США затягують енергетичний зашморг на шиї Росії
Лише три дні Москва раділа з приводу ймовірної зустрічі Путіна і Трампа в Будапешті. За цей час у ній навіть встигли запропонувати прокопати тунель під Беринговою протокою і замало не чекали підписання нового «Будапештського меморандуму». Але 23 жовтня настрій кардинально змінився.
Трамп відклав зустріч із Путіним, говорячи, «що вона не має сенсу», і наполягає на негайному припинення вогню в Україні та замороженні війни за нинішньою лінією фронту.
Проте глава МЗС Росії Лавров відповів, що «якщо так просто зупинитися, це означає забути про першопричини цього конфлікту». За його словами, «європейські покровителі Зеленського» переконують США, «щоб вони змінили свою позицію і не стали домагатися довгострокового, стійкого врегулювання. Такий підхід означає повну протилежність тому, на чому розійшлися Путін і Трамп в Анкориджу».
Після скасування саміту в Будапешті американські сенатори почали готувати одразу три законопроєкти щодо посилення тиску на РФ . Перший – визнання її державою-спонсором тероризму (23 жовтня профільний комітет Сенату схвалив цей документ); другий уводить економічні санкції проти Китаю за підтримку російської війни в Україні; третій – використання заморожених російських активів у США та їх регулярну (кожні 90 днів) передачу Україні.
Трамп уперше увів свої санкції
Нагадаємо коротку історію попередніх серій. Ще в липні Сенат США готувався ухвалити масштабний санкційний законопроєкт, співавторами якого були 83 законодавці. Він передбачав уведення п’ятсотвідсоткових тарифів на імпорт із країн, які закуповують нафту в Росії (передовсім Індії та Китаю). Однак лідери республіканців у Сенаті відкликали документ після того, як Трамп заявив, що введе стовідсоткові тарифи в односторонньому порядку, якщо Путін не припинить війну протягом 50 днів.
У серпні після зустрічі на Алясці республіканці в Сенаті вирішили дати Трампу більше простору для переговорів. Уже після його заяви про підготовку зустрічі з Путіним у Будапешті лідер Республіканської партії в Сенаті Джон Тун знову повідомив про призупинення роботи над законопроєктом про п’ятсотвідсоткові тарифи на імпорт із країн, які купують російські енергоносії і не надають активної підтримки Україні.
І все це, зауважмо, відбувалося на тлі того, що кількість російських ударів по Україні значно зросла саме після інавгурації Трампа та його обіцянок «скоро завершити війну». Тепер, коли Трамп, Зеленський і європейські лідери вже в унісон закликають до мирних переговорів, Путін провів чергові ядерні навчання, під час яких одна з ракет демонстративно летіла саме в бік США.
І тоді терпець Вашингтону урвався. США офіційно ввели нові санкції проти провідних російських нафтових компаній «Роснефть» і «Лукойл». Також до санкційного списку додано 30 їхніх дочірніх структур. Усім компаніям, де «Роснефть» або «Лукойл» мають частку 50 % чи більше (безпосередньо або опосередковано), – загрожує блокування, навіть якщо вони не зазначені в офіційному переліку.
«Настав час зупинити вбивства та негайно оголосити припинення вогню. Ми готові до подальших дій, якщо це буде потрібно, щоб підтримати зусилля президента Трампа з припинення цієї війни», – пригрозив міністр фінансів США Скотт Бессент. Це дуже символічний крок. Адже до цього адміністрація Трампа усіляко намагалася уникнути введення своїх санкцій проти РФ. Тепер під обмеження США потрапили всі чотири найбільші російські нафтові компанії. Нагадаємо, у січні ще адміністрація Джо Байдена ввела санкції проти «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза», проте тоді утрималася від обмежень щодо «Роснефти» і «Лукойла». Тепер у «чорному списку» США вже й вони.
