Широкий розголос отримав новий роман відомого російського опозиційного письменника Дмитра Глуховського «Реєстрація». Якщо коротко, це історія конфлікту між матір’ю та нареченою росіянина, який вирушив на війну в Україну, був поранений, а згодом загинув. Причиною суперечки стали «гробові» — багатомільйонні виплати за його смерть.

Однак роман, попри виразну антивоєнну спрямованість, застарів щонайменше на чотири роки — і не лише в суспільно-політичному, а й у фінансовому сенсі. Тепер ці виплати вже не такі й великі.

Ціна входу та ціна виходу із системи

У Росії на очах формується бюджетна система двох швидкостей: за нового контрактника регіони платять дедалі більше, а за загиблого — дедалі менше. Модель добровільного набору вичерпує себе через різке скорочення кількості охочих. Стрімке зростання одноразових виплат, які навесні цього року сягнули безпрецедентних розмірів — 4,5 млн рублів у Санкт-Петербурзі, 4,1 млн у Ханти-Мансійському автономному окрузі та 4 млн у Ленінградській області, — свідчить про паніку. Унаслідок цього фінансовий тягар залучення нових найманців для війни проти українців (а саме ними є російські контрактники) Путін переклав на суб’єкти — точніше, на «об’єкти» федерації, адже реальної самостійності в ухваленні таких рішень вони не мають.

У результаті за перший квартал цього року дефіцит місцевих бюджетів у РФ зріс майже вдвічі — до 294 млрд рублів. У борговій ямі опинилися 56 регіонів, які змушені скорочувати соціальні видатки заради потреб фронту.

Дійшло до того, що російські регіони почали переписувати ціну смерті. В Ульяновській області додаткову регіональну виплату родині загиблого в Україні військовослужбовця спочатку зменшили з 1 млн до 500 тис. рублів, а з травня — до 50 тис. У Саратовській області з 1 листопада виплату скоротили з 1 млн до 100 тис. рублів. У Башкортостані та Ульяновській області допомогу сім’ям загиблих військових поетапно знизили у 20 разів, в Омській і Кіровській областях — удвічі. Оренбурзька область із 1 липня взагалі скасувала мільйонну компенсацію.

Водночас найбільші людські та економічні втрати припадають на найбідніші регіони. Там рівень смертності військових на 100 тис. населення, зокрема в Тиві (476) та Бурятії (400), у кілька разів перевищує показники в заможніших регіонах.

Одночасно з «економією на смерті» у 2026 році середня сукупна винагорода для нового контрактника в регіонах РФ сягнула приблизно 3,4 млн рублів. Це не фіксована ставка, а «середня температура по лікарні»: розмір виплат та умови їх отримання залежать від регіону, тривалості кампанії й додаткових муніципальних програм. Однак загальна тенденція очевидна: гроші концентрують там, де вони допомагають виконати головне завдання, поставлене Кремлем перед регіональними намісниками, — забезпечити приплив людей на війну.

За цією логікою живий кандидат на смерть цінніший для бюджету, ніж уже загиблий. Адже перший ще впливає на статистику набору, за яку губернатори звітують перед Москвою. Другий — уже ні. Це жорстокий, але раціональний з погляду путіноміки розрахунок: платити максимум за вхід у систему й мінімум — за вихід із неї.

Але навіть високі бонуси не гарантують бажаного ефекту. У першому кварталі цього року приплив контрактників із регіонів опустився до дворічного мінімуму — близько 70,5 тис. У другому кварталі показник був приблизно на 10% нижчим, ніж за аналогічний період попереднього року. Отже, виникає замкнуте коло: що менше людей погоджується йти на війну, то дорожче обходиться залучення кожного нового контрактника.

Лікарня як резервний фонд війни

Дослідження видання «Важные истории», проведене на основі регіональної бюджетної звітності, показало, що цьогоріч 19 із 82 регіонів скоротили заплановані витрати на охорону здоров’я щонайменше на 10%. Загальна сума скорочень становить близько 107 млрд рублів. Для порівняння: під час затвердження бюджетів на попередній рік настільки значне урізання видатків планували лише п’ять регіонів.

Найбільше у відсотковому вимірі витрати скоротила Вологодська область — на 39%, або 6,5 млрд рублів. В Іркутській (де нещодавно підозрювали спалах чуми) та Кемеровській областях видатки на медицину зменшилися більш ніж на 30% — більш як на 7 млрд рублів у кожній. Московська область урізала видатки на 40,6 млрд рублів, тобто приблизно на чверть, а Волгоградська — на 5,5 млрд. У Якутії індексацію зарплат медиків та інших бюджетників відклали на два місяці, заощадивши в такий спосіб 1,5 млрд рублів, які спрямують на виплати контрактникам.

Цю тенденцію важко ігнорувати. Коли головним пріоритетом регіону стає набір військових, «гнучкими» статтями бюджету виявляються витрати на здоров’я та виплати у зв’язку зі смертю.

Дані Рахункової палати РФ підтверджують масштаб проблеми. У першому кварталі цього року дефіцит мали 56 регіонів проти 46 за аналогічний період попереднього року. Сукупний дефіцит становив 294 млрд рублів. За підсумками першого півріччя консолідовані бюджети регіонів також були виконані з дефіцитом — 134,2 млрд рублів.

Боргова пауза замість порятунку

Але Кремль пропонує регіонам не лише гроші, а й час. 24 вересня Мінфін РФ вніс до уряду бюджетний пакет із законопроєктом про перенесення на період після 2030 року строків погашення частини бюджетних кредитів, платежі за якими мали здійснюватися у 2027–2029 роках. Це дасть змогу перерозподілити близько 300 млрд рублів на пріоритетні завдання.

Ключове слово тут — «перерозподілити». Йдеться не про безповоротну допомогу на 300 млрд рублів і не про масове списання боргів, а про запропоноване відтермінування платежів. Фактично Кремль пропонує своїм «об’єктам» не повертати йому частину коштів сьогодні, щоб вони могли спрямувати їх на те, що він забажає завтра.

На початку цього року експерти оцінювали запланований сукупний дефіцит регіональних бюджетів у 1,7 трлн рублів, або 8,9% їхніх податкових і неподаткових доходів. Профіцит планували лише чотири регіони, ще один мав вийти на нульовий баланс. Згодом міністр фінансів Антон Сілуанов заявив, що дефіцит може перевищити 1,9 трлн рублів. Ці цифри свідчать про масштаб російської проблеми, яку не вирішить жодна «дизельна» передвиборча інвестиція в США.

Отже, у сухому залишку Кремль має таку картину: спочатку за допомогою війни він забезпечив частині регіонів додатковий імпульс у вигляді зростання зарплат і промислового виробництва (передусім у військово-промисловому комплексі), а тепер виставляє їм рахунок.

Тактика тисячі порізів, яку Кремль застосовує до федерального бюджету, працює і на регіональному рівні. У цьому й полягає головна формула путінської воєнної децентралізації: федеральний центр одноосібно ухвалює рішення, а витрати перекладає на об’єкти своєї «федерації».

Бюджет завжди говорить точніше за пропаганду. Коли за підписання контракту платять мільйони, а соціальні видатки чи регіональну виплату родині загиблого скорочують у десятки разів, ідеться вже не просто про дефіцит коштів, а про пріоритети. Живий потрібен як ресурс. Мертвий — уже закрита стаття витрат. А між ними — регіон, якому наказано платити за обох, навіть коли грошей дедалі меншає.

Макс Мельцер