Трамп відповів «третьому» союзнику Росії

Президент США Дональд Трамп вибухнув проти РФ, її «мертвої економіки» і «провального» Медведєва, який «не стежить за своїми словами».

«Мені байдуже, чим займаються Індія з Росією. Нехай вони разом розвалять свої мертві економіки… Залишмо все як є і скажімо Медведєву, провальному колишньому президенту Росії, який вважає себе президентом досі, стежити за своїми словами. Він ступає на дуже небезпечну територію!» – попередив Трамп.

Дві помилки Медведєва

Раніше Медведєв вступив у перепалку в соцмережі Х із сенатором Ліндсі Гремом, назвавши його і Трампа «дідусями». І це була помилка, адже відомо, що саме «геронтологічну» тематику щодо Байдена Трамп активно використовував у своїх передвиборчих виступах. І слово «дідусь», вже стосовно себе, Трампа образило. Тому Медведєв у цьому сенсі справді ступив на небезпечну територію.

Йому принаймні б змовчати, але він і надалі продовжив її «освоювати». «Захі́д на небезпечну територію – ну нехай згадає свої улюблені фільми про «ходячих мерців», а також те, наскільки небезпечною може бути примарна «мертва рука», – відповів чинному Президенту США експрезидент РФ.

Говорячи про «мертву руку», Медведєв прямо натякав на ядерний удар, який буде завдано по США в разі ураження всіх життєво важливих центрів РФ. Відомо, що «мертвою рукою» (Dead Hand) на Заході називають радянську і російську систему «Периметр», що являє собою АСУ масованим ядерним ударом. Вона призначена для гарантованої атаки у відповідь із застосуванням ядерної зброї навіть за повного знищення вищого керівництва РФ і систем зв'язку. І це друга помилка Медведєва. Адже, крім образ, погрози у свій бік Трамп не вибачає.

Із класики «епістолярного» жанру експрезидента РФ

Слова президента США – чи не перша публічна відповідь із боку американського керівництва на випади Медведєва. Чисельні образи в бік господарів Білого дому та очільників країн Європи неодноразово залишалися без відповіді. Нагадаємо лише деякі з його «перлів».

«Джо Байден – старий маразматик, знову щось бурмоче про Росію. Він навіть не в змозі адекватно сприймати реальність – типовий дід із деменцією».

«Емануєль Макрон – базіка, який любить поміркувати про світову справедливість, сидячи на колінах у Вашингтону».

У Бориса Джонсона «шевелюра клоуна і звички циркового ведмедя. Вся зовнішня політика – шоу для тіктоку».

«Олаф Шольц – німецький гном, який утратив орієнтири».

«Володимир Зеленський – нацистська мерзота під наркотою».

Лідери країн G7 – «мавпи з гранатами».

Крім того, Медведєв висловлював своє ставлення до країн Заходу.

США – це «альфа-самець Піндостан».

Велика Британія –  «стара та нікчемна країна з манією імперськості».

Країни Балтії – «русофобські шавки НАТО і територія без суб'єктності».

«Польща – злісна гієна Європи. Завжди гавкає, але кусати не вміє».

Власне, все, що пише й каже Медведєв, він сформулював ще в листопаді 2022 року, коли пояснив, що «проти нас сьогодні частина присмертного світу. Це купка божевільних нацистів-наркоманів... Із ними різномаста зграя підсвинків, що рохкають, і недалеких обивателів із західної імперії, що розпалася, із слиною, що стікає по підборіддю від виродження».

Навіть про Китай він написав, що «не треба плекати ілюзій: Пекін нам не союзник, а партнер, у якого тільки свої інтереси. Але поки що ми їм потрібні».

Чому в Росії немає союзників

Після цих та інших висловів, зауважмо, не якогось Соловйова чи іншого Z‑пропагандиста, а цілком офіційної особи, яка нині перебуває у статусі заступника голови Радбезу РФ, стає зрозумілим і розпач голови МЗС Лаврова – він нещодавно визнав, що «вперше за всю історію Росія воює одна проти всього Заходу. У Першій та Другій світових війнах у нас були союзники. Зараз у нас на полі бою їх немає...»

