Ветеранів «СВО» умовно звільнять у Сибіру
Дві новини з Росії, які, на перший погляд, не пов’язані між собою. У Мінусинську Красноярського краю з'явилася нова посада – «городничий». На неї призначено 37-річного Євгена Протаса, колишнього бойовика ПВК «Вагнер», раніше судимого за шахрайство.
Друга новина про засудження Тигільським райсудом Камчатського краю Дениса Ласточкіна до трьох років умовно за статтею про «жорстоке поводження з тваринами» (забив кота молотком). Він також із ПВК «Вагнер» та має нагороди, саме це суд визнав пом'якшувальними обставинами. Востаннє він отримав 4,5 роки колонії у 2020 році і на момент убивства кота ще мав відбувати термін, але вийшов на волю через помилування і відправку на фронт.
Ці дві новини цікаві в контексті розмов у Москві про те, куди доведеться дівати «українців». Саме так (як колись «афганців») все частіше називають в Росії тих, хто воював чи воює в Україні. Питання непросте, як і та загроза, яку вони несуть звичайним мешканцям РФ, для більшості з яких війна – це просто бравурні новини із ТБ. Нещодавно широко розійшлося відео, де чолов’яга напідпитку з пляшкою коньяку в руці зайшов у автобус у Ростові-на-Дону і кричав: «Я повернувся з України, а ви тварі, чому тут, а не на війні?!» Пасажири робили вигляд, що нічого не відбувається. Але на державному рівні цю проблему обійти не вдасться.
Пригожинська схема «3 в 1» не спрацювала
Свого часу «визвольну» зеківську схему Путіну продав Пригожин, до того ж під абсолютно прагматичним соусом. Водночас: а) розвантажити перенасичені буцегарні від в’язнів; б) сформувати з них «штрафбати»; в) «чмобики» (частково мобілізовані) та регулярна армія готуються в цей час до останнього й вирішального наступу в Україні. За різними даними, починаючи з 2022 року, на війну в Україні було завербовано від 100 до 180 тисяч зеків. У підсумку, руїни донбаських міст стали спільним погребальним камінням для зеків-«вагнерівців», «чмобиків», їх одразу замінили контрактники-«мільйонери», а про «останній і вирішальний український наступ» довелося забути.
Але проблема залишилася. Адже після кількох місяців на фронті ці люди (хто вижив) повертаються до Росії в нормальне життя. Ба більше, Путін наказав із них «ліпити» нову «еліту». Навіть є відповідна програма із КРІ губернаторів із залучення «ветеранів СВО» у владні структури своїх регіонів. Тож росіяни, які скоїли тяжкі злочини до початку війни з Україною, мало того, що не очікували, що зможуть вийти на волю, так ще й не гадали, що стануть новою «елітою».
Отже, вирішуючи на той час одну проблему (нестачу особового складу) Путін породив іншу, значно страшнішу: ті, хто вбивають і ґвалтують сьогодні, знають: завтра замість тюремної роби на них чекає військова форма. І розуміють: вони можуть і надалі безкарно вбивати, повернувшись до дому. Бо «участь у СВО» є пом’якшувальною обставиною.
Офіційний представник Кремля Пєсков пояснив це так: «…засуджені, зокрема, й за тяжкими статтями, спокутують кров'ю свій злочин на полі бою, в штурмових бригадах, під кулями та снарядами». Указ про помилування підписує особисто Путін, що він і підтвердив на зустрічі з «воєнкорами» в червні 2023 року.
Хто входить до нової «еліти» Росії
Услід за Кремлем «ветерани СВО» повторюють цю мантру: воюючи проти України, вони «спокутували свою провину». Про це, наприклад, прямо сказав В'ячеслав Самойлов, який відпиляв своїй дівчині голову ножівкою, за що отримав 9,5 років колонії. До листопада 2023 року Путін помилував щонайменше 17 осіб, які отримали строки за вбивство. Серед інших у списку убивць, ґвалтівників, маніяків, педофілів, які отримали волю за готовність вбивати ще й в Україні, є навіть два канібали.
Один із них – Денис Горін із Сахалінської області. Вперше засуджений у 2003 році за вбивство та знущання з тіла убитого. Отримав десять років. За зразкову поведінку вийшов на три роки раніше. Після цього разом із братом жорстоко побив людину, яку згодом добив ножем. У січні 2012-го вони вбили ще одну особу. А влітку того ж року майбутній «визволитель України» особисто спочатку вбив жертву, потім зрізав з її ніг м’ясо, яке поклав у холодильник, а потім з’їв. За це йому дали 22 роки особливого режиму. А потім відправили «спокутувати вину» в Україну.
