив держміністр, коментуючи повалення режимів-довгожителів в Єгипті, Лівії, Тунісі та Ємені. «Для ОАЕ ліберальна багатопартійна система не є кінцевою метою», - сказав Анвар Гаргаш.
Нагадаємо, національна виборча кампанія у справі виборів у 40-місний парламент ОАЕ стартувала 4 вересня 2011 року, самі вибори до ФНР відбулися 24 вересня, а список переможців оприлюднили 28 вересня. На 20 виборних місць претендували 468 кандидатів, з яких - 85 жінок. Перша сесія нового парламенту відкрилася у жовтні. Боротьба за депутатські мандати 2011 року була більш напруженою, ніж під час перших парламентських виборах, що відбулися в ОАЕ 2006 року: цього разу кандидатів було на 16 чоловік більше. Найбільшу кількість кандидатів представили найбільш густонаселені емірати Абу-Дабі і Дубай - 117 і 124 особи відповідно. Від емірата Шарджа за місця у ФНР боролися 93 кандидати, від Рас-ель-Хайми - 60, Аджмана - 34, Умм-аль-Кувейна - 19 і Фуджейри - 21 претендент. Голосування проходило на 13 виборчих дільницях, відкритих у всіх семи еміратах країни.
Однак, незважаючи на збільшення кількості громадян, які здобули право голосувати, продовження часу голосування на одну годину і заклики керівництва країни виявити політичну свідомість і активність, явка в день виборів не виправдала очікувань. На виборчі дільниці прийшли лише 27,75% виборців (36,277 тис. чоловік) порівняно з більш як 60% 2006 року. Найбільш політично активними виявилися жителі найменших еміратів: Рас-ель-Хайми, Умм-аль-Кавейна, Аджмана, а також Шарджі, де явка громадян становила від 30,2% до 54,7%. Жителі найбільш густонаселених еміратів Дубай і Абу-Дабі виявили до парламентських виборів менший інтерес: на виборчі дільниці у кожному з еміратів прийшло менш як 25% голосуючих. Найповажнішим виборцем став 82-річний житель Шарджі Халфан аль-Шамсі. Про випадки у день голосування не повідомлялося, за винятком тимчасового виходу з ладу електронного терміналу на одній з дільниць у місті Аль-Айн.
Низьку явку населення аналітики пояснили нерозвиненістю парламентаризму, невисокою політичною культурою більшості виборців (у тому числі, відсутність базових знань про ФНР і його функції), непрозорою процедурою формування виборчих комітетів, недостатнім рівнем публічності, прихильністю сімейно-клановим відносинам, непопулярністю ряду кандидатів, а також обмеженими повноваженнями ФНР. Більше того у виборчі комітети не увійшли громадські діячі, відомі інтелектуали, письменники і викладачі ВНЗ, що займають активну цивільну позицію і виступають за більш ефективну політичну роль парламенту. А жодна з 20 апеляцій, поданих у НВК з вимогою перерахунку голосів вручну, не була задоволена.
Незважаючи на чисельні заяви керівництва ОАЕ про розширення повноважень ФНР, парламент так і залишився консультативним органом, не маючи законодавчих і контролюючих функцій. При відсутності політичних партій, опозиційних рухів, підконтрольних правителям еміратів склад ФНР не має істотного впливу на політичну ситуацію в країні. Звичайно, влада ОАЕ надалі доведеться продовжувати роботу з розширення повноважень парламенту, більш широким залученням населення у політичний процес шляхом голосування. Однак у найближчому майбутньому ФНР навряд чи стане повноцінним законодавчим органом.
Марина Федяніна, Абу-Дабі. 19 вересня 2012 року.
