Атака на Москву: коли на Спаській вежі почнуть гасити зірки

Нічна бавовна у Підмосков'ї принесла мешканцям Хімок, Митищ та інших елітних околиць Москви не лише безсоння, а й абсолютну, а подекуди й мертвотну тишу. Жодних сирен, жодних сповіщень цивільної оборони — лише гудіння українських моторів у небі та «заспокійливі» казки пропаганди у стилі «в Багдаді все спокійно».

Роками москвичам згодовували міфи про «аналоговнєтну» систему ППО. На ділі ж усе це в критичний момент просто промовчало, залишивши їх наодинці з везінням і теорією ймовірності. А відповідний досвід вже мав би бути напрацьований. Адже українські безпілотники систематично атакують столицю РФ та підмосковні об'єкти. Судячи лише з офіційних звітів російських високопосадовців, інтенсивність та масштаби цих нальотів стрімко зростають.

Від поодиноких «квіточок» до масових «ягідок»

Почалося все у травні 2023 року, коли два БпЛА попрацювали безпосередньо біля купола Сенатського палацу в Кремлі, викликавши пожежу. Влада РФ заявила про «успішну роботу ППО». 30 травня дрони пошкодили вже три житлові будинки (на вулиці Атласова, Профспілковій та на Ленінському проспекті). 24 липня зафіксовано влучання у дві адмінбудівлі на Комсомольському проспекті. 30 липня — два дрони прорвалися до «Москва-Сіті»  та пошкодили вежі комплексу. 1 серпня чергова атака знову завершилася влучанням в одну з багатоповерхівок.

21 серпня 2024 року мер Москви Собянін заявив про збиття 10 безпілотників на підльоті до міста. 1 вересня внаслідок атаки спалахнула пожежа на Московському НПЗ у Капотні. Загалом влада відзвітувала про сім збитих БпЛА в місті та області. Але це все були ще поодинокі «квіточки».

У 2025 році почали з’являтися справжні «ягідки». 11 березня влада Москви заявила про збиття 74 дронів. Тоді уламки пошкодили дах будинку на вулиці Домодєдовській та знову впали у вже згаданій Капотні (Генштаб ЗСУ підтвердив ураження виробничих потужностей тамтешнього НПЗ). У Підмосков’ї під ударом опинилися 13 міст. У Раменському згорів житловий будинок. Повідомляли про загиблих та поранених. І нарешті за три доби (19–21 липня) ППО, за доповідями МО РФ та московської влади, ліквідувала понад 60 безпілотників. Постраждали дві багатоповерхівки в Зеленограді.

У 2026 році поява «ягідок» набула масового характеру. 14–16 березня — атака 250 дронами: Собянін тоді навіть заявив про «триденний штурм міста». Вибухи лунали в Дубні, Одинцові, Подольську та Корольові. Показово, що напередодні нальоту в Москві почали блокувати інтернет під приводом протидії безпілотникам. Саме тоді з’явилися «білі списки» (перелік державних сайтів та ресурсів, які не блокуватимуться).

Потім за дві доби (20–21 березня) московська влада заявила про збиття 52 безпілотників на підступах до столиці. Інформацію про руйнування приховали. І ось напередодні 17 травня стався наймасштабніший (досі) наліт: за добу зафіксовано рекордну кількість — 120 БпЛА (з них 81 — у нічний час). У Москві під ударом опинилися НПЗ в Капотні, технопарк «Елма» в Зеленограді та аеропорт «Шереметьєво». Губернатор Московської області Воробйов підтвердив загибель та поранення людей.

Як Telegram-канал мера Москви став каналом ППО

На тлі цього кремлівська медіамашина видала «геніальне» рішення: заплющити очі, затулити вуха й заборонити під загрозою величезних штрафів будь-яку зйомку чи публікацію «прильотів».

Щоправда, у 13-мільйонній Москві ця цензура працює так собі. Соцмережі завалені відеороликами, де під автентичний триповерховий мат місцевих жителів українські дрони летять куди їм треба. Найбільш влучними виявилися слова москвича, який іронічно зауважив, що  «нам тут все блокують, а СБУ в Москві літає за "білими списками"».