Другий канібал – із банди так званих ярославських сатаністів Микола Оглобляк. У 2008 році вони вбили та розчленували чотирьох підлітків, після чого під час ритуалу з’їли частини тіл своїх жертв. Оглобляк пів року воював у загоні «Шторм Z» і після поранення також повернувся «героєм СВО» додому.
У грудні 2023 року в Україні опинився і знаменитий «тулунський маніяк» – 55‑річний Павло Шувалов, який до цього у Росії зґвалтував 27 жінок, двох із яких убив. (Про нього був знятий фільм «Тулунський маніяк. Полонянки шкіряного мішка»). У 2021-му він отримав 24 роки тюрми. А 2023-го його випустили з колонії.
Владислав Канюс у 2020 році жорстоко вбив свою колишню дівчину Віру Пехтелеву, задушивши дротом від праски, перед цим зґвалтувавши. Влітку 2022-го суд засудив його до 17 років. А у квітні 2023 року Канюс уже вступив до загону «Шторм Z», через пів року був комісований, згодом помилуваний. Звісно, такі «канюси» аж ніяк не змінилися. Навпаки!
Станом на весну 2024 року, за відкритими джерелами, знайдено 142 кримінальні справи, пов’язані із злочинами окупантів у Росії після повернення з України, серед яких 76 убивств. До квітня 2024‑го щонайменше 1130 із них були притягнуті до кримінальної відповідальності за злочини.
Щонайменше 80 регіонів РФ та окуповані території України потерпали від «нової еліти Путіна». Із близько 125 помилуваних/умовно звільнених, які знову вчинили тяжкі злочини, 54 мали судимість за аналогічні злочини. У першому півріччі цього року зареєстровано 333 251 тяжкий і особливо тяжкий злочин – рекорд Росії за останні 15 років.
Путінських «українців» відправлять на освоєння Сибіру
Торік Кремль через великий суспільний резонанс щодо таких випадків вирішив відмовитися від помилування, гібридно замінивши його «умовним звільненням». На практиці «умовне звільнення» і повне погашення судимості зеки можуть отримати тільки в разі вручення державної нагороди.
Тепер «умовно звільнених» убивць і ґвалтівників, які розгулюють на волі по всій Росії, шалено бояться вже в самій Москві. Поготів, що привід є: у червні 2023 року Пригожин очолив заколот свого ПВК «Вагнер» і пішов колоною, яку оплесками зустрічали в тому самому Ростові-на-Дону, на Кремль.
Саме тому там замислилися про довгострокові пагубні наслідки схеми «три в одному» щодо «українців». Невтішний досвід свідчить: після Афганістану (де офіційна кількість тільки загиблих солдатів склала «лише» 15 000 осіб) у Росії з’явилося чимало відповідних банд із числа учасників «обмеженого контингенту». В Україні ж поранених та інших «санітарних втрат» понад мільйон.
Скільки таких «спеціальних воєних операторів» уже вештаються по просторах РФ, убивають котів, людей і лякають пасажирів у громадському транспорті – достеменно не відомо. Але це справді велика сила, яку вже бачать у Кремлі. Певні її ознаки можна було побачити і на нещодавній хресній ході в Москві, де велику роль зіграла ультраправа націоналістична організація «Русская община». Вгамувати цю силу, або принаймні спрямувати у правильне русло і намагаються зараз у Кремлі.
Але через те, що іншого русла там вигадати не можуть, учасники війни в Україні після повернення з фронту повинні стати будівничими «нової сибірської Росії». Про це нещодавно заявив один із засновників Валдайського клубу улюбленець Путіна політолог Сергій Караганов у «Российской газете».
На його думку, «за відсутності беззаперечного тріумфу в Україні та Європі нова еліта повинна відчути себе будівниками нового масштабного проекту – «Великої Євразії». За словами Караганова, для цього необхідний зсув Росії до Уралу і Сибіру. А за їхнє освоєння візьмуться ветерани «СВО». «Бійці, які повертатимуться з війни... повинні не тільки поповнити управлінський клас, а й отримати перспективну висококваліфіковану і високооплачувану роботу, будуючи нову інфраструктуру Сибіру. Багато з них залишаться там, стануть сибіряками, як це було під час будівництва Транссибу і БАМу», – обіцяє Караганов зі сторонок офіційного друкованого органа Уряду РФ.
З огляду на те, що в «сибірській Росії» вже офіційно з’являються нові «городничие» з числа тих самих «вагнерівців», масштаби нового московського проєкту вже окреслюються. Цікаво, що пару років тому в модних тоді пропагандистських роликах про майбутню перемогу в Україні, «есвеошники», сидячи в окопах на Донбасі, мріяли про квартири в Одесі з краєвидом на море та в Києві, на Хрещатику. Але тепер на них чекатиме «умовне звільнення», хіба що десь у Сибіру.
Макс Мельцер
