Міст без гарантій: російське бездоріжжя на шляху до «Новоросії»

Укрінформ
Міст без гарантій: російське бездоріжжя на шляху до «Новоросії»
Українські «Фламінго» «заклювали» московських «баранців»

У серпні 2022 року військовий оглядач улюбленої газети Путіна «Комсомольская правда» Віктор Баранець переконував, що «Керченський міст — це стратегічний об’єкт, захищений у всіх можливих середовищах. Його прикривають із повітря: там постійно патрулюють наші чергові літаки та винищувачі, що базуються в Криму. На суші в нас розташовані комплекси берегової оборони, зенітно-ракетні комплекси С-300 та С-400. На воді міст охороняють наші бойові кораблі, а також патрульні катери ФСБ».

Що вийшло з бравади Баранця — відомо. 8 жовтня 2022 року вибух вантажівки на автомобільній частині мосту пошкодив два прольоти та спричинив пожежу цистерн із пальним на залізничній гілці. 17 липня 2023 року атака надводних безпілотників Sea Baby пошкодила опори й обвалила один автомобільний проліт. 3 червня 2025 року підводний підрив вибухівки зруйнував конструкції на рівні дна. Нарешті, 16–17 листопада 2026 року багатоступенева операція завершилася обваленням центральної автомобільної арки та приблизно 200 метрів дорожнього полотна. 19 листопада Генштаб ЗСУ підтвердив пошкодження й залізничного полотна на Керченському мосту. Так міст, який мав закріпити гасло «Крим-наш» у бетоні й сталі, став символом ганьби.

Час розчохляти «Сатану»

Президент України Володимир Зеленський підкреслив: «Взірцево себе показали безпілотники “Паляниця”, які уразили автомобільну частину мосту, і ракети “Нептун”, дрони “Рута” та FP-5, які уразили залізничну частину. За допомогою “Фламінго” наші воїни здійснили кероване ураження — і зв’язок спрацював на відмінно до останніх секунд». І це справді цікаво.

Україна знищила проліт Керченського мосту без використання Starlink чи Starshield, повідомляють The Times і Financial Times, уточнюючи, що для операції українці розробили власну систему зв’язку: спеціальні безпілотники — так звані «літаючі модеми» — працювали ретрансляторами, забезпечуючи безперервний відеозв’язок між ракетами та операторами на відстані сотень кілометрів. Це дало змогу вручну наводити боєприпаси на конкретні ділянки споруди. Особливість технології — здатність зберігати зв’язок до останньої миті польоту й коригувати траєкторію безпосередньо перед ударом.

Російський профільний Z-канал Fighterbomber також визнає, що вирішальну роль у цьому ударі відіграла саме система зв’язку. Він зазначає, що ракета, фактично перетворюючись на FPV-дрон із прямим візуальним наведенням, може летіти на мінімальній висоті, огинаючи рельєф та уникаючи виявлення ППО. Звичайні безпілотники при цьому виконують роль приманок, відволікаючи російську оборону.

«Згадка Зеленського про бездоганну роботу зв’язку до останньої секунди лише підкреслює провал російських систем РЕБ... І це при тому, що Керченський міст належить до найбільш захищених об’єктів Росії. Якщо Україна зможе масштабувати цю технологію над Кримом та іншими територіями, Москві доведеться шукати протидію на принципово іншому рівні: від розгортання власного супутникового угруповання до домовленостей із зовнішніми партнерами. А якщо така система почне працювати й над територією самої Росії, схоже, справді доведеться розчохляти “Сатану”», — констатує Z-блогер.

«Трасуюча» небезпека

Проте проблема не лише в Керченському мосту. Росія досі зберігає сухопутний маршрут через окуповані частини Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Трасу Р-280 (так звану «Новоросію») проклали від Ростова-на-Дону через окуповані Маріуполь і Мелітополь до Сімферополя, але цього місяця вразливість маршруту стала особливо помітною.

8 листопада на його 97-му кілометрі пошкодили міст через Міус. У ніч на 15 листопада удар пошкодив шляхопровід над залізницею на 64-му кілометрі обходу Таганрога, а 17 листопада російська влада повідомила про нове влучання біля Міуса.

Колаборант Царьов бідкається: «Трасу прикривають мобільні вогневі групи, але небо над нею повністю не закрите, і дрони б’ють по машинах. Здебільшого дістається бензовозам, газовозам, фурам і військовій техніці. Тож "Новоросія" працює, та повністю безпечним цей маршрут назвати не можна».

Західні експерти малюють значно похмурішу картину. Керівник польського аналітичного центру Rochan Consulting Конрад Музика вважає, що руйнування одного з мостів на трасі «Новоросія» в Ростовській області може мати навіть більше значення з воєнного погляду, ніж обвалення споруди в Криму.

Німецький військовий аналітик Енді Шнайдер зазначає, що «цей міст є частиною сухопутного маршруту до Криму». За його інформацією, ЗСУ «знищили» переправу, через що тепер доводиться користуватися об’їзним шляхом завдовжки 58 км. Цей об’їзд небезпечніший за прибережну трасу між Таганрогом і Маріуполем, стверджує й OSINT-аналітик Intelschizo в соцмережі X: «Тепер увесь автомобільний транспорт змушений рухатися північним об’їзним маршрутом через Матвіїв Курган. У результаті транспортні колони опиняються безпосередньо в зоні дії ударних безпілотників, які Україна застосовує в межах кампанії Middle Range Strike».

Після обвалення автомобільного прольоту мосту в Керченській протоці траса «Новоросія» залишається фактично єдиним способом постачання на півострів, вказує французький OSINT-аналітик Клеман Молен і нагадує, що з кінця весни Україна нарощувала інтенсивність ударів по сухопутному маршруту до Криму, де вже знищено сотні вантажівок. Крім того, ЗСУ атакували й інші переправи, зокрема всі мости, що з’єднують Крим із Херсонською областю.

Звісно, усі ці дані потребують уточнення, але вони не скасовують головної тенденції, а лише роблять її виразнішою: кожен із шляхів Росії до окупованих українських територій тепер має своє вузьке місце — залізницю, судноплавний канал, поромні причали, мости, шляхопроводи. Обороняти доводиться вже не один головний престижний об’єкт, а розтягнуту систему, де виведення з ладу одного вузла критично навантажує наступний.

На черзі новий «гарантійний ремонт»

У 2018 році Путін проїхав новим мостом за кермом вантажівки. Через вісім років частина тієї самої дороги лежить у воді. Затверджена проєктна вартість його спорудження становила 227,92 млрд рублів (у цінах відповідних років). Після вибуху 2022 року російська влада оцінила відновлювальний ремонт автомобільної частини у 4,16 млрд, а залізничної — у 2,86 млрд рублів (разом 7,02 млрд). Після атаки 2023-го російський уряд закладав на «ямковий ремонт» ще 1–1,3 млрд. Після останнього прильоту українських «фламінго» та інших «нептунів» вартість нового «гарантійного ремонту» буде в рази вищою за попередню.

Проте головний виклик для Путіна (на якого було страшно дивитися в Пекіні) полягає в тому, що полювання на кримсько-«новороське» бездоріжжя московських «баранців» не припиниться. Навпаки, лише наростатиме. Київ пропонував повітряне перемир’я. Кремль не погодився. Тому тепер — без жодних гарантій. І не тільки щодо мосту.

Макс Мельцер

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-