Але не в коня корм. «США – наш противник, а їхній балакучий «миротворець» тепер повноцінно став на стежку війни з Росією», – відреагував експрезидент РФ Медвєдєв.
Індія і Китай на роздоріжжі
А поки Москва вкотре «розчаровується» у Трампі, реакція на нові американські санкції та 19-й пакет ЄС сколихнули світові ринки. І саме там, де потрібно. Ризик для Китаю та Індії, найбільших клієнтів Росії, полягає в їхніх відносинах з організаціями, що підпадають під санкції, що може піддати компанії серйозним вторинним штрафним санкціям», – пише 23 жовтня Bloomberg. До них відносяться відключення від західних банківських систем і позбавлення доступу до доларів, а також заморожування рахунків західними виробниками, трейдерами, перевізниками і страховиками, які складають основу світових ринків сировинних товарів.
Особливе занепокоєння викликає роль західних компаній як інвесторів і операторів у великих нафтовидобувних регіонах, таких як Близький Схід і Африка. Китайські та індійські компанії, які продовжать співпрацю з «Роснефтью» і «Лукойлом», ризикують бути відстороненими або зовсім позбавленими доступу до великої кількості проєктів.
Фактично санкції США залишають ці китайські та індійські компанії на роздоріжжі. Бо якщо вони вирішать дотримуватися їх, то втратять доступ до нафти за значно зниженими цінами, яка допомагала їм утримувати низькі витрати на енергію для промисловості та споживачів. Головним елементом великої торгівлі між РФ і КНР є довгостроковий контракт між «Роснефтью» і державною China National Petroleum Corp, який передбачає закупівлю нафти по трубопроводах для НПЗ, що не мають виходу до моря, в північному регіоні Дацин, які в основному покладаються на російську сировину, що робить їх особливо вразливими до будь-яких збоїв.
Що стосується Індії, то її найбільші НПЗ, як передбачають експерти, скоротять закупівлі в РФ практично до нуля. Зокрема, Reliance Industries, найбільший індійський клієнт Кремля, різко зменшить або повністю припинить її імпорт. Також переглядають свої російські контракти Indian Oil Corp, Bharat Petroleum Corp, Hindustan Petroleum Corp і Mangalore Refinery.
А якщо додати до цього 19-й пакет санкцій ЄС, до якого увійшли заборона імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) – через шість місяців для короткострокових контрактів і з 1 січня 2027 року – для довгострокових, а також санкції проти «тіньового флоту» – 117 нових суден (загалом під санкціями їх вже 558), то стає цілком очевидним, що на шиї Росії поступово затягується вже не тільки європейський, а й американський енергетичний зашморг.
А якщо додати до цього інші економічні важелі Трампа щодо Індії, КНР та інших країн (про які він постійно каже), то стає цілком очевидним, що йому насправді вже набридло бути, вибачте, «лохом», якого Путін регулярно вводить в оману. Принаймні на це вказує зміна вже не тільки слів Трампа, а й дій.
Проте, відомий політолог почесний старший науковий співробітник Університетського коледжу Лондона Володимир Пастухов готовий «битися об заклад, що схема з простим заморожуванням війни за життя Путіна не пройде…І це, незважаючи на всі вигоди трампівських обіцянок, – тобто тунелю теж не буде. Але якщо раптом завтра Путін погодиться на припинення вогню, то це означитиме одне з двох: або особисто йому зробили пропозицію, від якої не можна відмовитися, або все, що Кремль до цього говорив про стан російської економіки, є повною брехнею».
З огляду на розмови (поки що) про різні «томагавки», – таки пропозиції справді готують. А про стан російської економіки й говорити зайве. Достатньо глянути на приклад СРСР, який замілітаризував її так, що зрештою віддав кінці. Путін назвав його розпад «найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття». Розпад його Росії так само стане катастрофою вже в нашому столітті. І, видається, від цієї катастрофи всьому світові стане тільки легше.
Макс Мельцер
