«Червоний» понеділок для Києва: чому метро не перемогло дорожні затори?

«Червоний» понеділок для Києва: чому метро не перемогло дорожні затори?

Аналітика
Укрінформ
Запуск столичної підземки не допоміг вирішити проблему заторів на дорогах. Але і пасажирського ажіотажу, як очікувалося, не сталося

Цей день таки настав: київський метрополітен відновив свою роботу після майже двох місяців перерви через антикоронавірусний карантин. Поїзди метро, як звичайно, почали курсувати вранці у понеділок 25 травня. Людей на станціях та у вагонах було небагато. Працівники підземки працюють в масках, рукавичках і захисних щитках. На вході пасажирів просять одягти індивідуальні маски. Всі фотографувалися та робили селфі.

Підземка була напівпорожня, повідомляли кореспонденти Укрінформу, наче це ранок вихідного дня, а не година пік понеділка. Ну, чого вже не скажеш про ситуацію на дорогах – там, попри сподівання на полегшення, все рівно утворилися великі затори.

Про те, як минув перший робочий день у Києві в режимі транспортного «all inclusive» – в огляді Укрінформу.

МЕТРО НЕ ШТУРМОВАЛИ – АРМАГЕДДОНУ НЕ ВІДБУЛОСЯ

У перший день роботи після карантину черг не було ані біля кас, ані біля турнікетів чи у вестибюлях метро. У вагонах напівпорожньо, в середньому до двох десятків людей. За словами кореспондента Укрінформу, який сьогодні добирався в офіс до центру міста, в метро впускали у масках, просили дотримуватися безпечної дистанції, проте дозволяли заходити без рукавичок. Так, приміром, на ескалаторі на переході з Майдану Незалежності на Хрещатик люди чітко дотримувались соціальної дистанції в 1,5 метра.

Можливо, «пустка» в підземці пояснюється тим, що більшість киян все ще з пересторогою подивлялись на метро, боячись скупчення людей. Або ж просто не знали, не вірили, що воно таки запрацювало. 

По-своєму це сприйняли у КП «Київський метрополітен». «Звичних 1,5 мільйони щоденних пасажирів, що ми бачили раніше у пік, зараз і близько немає. Ми це пояснюємо тим, що люди свідомо поставились до закликів влади, і дійсно наразі користуються транспортом лиш за нагальної потреби. Це правильне рішення, і ми й надалі будемо закликати пасажирів, які ще можуть дотримуватися домашнього режиму, залишатися в цьому режимі», - повідомила речниця підземки Наталка Макогон.

Наразі у метро нанесена відповідна розмітка для дотримання соціальної дистанції у 1,5 метри. Якщо буде великий пасажиропотік – вхід на станції обмежуватимуть, як це роблять під час футбольних матчів чи інших масових заходах. У пресслужбі метро закликають пасажирів не скупчуватися у вагонах, а за можливості чекати наступного поїзда. Пасажиропотік моніторять у режимі реального часу: підземка їздить у звичайному режимі – у пікові години інтервал між потягами 1 хв 30 с, у міжпікові – 2-3 хв.

«Захист рук є рекомендованим. Обов’язковим є лише захист обличчя – маска чи респіратор», - нагадала представниця метрополітену, додавши, що метрополітен і надалі закликатиме готуватися до подорожі в метро, щоб мати змогу платити поїздку безконтактно і не стояти у черзі до каси – поповнювати картку чи генерувати QR-код через інтернет вдома. Якщо люди мають запас жетонів, то, каже Макогон, їх можна використати до 30 червня.

Крім того, вона зазначила, що станом на 13:00 (25 травня 2020 року) у метро не зафіксували жодного пасажира з ознаками респіраторних захворювань, але алгоритм їх виявлення є. Так, працівники метро, поліції чи охорони підземки уважно приглядаються до пасажирів. Температуру міряють вибірково – лише з явними ознаками ГРВІ. Тих, у кого є нежить, чхання, сльозяться очі – їм рекомендуватимуть звернутися до сімейного лікаря.

На запитання, чи несе наразі збитки метро через такий знижений пасажиропотік, Макогон сказала, що йдеться не про збиток, а про недоотримання підприємством доходу на суму 600 млн гривень за час перебування на карантині.

Про запуск метрополітену «відзвітував» і мер Києва Віталія Кличко. «Сьогодні зранку я був у метро, подивився, що там відбувається в перший день його роботи. Можу сказати, що ситуація спокійна», - заявив Кличко під час щоденного брифінгу.

Віталій Кличко
Віталій Кличко

У метрополітені здійснили всі необхідні заходи для безпечного перевезення пасажирів, наголосив міський голова. Зокрема, дезінфікують кожен потяг перед кожним рейсом, а також усі пасажирські зони – вестибюлі та платформи станцій, касові вікна, турнікети, ручки дверей, поручні ескалаторів. Нанесена розмітка для дотримання соціальної дистанції.

Працівники метро забезпечені засобами індивідуального захисту. На станціях розміщені інформаційні матеріали щодо обов’язкового масочного режиму для пасажирів, важливості дотримання дистанції, рекомендації використовувати рукавички під час поїздок. «Наголошую маски в метро та в іншому транспорті обов'язкові, рукавички – рекомендовані, але не нехтуйте ними!», - наголосив Кличко.

ЗАПУСК ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ НЕ ВРЯТУВАВ СТОЛИЦЮ ВІД ЗАТОРІВ

Попри те, що нарешті відновив роботу громадський транспорт – і підземний, і наземний (а тижнем раніше – 18 травня – обмежили в'їзд великогабаритного транспорту на чотирьох в'їздах: Житомирському, Бориспільському, Одеському та Гостомельському шосе, - Ред.) – Київ все одно «скували» затори.

