Київ йде на локдаун передусім, щоб захистити молодь і дітей

Київ йде на локдаун передусім, щоб захистити молодь і дітей

Укрінформ
Ашани працюватимуть, а Епіцентри – ні. Як забезпечити дотримання карантину, особливо в транспорті – питання №1

Нарешті після того, як останній тиждень лікарі та епідеміологи щодня били на сполох через напружену ситуацію із захворюваністю в Києві, місто таки перевели з «помаранчевої» до «червоної» зони епідемічної небезпеки. Станом на 19 березня показник госпіталізацій пацієнтів з коронавірусом становить 98,7 при нормі 60 на 100 тисяч населення, а завантаженість лікарняних ліжок з киснем – 71,4%.

За день до цього київська влада, так і не дочекавшись рішення Держкомісії з питань з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, самостійно ввела карантинні обмеження – з 20 березня до 9 квітня. Щоправда, на перший погляд, здається, що нинішні обмеження дещо м’якші, ніж у січні, коли епідситуація в місті була значно спокійніша. Чим вони відрізняються і чи будуть достатніми у нинішній ситуації – з’ясовував Укрінформ.

А шкарпетки – уже продаватимуть

Олег Рубан
Олег Рубан

Мабуть, чи не найбільше зимовий карантин критикували за символічну заборону «продажу шкарпеток» – товарів «ширвжитку», які знаходилися у супермаркетах по сусідству із продовольчими. Начальник ГУ Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан у коментарі Укрінформу говорить, що цього разу відбулися деякі зміни у підходах до обмежень – прибраний суперечливий пункт «про заборону шкарпеток», натомість обмеження в супермаркетах відштовхуватимуться від кількості відвідувачів на квадратний метр, торгівлі буде дозволено працювати за онлайн-замовленням товару. А скажімо, фітнес-клуби – зможуть працювати за попереднім записом, але без групових занять (зимою фітнес-клубам було заборонено працювати).

Гіпермаркет Ашан не потрапляє під заборону, а от Епіцентр й інші будівельні магазини – так, оскільки є непродовольчими. Ось як про це йдеться у протоколі засідання Постійної комісії ТЕБ та НС щодо запровадження із 20 березня суворих карантинних обмежень у Києві, де, зокрема, забороняється:

  • робота торговельно-розважальних центрів, дитячо-розважальних центрів всіх форм власності, крім магазинів продовольчої групи, аптек, зоомагазинів, магазинів побутової хімії та торгівлі квітами (максимальна кількість відвідувачів магазинів - не більше одного покупця на 20 квадратних метрів площі у закладах понад 200 квадратних метрів);
  • приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торгівлі непродовольчою групою товарів (реалізація зазначеної групи товарів може відбуватись лише із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос).

Начальник київської держпродспоживслужби говорить, що сьогодні ситуація складніша за рахунок циркуляції нового штаму, тож основне завдання – це забезпечити ліжкофонд і знизити активність молоді з 20 до 40 років. «Акцент потрібно робити саме на цю категорію населення, бо новий штам активно поширюється серед молодих людей, які активно проводить час у розважальних центрах, фітнес-клубах, ресторанах», – каже Олег Рубан. Він додає, що за три тижні має знизитися захворюваність серед цієї категорії, а паралельно з цим збільшуватиметься ліжкофонд і кисневе забезпечення ліжок: «Саме критерій завантаженості ліжок найбільше береться до уваги. Якщо б «медична академія» виділила 500 додаткових ліжок, то Київ би не потрапив до червоної зони».

Без контролю за дотриманням карантину хвиля спаде не скоро

Коментуючи вчасність і ефективність обмежувальних заходів, що вводить столиця, експертне середовище наголошує: Київ вже давно мав би бути у «червоній зоні».

Епідеміолог, голова ГО “Інфекційний контроль в Україні”, Андрій Александрін каже, що є прихильником адаптивного карантину, а не цілковитих локдаунів, але додає, що без контрольованого обмеження роботи громадського транспорту усі зусилля на стримування епідемії зводяться практично нанівець.

Андрій Александрін
Андрій Александрін

«У понеділок ми можемо побачити, в якій кількості в час пік набиваються пасажири у маршрутки, тролейбуси і трамваї. Якщо прописаних вимог про наповнення лише половини сидячих місць у транспорті перевізники будуть дотримуватися, то тоді можна буде говорити про ефективність карантину. Але ж ми знаємо, що це не працює на практиці по всій Україні і відповідальні органи це не контролюють, як і дотримання інших протиепідемічних заходів громадянами. Відповідно ми не побачимо відчутного зниження захворюваності найближчим часом», – вважає Александрін, додавши, що через запізнення із внесенням Києва до «червоної зони» у найближчі два тижні спостерігатиметься лише зростаюча динаміка захворюваності.

На запитання про те, які заходи з інфекційної безпеки, окрім згаданого обмеження громадського транспорту, є зараз найбільш ефективними, експерт відповідає, що варто вводити карантин у садочках і молодшій школі.

«Оскільки ковід «помолодшав», то вже значна частина дитячого населення почала хворіти не легкою формою, а середньою і важкою. Колеги повідомляють, що дитячі стаціонари починають заповнюватися – приміром, у Харкові вже зайняті всі місця, в Києві і в Західній Україні теж ситуація погіршується. Тому потрібно не боятися вводити карантин у дошкільних і молодших шкільних закладах. Діти залишаються рушійною силою гострих респіраторних захворювань, бо зі школи і садочка приносять інфекцію у сім’ю.

Я знову повторюся, що карантин в Україні є фікцією. Інакше держава брала б на себе зобов’язання у час карантину покращити інфекційну безпеку на об’єктах. Приміром, у садочках і школах потрібно вкладати гроші у вентиляційну систему, що дозволить контролювати вологість повітря і правильний температурний режим. А ще варто зменшувати кількість учнів у класах і групах, які на сьогодні переповнені. Взагалі зменшення кількості людей у колективах – це перше, з чого треба починати. А ще потрібно, щоб діти сиділи по одному за партою, як це зроблено країнах Європи. Це не лише виховує відповідальність у прийнятті рішень, а й вирішує питання з мінімізації передачі повітряно-крапельних інфекцій», – наголошує Андрій Александрін.

Володимир Курпіта
Володимир Курпіта

Володимир Курпіта, інфекціоніст та старший викладач Школи охорони здоров’я Києво-Могилянської академії теж зазначає, що Київ спізнився на два тижні із введенням обмежень, через що було досягнуто апогею за кількістю госпіталізованих хворих. Але введення карантину на період трьох тижнів називає виправданим. «Ми з колегами прогнозували, що з другої половини березня і до першої половини квітня спостерігатиметься пік захворюваності, тому введення обмежень до 9 квітня виглядає обґрунтовано. Стосовно потужності заходів, то можливо, потрібно було б призупинити курсування маршруток, де зазвичай найбільші натовпи, залишивши метро і трамваї. Також незрозуміло, чому в спортивних клубах дозволили індивідуальні заняття. Як на мене, немає різниці між функціонуванням закладів харчування і спортзалів у часи епідемії, тож це більше нагадує лобіювання чиїхось інтересів. Хоча не виключено, що буде достатньо і наявних заходів, бо ситуація дійшла до межі, коли здається гірше не може бути», – зазначає Володимир Курпіта.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-