Сталінський принцип «Баби ще народять» за Путіна не працює
Путін регулярно вимагає від росіян більше народжувати. І, на відміну від інших криз, демографічну, він, не підбираючи слів, називає «катастрофічною». «Перша дитина у російських жінок зараз з'являється у 28-29 років, і на другу, третю часто вже бракує сил», – нещодавно визнав Путін.
Як підняти КРІ народжуваності
У боротьбі за народжуваність уже дійшло до кумедного. Минулого року, 28 листопада, Путін затвердив перелік КРІ (ключові показники ефективності) губернаторів, що складається з 21 пункту. Там багато чого недоладного, особливо того, що стосується народжуваності. Тепер главам регіонів доведеться розв’язувати складне завдання. З одного боку, треба підвищувати рівень народжуваності, а з іншого – відправляти більше чоловіків репродуктивного віку на війну в Україну. Як це зробити водночас, ніхто не знає.
Рівень народжуваності у РФ невпинно знижується. У 2023 році її показник упав до 1999 року, тобто до рівня «похмурих 1990-х»: у РФ народилися 1,264 млн немовлят, що на третину менше ніж у 2014‑му.
Бажання поліпшити показники народжуваності доходить до абсурду, наприклад, заохочення підліткової вагітності. В деяких регіонах школяркам пропонують по 100 000 рублів за відмову від переривання вагітності. В Карному кодексі РФ з’явилася стаття за «схиляння до аборту». Названа протизаконною пропаганда «чайлдфрі» (добровільна відмова від народження дітей) в інтернеті, ЗМІ, кіно й рекламі.
Але проблема, звісно, не у вигаданій пропаганді, а в інший площині. Про яку Путіну, певна річ, ніхто не каже. «До 2030 року нам потрібно буде інтегрувати в економіку 10,9 млн осіб. Водночас близько 10,1 млн осіб досягнуть пенсійного віку», – заявив міністр праці РФ Антон Котяков на зустрічі з Путіним.
Брак робочих рук у РФ став критично відчутним після повномасштабного вторгнення в Україну, оскільки близько 700 000 чоловіків шаленими виплатами відірвали від виробництва і законтрактували на фронт. Хоча й без того, ця нестача не нова: Росія відчуває скорочення населення працездатного віку майже 20 років поспіль. За даними все того ж Росстату із 2007 по 2021 рік ця чисельність скоротилася на 5,8 млн осіб. І з 24 лютого 2022 року ця тенденція тільки посилилася.
Росстат доповідає про проблеми і приховує їх
Демографічний спад прискорюється, про що свідчать статистичні дані, знову ж таки опубліковані Росстатом у квітні. Зокрема, у 2024 році кількість смертей перевищила кількість народжень: 1,82 млн померлих на 1,22 млн новонароджених, до того ж у цих цифрах смертності не враховано військових утрат в Україні, про які Москва, безперечно, офіційно не повідомляє.
У середньому по РФ співвідношення смертей і народжень становить 1,6:1. Але в деяких регіонах розрив ще більший: у Калузі та Іваново він становить 2 до 1, у Володимирі та Бєлгороді – 3 до 1. Хоча рівень народжуваності серед російських жінок (1,4 дитини) недалеко від середнього європейського (1,38), надсмертність російських чоловіків значною мірою сприяє зниженню демографічних показників. Офіційна тривалість їхнього життя (звісно, без урахування загиблих в Україні) становила 68 років, що на 12 років менше ніж у жінок.
За такого темпу, за даними Росстату, населення РФ може скоротитися до 138,8 млн осіб (порівняно з 144 млн на сьогодні) до 2046 року. Або навіть до 130 млн за більш песимістичним сценарієм, що, до речі, відповідає чисельності населення Російської імперії 1897 року.
«Для протидії цьому спаду доведеться підвищити пенсійний вік до 80 років, якщо це уможливить середня тривалість життя», – ідеться в останноьму аналізі прокремлівського Центру вивчення громадської думки.
У таких ситуаціях Кремль діє за старою схемою. Так само як він засекретив дані про втрати на війні в Україні, він утаємничив і демографічну статистику. В останньому соціально-економічному звіті, датованому травнем, повністю зникли дані про смертність, народжуваність, шлюби, розлучення і переміщення населення. Ці відомості, як виявили фахівці, не оновлювалися з березня і не оновлюватимуться в майбутньому.
