Путівник: Харків вважають колискою архітектурного стилю «конструктивізм»

Історія Харкова налічує майже 360 років. Легенди розповідають, що місто починалося з Дикого поля, на якому кочівники жили задовго до того, як за наказом Катерини ІІ було засноване полкове місто - Харків. Існує кілька варіантів походження його назви, одна з яких - ім'я козака Харько, пам'ятник якому встановлений на початку проспекту Леніна, однієї з головних вулиць обласного центру. Інша версія, більш достовірна, каже, що місто носить назву річки Харків, яку дали татарські племена. На мапах Російської імперії вона зустрічалася задовго до заснування міста.

Відтоді воно зросло до розмірів другого за величиною в України, встигнувши побувати першою столицею Української Радянської Республіки. Сьогодні Харків вважають також колискою архітектурного стилю - «конструктивізм», монументальні сірі будівлі якого створюють особливий настрій на центральних вулицях.

Найголовнішим досягненням у ці дні харків'яни вважають виборене право приймати матчі футбольного чемпіонату Євро-2012. Адже місто останнім подало заявку на участь у ньому.

Отже, пропонуємо невелику екскурсію столицею Слобожанщини - від офіційної фан-зони до головної спортивної арени - стадіону «Металіст».

Майдан Свободи - місце розташування фан-зони - одна з найбільших площ Європи, і вже точно найбільша в Україні, була закладена в 1923 році, трохи раніше, ніж почалося будівництво одного з головних символів міста - будівлі Держпрому. Загальна площа - майже 12 гектарів. Саме тут проходять міські свята, тематичні ярмарки, влітку тут влаштовують великі дитячі заходи. Відчути атмосферу головного майдану міста найкраще під час масових гулянь. Такий приклад: концерт групи Queen зібрав понад 350 000 глядачів.

Як дістатися підкаже кожен - станція метро «Держпром», або - «Університет».

Перші враження - вінчає майдан Свободи могутній Держпром. Будинок державної промисловості, пам'ятник архітектури в стилі конструктивізму до реконструкції 2003 вважався пам'ятником архітектури світового значення під захистом ЮНЕСКО. Висота будівлі Держпрому 63 м. Разом з першою телевежею, встановленою у 1955 році, становить 108 метрів. Тут уперше в світі розроблені і застосовані точні розрахунки складних рамних залізобетонних конструкцій.

Будівельники здебільшого вручну викопали в землі котлован під будівлю об'ємом 20 тисяч кубічних метрів, землю, до речі, вивозили кінською тягою. Пощастило й археологам» - у ході робіт були знайдені кістки мамонта. Сьогодні артефакт зберігається в Музеї природи по вулиці Трінклера. На момент закінчення будівництва «хмарочос» вважався найбільшим не лише в СРСР, але й у всій Європі - його обсяг 347 тис. «квадратів».

Виходячи з фан-зони, ви опиняєтеся на головній вулиці міста - Сумській. Вона з'єднує площу Конституції з парком ім. Максима Горького і Лісопарком, який переходить у Білгородське шосе. Центральна магістраль - дорога на Суми другої половини XVII століття.

Крокуючи в бік стадіону, можна побачити чимало цікавого. Так, одразу ж за площею Свободи починається сад ім. Т.Г. Шевченка, центральну алею якого вінчає пам'ятник Кобзарю. Монумент органічно пов'язаний з парковим ландшафтом, який органічно вписується в міський архітектурний ансамбль. Монумент, який заввишки перевищує 16 метрів, виконаний у манері соцреалізму і належить до сталінського барокко.

Композиція має повір'я: серед її фігур є приховане і органічно вписане скульпторами колесо від трактора часів перших колгоспів - хто першим його відшукає, незабаром знайде свою любов або залишиться в Харкові назавжди.

На Сумській, 25 розташовується Харківський національний академічний театр опери та балету імені Н. Лисенка (ХАТОБ) - перша українська стаціонарна оперна сцена. Будівлю у постмодерністському стилі зводили 21 рік.

Навпроти театру у сквері Перемоги можна побачити один із символів міста - альтанку та фонтан «Дзеркальний струмінь». Влітку 2007 року до 60-річчя композиції була проведена її реконструкція. Оновлений фонтан має 137 форсунок, 2 установки штучного туману і 135 прожекторів. Чашу фонтана, що вміщує 350 тонн води, виклали плиткою, стінки оздоблені мармуром.

Подорожуючи далі по головній магістралі міста, виходимо на площу Конституції, де увагу гостя обов'язково приверне Покровський монастир, перші камені якого були закладені відразу після заснування міста. На території обителі - Покровський храм, Озерянська церква, а також низка супутніх будівель - архієрейський будинок, чернечі келії, трапезна, магазин монастирської випічки. У скверах, розташованих по сусідству, вечорами можна милуватися розкішними заходами сонця. У променях дня, що уходить, казково виглядають Успенський і Благовіщенський собори, в яких варто побувати.

Якщо прямувати схилом від Покровського монастиря, не оминути Храм Благовіщення Божої Матері - грандіозний архітектурний ансамбль в ново-візантійському стилі з 75-метрової дзвіницею. Собор побудований в 1901 році на місці старого Благовіщенського храму, історія якого бере початок з 1655 року. Тоді в поселенні Залопань, на околиці Харкова, побудували дерев'яну церкву, яку потім замінила кам'яна, але й вона стала тісною для вірян. У 1888 році поруч почали зводити новий собор, кошти на який збирали як люди зі статками, так і прості парафіяни.

За задумом зодчого, професора архітектури М. Ловцова, п'ятиглавий храм з високою дзвіницею відрізняється особливою "смугастою" кладкою і багатством декору. Іконостас роботи московського майстра В. Орлова зроблений з білого мармуру, настінні розписи виконані місцевими художниками. Собор був закритий більшовиками в 1930 році, але знову став чинним в роки Другої світової війни. За легендою, з купола храму через урагани і пожежі тричі падав хрест. Нині Благовіщенська церква є кафедральним собором Харківсько-Богодухівської єпархії Української православної церкви Московського патріархату.

Тепер повертаймося до площі Конституції і будь-яким транспортом (метро, автобус, трамвай) прямуємо до головної спортивної арени - стадіону «Металіст» (ст. м. «Спортивна», ст. м. «Метробудівників ім. Ващенка» трамваї №5, №8, у дні матчів від фан-зони курсуватимуть спеціальні тролейбуси).

Довідка. Стадіон відкритий 12 вересня 1926. Він відразу ж отримав звучну назву "Металіст". Стадіон і його касовий павільйон занесені до Реєстру культурно-національної спадщини України. В 2007 році почалася реконструкція стадіону для підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Тепер його місткість - 35 721 місце. Площа території - 8,5 га. Навіс стадіону не спирається на трибуни. Він розташований на 24 сталевих V-образних опорах, які встановлені по периметру стадіону. Така конструкція, за оцінками експертів, здатна витримати 8-бальний землетрус.

Віта Дубовик, ХАРКІВ. 6 червня 2012 року.