У столичному центрі зайнятості розповіли, які професії можуть зникнути до 2030 року

У столичному центрі зайнятості розповіли, які професії можуть зникнути до 2030 року

Укрінформ
За останні п’ять років на ринку праці м. Києва все частіше з’являються нові професії. Найбільше – у сферах охорони здоров’я, будівництві, енергетиці, освіті та переробній промисловості. Натомість деякі професії втрачають свою актуальність та зникають.

Про це Укрінформу повідомили у Київському міському центрі зайнятості.

«Особливістю сучасного ринку праці є те, що сфер діяльності, де людина могла б бути продуктивнішою за штучний інтелект, залишається все менше. Наразі Національний класифікатор професій налічує близько 9 тисяч професій та видів робіт, щороку він оновлюється: одні професії зникають, змінюються їхні назви та з’являються нові. Тому намагаємося тримати руку на пульсі життя – проводячи профорієнтаційні заходи зі школярами та студентами, знайомимо їх із професіями, які будуть актуальними завтра», - зазначив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.

Вже до 2030 року можуть зникнути або значно трансформуватись професії бухгалтера, копірайтера, кошторисника, бібліотекаря, юрисконсульта, нотаріуса, логіста, диспетчера, штурмана, журналіста та перекладача. Серед робітничих професій у черзі на трансформацію – білетер, наглядач у музеї, охоронець, листоноша, оператор call-центру, швачка та ін. І навіть 70% спеціалістів ІТ- сектору з часом зможе витіснити штучний інтелект та нейромережі.

Наприклад, попит на юрисконсультів падатиме, оскільки вже зараз відповіді на поширені запитання можна знайти в розділах «запитання ‒ відповіді» на більшості правових порталів, а необхідні документи нескладно відшукати в архівах баз даних. Нинішні професії бібліотекаря та архіваріуса зникнуть, і діяльність в архівах перейде в мережеве управління рішеннями. Професія турагента зникне через те, що люди все частіше віддають перевагу індивідуальному туризму.

У службі зайнятості зазначають, що розвиток технологій дає змогу автоматизувати і прискорити журналістську працю. Через 20 років штучний інтелект зможе на 95 % вирішувати завдання, пов’язані із засобами масової інформації. Тому основним прибутком журналіста стане авторська журналістика, побудована на оригінальному погляді та підході автора, близька до художньої літератури чи кіно. Крім того, зі скороченням значної частини обсягів «паперової» журналістики і переходом її в Інтернет журналістська праця стане більш універсальною, зникне ціла низка супутніх професій (репортер, оператор ПК, коректор, літредактор, дизайнер).

Читайте також: Послугами столичної служби зайнятості цьогоріч скористалися понад 40 тисяч громадян

«До зникнення більше схильні так звані лінійні професії, де люди працюють за чітко заданим алгоритмом: наприклад, брокери, касири, нотаріуси, юрисконсульти. Очікується, що саме в них відбере «хліб» штучний інтелект. Професії, які вимагають креативу, емоційного навантаження, залишаться людям (виховання дітей, сфера соціального захисту, культура і мистецтво, частково – медицина і наука)», - каже Білич.

Водночас на які професії в майбутньому буде великий попит - це диктуватиметься двома факторами, вважають у відділі організації профорієнтації КМЦЗ. По-перше, новою якістю життя: екологи, екоаудитори, рециклінг-технологи, екопроповідники, спеціалісти з подолання системних екологічних катастроф, агрокібернетики, планувальники розумного міста, сіті-фермери, аналітики з інвестицій, наномедики, фахівці зі створення органів, wellness-консультанти для літніх людей та ін. По-друге, із проникненням штучного інтелекту у найширші галузі життя і витісненням звідти людської праці: наприклад, інженери-композитники, оператор безпілотних апаратів, сервісні інженери з робототехніки, електротехніки, розробники додатків для телефонів, фахівці з 3D та ін.

Станом на 1 квітня на обліку в Київському міському центрі зайнятості перебувало майже 19 тисяч осіб.

 Фото з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-