Путін не розігнав фінансових хмар над парадом

Парад на Червоній площі став не просто скороченою (45-хвилинною) версією звичного кремлівського телешоу, а перетворився на майже ідеальну метафору нинішнього стану Росії — виснаженої війною, обмеженої ресурсами та непереконливої навіть у пропаганді «побєдобєсія».

У зовнішньому контурі парадної картинки — військові КНДР, усередині держави — читинські вдови, що незграбно крокували центральною вулицею міста. А головною фразою 9 травня стало привітання кемеровської журналістки жінці, яка втратила родичів і у Другій світовій війні, і тепер — у війні проти України: «З подвійним святом вас!».

Москва вперше за багато років навіть не наважилася завершити цей день великим святковим салютом. Попри попередні анонси про його проведення у звичні 22:00, святковий феєрверк було скасовано буквально за 15 хвилин до початку. Поліція через гучномовці просила людей, що зібралися в центрі міста (на Поклонній горі, в Лужниках та на мостах), не чекати залпів і розходитися. Офіційних пояснень від мерії не надійшло, проте неофіційно це пов'язали з «оперативною обстановкою».

Нагадаємо, у багатьох інших регіонах Росії феєрверки почали масово скасовувати із 2024 року через «міркування безпеки». Нарешті, у 2026‑му Москва приєдналася до списку міст, де від нього відмовилися. Питання лише в тому — про яку саме «оперативну обстановку» йдеться, безпекову чи економічну?

Економіка «зморшкуватого» торжества

Крім непарадного розрахунку, є й більш-менш точна вартість святкування 9 травня в Москві у 2026 році. Офіційно її не розкривають. Фінансування традиційно «розмазане» між Міністерством оборони РФ, мерією та низкою інших державних структур. Однак аналіз державних тендерів і експертних оцінок дає змогу приблизно оцінити масштаби витрат.

Сумарні витрати на заходи до 9 травня у 2026 році по всій Росії становили близько 1,5 млрд рублів. Найбільше, як і раніше, витратила Москва. Найдорожчими статтями видатків залишаються погодні та логістичні. Зокрема, на розгін хмар у столиці РФ, залежно від погодних умов, зазвичай спрямовується від 100 до 400 млн рублів. Ще приблизно 150–200 млн рублів коштує транспортування військових колон, перекидання техніки, пальне для наземної та авіаційної частин параду. Окремо фінансується оформлення Червоної площі, монтаж трибун і проведення святкових концертів — це ще близько 50–100 млн рублів.

У неювілейні роки загальний бюджет московських урочистостей разом із військовим складником зазвичай коливається в межах 500–800 млн рублів і лише зрідка (в ювілейні роки) перевищує 1 млрд.  На цьому тлі парад 2026 року видається винятком. Порівняно з попередніми роками його бюджет скоротився аномально.

Фактично це був найдешевший і найкоротший парад у Москві за останні десятиліття — навіть порівняно із звичайними, неювілейними, датами. Якщо у 2024 році його оцінювали у 400–600 млн рублів, то цьогорічний — лише у 45–50 млн. Практично — по мільйону рублів за хвилину ефіру. Формально дорого. Але на тлі попередніх років — майже злиденно.

Уперше із 2007 року на Червоній площі не з’явилися танки, БМП та ракетні комплекси. Тому, цей «зморшкуватий» парад став демонстрацію дефіциту не стільки ресурсів, скільки —  впевненості… у завтрашньому дні.

Як рятівне нафтове коло перетворилося на замкнуте

Зрештою, північнокорейці з вдовами відкрокували, кореспондентки їх «напоздоровляли», і настало те саме «завтра». Яке підкреслило, що у Кремлі проблем наразі значно більше, ніж один урізаний парад. За даними Мінфіну, федеральний бюджет Росії у січні–квітні вже має дефіцит у розмірі 5,877 трлн рублів, що на 2 трлн більше, ніж заплановано на весь рік.

І це попри зростання нафтогазових доходів у квітні на 200 млрд рублів. Стрибок світових цін на нафту, спровокований загостренням на Близькому Сході, мав стати рятівним колом для економіки РФ. Проте звіт її Мінфіну продемонстрував зворотне: старі механізми наповнення скарбниці остаточно зламалися.

Що означає цифра 5,877 трлн рублів? Вона еквівалентна третині всіх надходжень. Парадокс російської ситуації полягає в тому, що нафта дорожчає, а доходи від неї залишаються на 40 % нижчими, ніж торік. Головними причинами цього «негативного зростання» є санкції та рекордні субсидії — нафтові гіганти Росії викачали не з надр, а з держбюджету 359 млрд рублів компенсаційних виплат. Це й анулювало фактично весь прибуток від високої ціни на нафту.

Не додав бюджетного оптимізму і квітневий дроновий календар: вихід із ладу шести ключових НПЗ змусив уряд терміново «заливати» ринок грошима, щоб стримати ціни на бензин. Саме тому, замість очікуваних надприбутків, квітень приніс лише 21 млрд рублів додаткових доходів — удесятеро менше від запланованого.

Видатки бюджету підскочили на 15,7 %, тоді як загальні доходи скоротилися на 4,5 %. Навіть збільшення зборів ПДВ на 20 % не здатне перекрити потреб. Ситуацію ускладнює нафтова математика: що вища ціна на неї, то дорожчою стає логістика, страхування танкерів та обхід санкцій. Отже, кожен «нафтодолар» дорогою до бюджету РФ втрачає 90 % своєї вартості.

Навіть за умови, що ціна нафти триматиметься в межах 110–120 доларів США, а Ормузька протока буде й надалі заблокована, нафтогазові доходи Росії навряд чи перевищать 850–900 млрд рублів на місяць. На папері це видається значною сумою. А на ділі їх вистачить лише на те, щоб латати бюджетну діру, а не ліквідувати її.

Ось так російський бюджет і став жертвою власної конструкції, коли навіть нафтове рятівне коло перетворилося на замкнуте: витрати на війну та підтримка внутрішньої стабільності поглинають ресурси швидше, ніж вони поповнюються.

Фінал «СВОєї» колії

І ось на цьому тлі пролунала досить резонансна заява Путіна про те, що війна проти України нібито «наближається до завершення». Бо, за його словами, «західні країни заїхали в цю колію і ніяк не можуть із неї вибратися». Спрямоване це насамперед на російську, аудиторію. Мовляв, потерпіть, скоро стабільність повернеться. Утім, дедалі більше скидається на те, що путіноміка вже не витримує руху по «СВОїй» колії.

Саме тому головне державне свято доводиться стискати до 45 хвилин. Коли починають заощаджувати вже на «побєдобєсії» — це певна ознака нестачі ресурсів. Зупинити дощ над Москвою 9 травня ще можна, а от фінансову зливу, яка розмиває вже не тільки бруківку Червоної площі, а й сам фундамент режиму, — вже ні. Тому й салютувати нема чого.

Макс Мельцер