Саме тому москвичі вже не дивуються, що «дожилися до того, що Telegram-канал Собяніна перетворився на столичний канал ППО». А ілюстративний матеріал для поодиноких новин на тему «прильоту» різноманітні «известия» брали тільки з Telegram-каналу Воробйова.  Звісно, що про жодні екстрені новини на федеральних телеканалах із приводу атаки на Москву не йшлося. На них панує дзен: одна-дві хвилини в ефірі на тему «спіть нормально, все придушено».

Проте «душити», схоже, не дуже виходить. Зазначмо, Підмосков'я та Москва завжди були зоною з найвищою щільністю ППО в РФ. Розуміючи це, Сили оборони України раніше не ставили собі за мету гарантоване ураження конкретних об'єктів у цьому районі. Проте остання атака продемонструвала злам колишньої стратегії. Завдяки ретельному плануванню та розвідці українські безпілотники пробили й цей «неприступний» купол. І били вже конкретно по визначених цілях — наприклад, по тому самому НПЗ в Капотні, який забезпечує близько 40 % потреб Москви та області в паливі.

Що буде далі, пророкує ексголова «Роскосмосу» та відомий путініст Дмитро Рогозін. «Ви думаєте, дронів стане менше? Ні, їхня кількість зростатиме, маршрути та тактика застосування вдосконалюватимуться. Вони шукатимуть прогалини та вразливі місця в нашій обороні, перевантажуватимуть виробничі та технічні можливості країни щодо випуску зенітних керованих ракет (кожна з яких коштує кілька мільйонів рублів), концентруватимуть удари на одному або декількох регіонах, заздалегідь визначаючи свої об'єкти-жертви за допомогою космічної розвідки та агентури на землі. Зрештою, завдаватимуть комплексних ударів із застосуванням і далекобійних дронів, і крилатих ракет, і балістики, і FPV-БпЛА, які будуть завчасно доставлені всіма правдами і неправдами до місця атаки за допомогою ДРГ. Ось що відбуватиметься.  А в тилових зонах удари наноситимуть за допомогою автономних боєприпасів, що барражують (ударних БпЛА із системою наведення на ціль на основі так званої «бібліотеки цілей», записаних у 3D-зображенні в пам'яті системи управління), метою яких є — тероризувати траси, порушуючи будь-яку логістику та пересування по них військової та загалом великовантажної техніки. Ось що буде».

Москвичам наказано помирати мовчки

Ну, а що в таких умовах далі робитиме окреме «кремлівське князівство», яке, з огляду на все, вже відділяє себе не тільки від Росії, а й від решти Москви? Після мовчанки з приводу ударів дронів по інших регіонах РФ він потроху починає привчати й мешканців столиці до тези «мовчати, триматися і згуртуватися навколо національного лідера». Тобто вже й москвичам наказано помирати мовчки.

Утім, кремлівська позиція «не помічати» ефективна лише до першого по-справжньому серйозного колапсу. Рано чи пізно кумулятивний ефект від ударів — як економічний, так і морально-психологічний — досягне критичного рівня, який повністю зруйнує тактику удаваного спокою.

А там і сам Кремль може опинитися під прямою загрозою. Координати Червоної площі відомі й без легендарного указу Президента України. До речі, востаннє Москву так масштабно бомбили під час Другої світової. Тоді золоті бані Кремля фарбували в маскувальний колір, заклеювали вікна, а радянські зірки на вежах гасили, щоб нічні бомбардувальники втратили орієнтир. Відмінність лише в тому, що Сталін, на відміну від Путіна, не робив вигляду, що нічого не відбувається.

Тож сьогодні питання, «коли на вежах Кремля знову почнуть гасити криваво-червоні радянські зірки?», переходить із розряду риторичних у суто практичні. Бо саме від цих зірок усі проблеми.

Макс Мельцер