До речі, і на самому Лаврову теж нема де тавра ставити. Достатньо згадати, як в інтерв'ю каналу Rete 4 у вересні 2022 року на запитання, як Росія може декларувати «денацифікацію» України, якщо її Президент Зеленський – єврей, Лавров відповів: «Гітлер теж мав єврейську кров. Це нічого не змінює. А мудрі євреї вже давно кажуть, що найзапекліші антисеміти – це євреї».

Міністр закордонних справ Ізраїлю Яїр Лапід тоді назвав цю заяву «непростимим, разючим висловлюванням і жахливою історичною помилкою», зауваживши, що «найнижчий рівень расизму – звинувачувати євреїв в антисемітизмі». Німеччина охарактеризувала заяву Лаврова як «абсурдну пропаганду». Держдепартамент США також назвав це «найнижчою формою расизму. Немає межі того, наскільки низько вони можуть опуститися».

Скандал вийшов аж таким, що Путін був вимушений особисто вибачатися перед Прем’єр-міністром Ізраїлю Беннетом за слова Лаврова.

Що не так із переговорами з Путіним

У квітні цього року керівниця RT Маргарита Симоньян заявила, що «в Росії залишилося троє союзників: армія, флот і телеграм-канал Медведєва. Усе це – під керівництвом Путіна». Про нинішній стан російської армії і флоту найкраще розповідають скасування їхніх останніх «виставок» і парадів. А щодо «третього союзника Росії», то відповідь Трампа Медведєву довела його ставлення навіть не до нього особисто, а загалом до всієї путінської кліки, яка навіть лексично не готова до будь-яких мирних переговорів. Хоча водночас регулярно переконує у зворотньому.

Цю дивну поведінку відома українська політична психологиня Світлана Чуніхіна пояснює так: «Путін і його медведєвські аватари публічно говорять приблизно таке: українська влада – придурки, а українська державність – запрошення до вічної війни… Це публічно. А непублічно Путін, мовляв, посилає сигнали про готовність до миру. На невротичному рівні організації психічного (він же умовно здоровий) у конфлікті між соціально прийнятним і особистісно значущим зазвичай переважує перше. Тобто невротик відчуває себе таким, що відхиляється від норми, і через це хворіє. Для нього нормально говорити на публіку «як треба», а кулуарно видавати, «як насправді».

А для особистості, організованої перверсивно, все інакше. Норми для неї не існує, а тільки різноманіття способів її збочення. Перверсивна особистість рідко виявляє в собі ознаки відхилення від норми. Радше, для нього: це світ збожеволів, а він – єдиний, хто зберіг здоровий глузд. Тому такі люди не мають проблем із тим, щоб відкрито заявляти про свої погляди, наміри, позиції. Але якщо вони беруть участь у переговорах, тоді, звісно, їм доводиться мімікрувати під (збочену) логіку (збожеволілих) співрозмовників».

І ось західна публіка читає, що якщо Путін публічно декларує войовничість, але висловлює готовність до переговорів, значить, його «справжні» наміри – це мир. Але це логіка невротичного рівня. А на рівні перевертня, на якому функціонує Путін, усе одно навпаки. Він пред'являє свої справжні наміри публічно, а сепаратно намагається імітувати відповідність «нормі», яку вважає глибоко хибною та фальшивою, але визнає, що її дотримується. «Тому переговори між невротиком і перевертнем неможливі», – констатує Чуніхіна.

Тому операції із примусу Росії до миру треба прискорювати. І не тільки санкціями (що, як визнає сам Трамп, «не дуже працює»), а більше дієвими засобами. Бо, як заявив 31 липня Президент України Зеленський, «російське керівництво ментально застрягло в іншому столітті, у часі брутального насильства та повної зневаги до прав людини та рівності… Якщо світ не ставить за мету змінити режим у Росії, це означає, що навіть після закінчення війни Москва все одно намагатиметься дестабілізувати сусідні країни».

Макс Мельцер