За інформацією сервісу Google Maps, більшість ранкових заторів сформувалися поблизу станцій метро. Так, у центрі столиці затори утворилися біля станцій «Контрактова площа», «Золоті ворота», «Хрещатик», «Театральна», «Кловська», «Олімпійська», «Поштова площа» та «Арсенальна».

Також був ускладнений рух біля метро «Льва Толстого», «Палац Спорту» та «Печерська». Затори є біля станцій «Берестейська», «Нивки», «Святошин» і «Житомирська». На лівому березі було важко проїхати поблизу станцій «Дарниця», «Лівобережна», «Чернігівська».

Столичні затори станом на 09:00 25 травня 2020 року
Столичні затори станом на 09:00 25 травня 2020 року

Значні затори спостерігалися і на вулицях Києва. Найбільший затор традиційно утворився на Північному мосту, який сьогодні активно ремонтують. Через це жителі масиву виявилися заблоковані у своєму районі, і навіть не можуть доїхати до метрополітену. «За особистими відчуттями, сьогодні діставатися на роботу було важче, ніж минулого тижня. Водіям на дорогах просто не вистачає місця», - скаржився журналісту Укрінформу працівник СТО поблизу метро «Почайна» Микола К.

Що ж, мало чим відрізнялася ситуація і надвечір: дороги міста знову «червоніли», особливо в центральній частині.  

Столичні затори станом на 18:00 25 травня 2020 року
Столичні затори станом на 18:00 25 травня 2020 року

А чого ж тоді чекати найближчим часом? Як повідомив т.в.о. голови Київської облдержадміністрації Василь Володін, Київщина з 26 травня переходить до пом’якшення карантину. Це означає, що будуть дозволені регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автотранспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному сполученні. Отже, населення приміських зон матиме змогу добиратися на роботу до столиці громадським транспортом.

ЗАТОРИ – НАДОВГО?

В коментарі Укрінформу екс-заступник міністра інфраструктури, експерт з питань транспорту Олександр Кава розповів, що сьогоднішню ситуацію зокрема спровокувала й дощова погода. «Не всі повірили, що сьогодні метрополітен запрацює. І, беручи до уваги погодні умови – цілий день у Києві лив дощ, який додатково ускладнював рух та створював ризики ДТП – вирішили закраще не ризикувати», - каже експерт.

Олександр Кава
Олександр Кава

За його словами, до середини тижня затори в Києві нормалізуються. «Завтра-післязавтра ситуація зміниться, і більшість людей переорієнтуються на підземку та наземний громадський транспорт. Людям просто треба звикнути», - вважає Олександр Кава. 

«Нагадаю, що до карантину, себто, коли і підземний, і наземний громадський транспорт працював «на повну» - також спостерігалися величезні корки. Але здебільшого їх спричиняли ДТП та дорожно-ремонтні роботи. Повинен пройти адаптивний період, може, тиждень, а, може – більше. Людям просто треба час, щоб визначитися, як і на чому вони будуть їздити», - переконує директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

Олександр Сергієнко
Олександр Сергієнко

Однак проблема все ж є: в Києві істотно побільшало автомобілів. «Протягом останніх п’яти років кількість автівок на дорогах столиці зросла, причому лавиноподібно. Одна з причин – євробляхи. Утім, надмірна автомобілізація – проблема не лише Києва, а багатьох столиць світу. Приміром, у відомих «паризьких корках» декілька років тому можна було простояти до 5 годин. А в Римі, зокрема, в центральній частині міста, припаркуватися й дотепер не реально. Там навіть «гуляє» жарт, що бампери мешканці Риму міняють частіше, ніж мастило. Тим не менш, у цих містах намагаються шукати якісь компромісні варіанти. Вони розвивають громадський та велосипедний транспорт не тому, що не люблять автівки, а тому, що бачать: якщо ти розвиваєш інфраструктуру для приватних автомобілів, то їх стає більше, і заторів стає більше. Ми також повинні взяти цю практику на озброєння», - додав Сергієнко.   

Менш оптимістично, на відміну від колег, висловився з цього приводу експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов. На його думку, після відновлення роботи громадського транспорту затори можуть навіть збільшитися, оскільки запуск громадського транспорту та поступовий вихід з карантину стане каталізатором соціально-економічної активності. Хоча на носі дачно-відпускний сезон, який традиційно зменшує кількість киян на вулицях міста і відповідно полегшує пересування по місту.

Дмитрий Беспалов / Фото: The-Village.com
Дмитрий Беспалов / Фото: The-Village.com

Є лише одна дієва ідея, що можна було би зробити для поліпшення ситуації – це менеджмент мобільності, тобто починати й закінчувати працювати в різні часи. «Скажімо, ви починатимете о сьомій, а я о 10.30. Години пік будуть, але наше завдання – максимально їх розтягнути, і тоді ми навіть зі своєю маленькою інфраструктурою та невеликою кількістю рухомого складу отримуємо кращий ефект», - резюмував Дмитро Беспалов.  Не виключено, що частина роботодавців, отримавши досвід організації роботи під час довготривалого карантину, перегляне свої стратегії управління персоналом в бік більшої мобільності та дистанційності. В будь-якому випадку, намагатимуться використати найцінніше з цього досвіду.

Мирослав Ліскович. Київ

Фото та відео: Анатолій Сірик, Юлія Овсяннікова, Євген Котенко, Геннадій Мінченко.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-