Але голову в пісок ховати вже просто неможливо. Але й шляхів вирішення проблеми в Москви явно немає. Наприклад, спікер Держдуми Володін заявив: «Був час, коли намагалися закріплювати в сільській місцевості завдяки відбиранню паспортів. Був час, коли намагалися вирішувати питання, пов'язане з демографією, введенням податку на бездітність. І те, і інше – не наш шлях».
Але який «наш» шлях, нинішня державна думка Росії через зрозумілі причини явно не знає. І максимум, на що спроможна, наприклад, запропонувати впровадити значки для вагітних. За словами депутата Мілонова, такий знак сигналізуватиме довколишнім про необхідність, наприклад, поступитися місцем у громадському транспорті вагітній жінці або пропустити її поза чергою. Держдумі, до речі, вже пропонують скористатися досвідом своїх ідейних нацистських попередників, які свого часу запровадили спеціальні нагороди під назвою «Почесний хрест німецької жінки» трьох ступенів. Золотий – за чотирьох і більше дітей, далі йшов срібний і бронзовий.
«Патріархальні» цінності вже не допомагають
Проблема настільки серйозна, що навіть РПЦ вирішила заплющити очі на «житіє у гріху». Придворний кремлівський юрист сенатор Клішас нещодавно опублікував лист патріарха Кирила, в якому той висловив підтримку ухвалення законопроєкту про цивільних дружин. У такий спосіб РПЦ внесла свою чергову новацію в догму християнського гріха.
Свій «шлях» пропонує Z-«філософ» Дугін, який перелічив три способи розв’язання демографічної проблеми. За його словами, «саме від цього безпосередньо залежить бути чи не бути Росії». Перший спосіб – це повернення до традиційного суспільства, що охоплює тотальне релігійне виховання, патріархальний лад, ранні шлюби, заборони абортів і розлучень.
Другий – термінове розселення великих міст і мегаполісів, перехід від багатоповерхового будівництва до малоповерхового: «Люди народжують дітей на селі і не народжують у містах. Найбільше місто має налічувати 300 000 населення. Не більше. Решта – на землю. Не буде так – не буде ніяк».
Третій спосіб – повна відмова від мігрантів. Бо вони, мовляв, ведуть до «якісної заміни населення з гарантованою втратою культурного коду. Якщо щось і залишиться, це буде вже не Росія», – пророкує Дугін. Але, як цього добитися, він, звісно, не пише.
А водночас найпопулярнішим ім'ям для хлопчиків у Люберцях (Московська область) у 2023 році став Мухаммад. У дівчаток серед лідерів –Фатіма. На сайті адміністрації Люберців цей феномен пояснювався просто: кількість етнічних росіян у регіоні падає, оскільки вони рідко заводять більше однієї дитини. Натомість у мусульманських сім'ях ситуація зворотна: у кожній родині в середньому налічується по 2,6 дитини. Більше половини трудових мігрантів у Московській області вже змогли отримати російське громадянство за фактом народження своїх дітей у РФ. Так «країна російських іванів» буквально на очах перетворюється на «країну російських мухаммадів».
Але й з цим нічого вдіяти не можна. Бо згідно з розрахунками Росстату, що ґрунтуються на заявках, поданих підприємствами в центри зайнятості, вже навесні минулого року в РФ бракувало 1,86 млн працівників. Щоб хоч якось заповнити цю прогалину, торік було найнято 47 000 іноземних робітників, за даними Міністерства праці. У 2025-му ця тенденція тільки посилюватиметься.
Повного абсурду «традиційним православним цінностям», до яких закликає РПЦ, Путін, Дугін і інші, додав відомий протоєрей РПЦ Андрій Ткачов, який заявив буквально таке: «Баби наші стали дохлі, боягузливі, розпусні і не хочуть народжувати». Саме тому, за його словами, росіяни вже не можуть «нікого закидати шапками». Отже, як він каже, потрібно берегти чоловіків.
Заклики до «традиційних цінностей» не знаходять відповіді і в такому, здавалося б, патріархально-релігійному суспільстві, як чеченське. Видання «Коммерсант» повідомило, що у РФ зріс попит на гормональні протизаплідні засоби: із січня по травень продано майже 9 млн пачок, що на 7 % більше за торішні показники. А рекордсменом виявилася кадирівська Чечня, де попит на протизаплідні таблетки шалено підскочив на 23 %.
Побідні новини виразно свідчать, що відомий вислів «Наші баби ще народять» (який приписують Сталіну) за Путіна вже не працює. Якщо військову економіку йому ще вдається штучно «запліднювати», то з військовою демографією – не складається.
Макс Мельцер
