Нафтогаз

Нафтогаз "воює" з Києвом, бо це легше, ніж вимагати борги з олігархів - депутат

Укрінформ
Нафтогаз, користуючись монопольним становищем, фактично намагається примусити новостворене комунальне підприємство Київтеплоенерго заплатити борги, які не вдалося стягнути з Київенерго.

Про це в коментарі Укрінформу заявила народний депутат України, голова Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан, коментуючи ситуацію з Київтеплоенерго, яке Нафтогаз відмовляється підключати до газопостачання, посилаючись на ст.22 Закону України «Про теплопостачання» та вимагаючи від комунального підприємства сплатити борги, що були створені за часів управління київською тепломережею приватної компанії ПАТ «Київенерго».

«Мені цікаво дізнатися, чим займалося керівництво НАК до 1 травня (дата фактичного розірвання контракту та переходу столичного теплового господарства від Київенерго до новоствореного комунального підприємства. - ред.)? Чому не попередило накопичення такої суми заборгованості і чому ніхто не чув від них гучних заяв? Можливо тому, що проти людей легше вести війну, ніж проти олігархів? Керівництво монополії добре розуміє природу боргів, знає, яка ситуація склалася у сфері житлово-комунальних послуг у зв'язку з заборгованістю побутових споживачів і державного бюджету, але продовжує шантажувати Київ та його жителів. НАК вимагає погасити 4,8 млрд грн, з яких 1,2 млрд грн - це штрафи і пені, яких не визнавало навіть Київенерго! Чому кияни повинні сплачувати борги компаній олігархів?», - запитує нардеп. 

Водночас Продан поставила під сумнів звернення Нафтогазу до ст.22 Закону України «Про теплопостачання».

«Прямих підстав для переходу боргових зобов'язань ПАТ «Київенерго» до комунального підприємства «Київтеплоенерго» немає, оскільки КП «Київтеплоенерго» є новоствореним підприємством, а не правонаступником ПАТ «Київенерго». ПАТ «Київенерго» продовжує здійснювати господарську діяльність», - висловила думку нардеп.

Вона зазначила, що уряду та профільним парламентським комітетам направлено вимогу втрутитися в ситуацію, що склалася в столиці.

«Обов'язок державних органів влади, зокрема, уряду, НКРЕКП, Антимонопольного комітету України, - відреагувати на дії НАК «Нафтогаз України». Ми разом із групою колег (народних депутатів. - ред.) звернулися до керівництва уряду та профільних відомств з вимогою втрутитися в ситуацію та зобов'язати НАК «Нафтогаз України» припинити газову війну проти киян і укласти договір з КП «Київтеплоенерго» на постачання природного газу. НАК не може бути державою в державі і вести газову війну проти власних громадян. Є права громадян, врешті-решт є здоровий глузд», - зазначила Продан.

Читайте також: КМДА попереджає про техногенну катастрофу, якщо Нафтогаз "упреться" в питанні боргу

Як повідомлялось, у Києві без гарячої води залишаються 3 тис. столичних будинків. Однак ця кількість може збільшитися до 100%, якщо не буде вирішено питання між «Нафтогазом» та столичною владою.

НАК «Нафтогаз України» наполягає на сумі заборгованості Київенерго у розмірі 4,8 млрд грн (близько 1,2 млрд грн із цієї суми - штрафи і пеня), яку, як вважають в Нафтогазі, згідно зі ст.22 Закону України «Про теплопостачання», має погасити комунальне підприємство «Київтеплоенерго» на правах правонаступництва, після повернення теплового комплексу столиці з управління приватної компанії «Київенерго». 

Водночас у коментарі Укрінформу експерт, кандидат економічних наук Валентина Лебедєва наголосила, що Нафтогаз не може вимагати у комунального підприємства погасити борг приватної компанії, не уточнивши структури цього боргу. За словами Лебедєвої, якщо борг Київенерго складається з боргів кінцевих споживачів (киян), то, звичайно, вони повинні бути сплачені Нафтогазу через" Київтеплоенерго. Але якщо це борги по кредитах, штрафах або якщо компанія, створюючи борги, одночасно виводила гроші в офшори, то необхідно скласти позови і в судовому порядку зобов'язати фактичних боржників компенсувати ці борги.

Нагадаємо також, що норма про правонаступництво була внесена у закон «Про теплопостачання» за ініціативи Кабінету міністрів часів Азарова - у 2011 році. При цьому, як випливає із пояснювальної записки до законопроекту, Кабмін Азарова мотивував необхідність змін законодавства тим, що йому бракує повноважень для реалізації постанови КМУ від 2001 року. Тобто, фактично, зміни в закон ініціювалися з мотивів неможливості виконувати підзаконний акт, ухвалений 10 років до того.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-