Мережа ZOV/Pravda-вебсайтів: як російська пропаганда насаджує власні наративи
Ми проаналізували ці вебсторінки за трьома аспектами — технічними, контентними та контекстуальними, аби атрибувати російський слід у цій справі. До вибірки проаналізованих ресурсів увійшли: Pravda EN, Pravda FR, Pravda ES, Pravda PL, ZOV Киев, ZOV Харьков, ZOV Одесса, ZOV Днепр, ZOV Донецк, ZOV Горловка, ZOV Львов, ZOV Ровно, ZOV Винница, ZOV Полтава, ZOV Сумы, ZOV Никополь.
Ключові показники мережі
Усі ZOV-вебсайти базуються на домені .ru. Вебсайти, що мімікрують під нібито українські локальні медіа, містять у своїй назві ZOV, що є прямою відсилкою до символіки, яка використовується РФ у її війні проти України. Для закордонної аудиторії використовують інше найменування Pravda, але самі вебсайти ідентично відтворюють дизайн тих, що містять ZOV. Окрім того, у назвах та самих матеріалах відзначається транслітерація назв українських міст з російської мови, як-от: Kiev, Lvov, Rovno тощо.
Серед соціальних платформ ресурси мають посилання лише на російські платформи, як-от VK (що заборонений в Україні з 2017 року) та Telegram.
Більшість опублікованих новин містять посилання на РИА Новости, ТАСС, Украина.ру, RT та інші російські пропагандистські ресурси. Оскільки публікації на цих вебсайтах посилаються здебільшого на російські пропагандистські ресурси як джерела, то й наративи і меседжі відповідно дублюють пропагандистські.
Залучення до російських дезінформаційних кампаній
Вказані пропагандистські ресурси неодноразово були помічені в поширенні російських дезінформаційних кампаній. Зокрема, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки вже писав про небезпечні меседжі, що поширюються вебсторінками мережі ZOV.
Наприклад, у березні 2023 року моніторингові кабінети Центру зафіксували активне просування меседжу про «переваги російського полону» та розповіді про нібито низький бойовий дух Збройних Сил України — «у ЗСУ погано, у полоні ‒ добре».
В основу повідомлення було покладено матеріал запущеного восени 2022 року пропагандистського проєкту «Мама, я в порядке», який публікує відео з українськими військовополоненими.
Крім того, ця мережа була задіяна і в інших інформаційних операціях РФ проти України. У липні російські пропагандистські ресурси почали поширювати «соціальну рекламу» зі слоганом «Поверни Україну собі». Ролик був знятий українською мовою з російськими субтитрами, у кадрі регулярно з’являються українські прапори. Отже, ролик вочевидь орієнтований на українську аудиторію.
Іншим прикладом є фейк про те, що нібито «телефонні шахраї з України ошукали ізраїльтян на 30 мільйонів доларів». 4 листопада російський пропагандист Володимир Соловйов у своєму Telegram-каналі поширив новину з відеосюжетом від нібито ізраїльської медіакомпанії «The Times of Israel». Протягом 4-5 листопада допис про це активно поширювали у проросійських Telegram-каналах «Украина.ру», «VOBLYA», «Отряд Ковпака», «Шейх Тамир», а також на вебресурссах «Комсомольская правда», «ZOV Бердянск».
Ще один приклад — «графіті з Ілоном Маском та Зеленським у Німеччині». 6 жовтня Telegram-канал «Open Ukraine|Открытая Украина» поширив нібито нове графіті на одній з опор мосту в Німеччині. На ньому американський бізнесмен Ілон Маск б’є ногою Президента України Володимира Зеленського. Цей допис поширили й інші пропагандистські ресурси, як от: «РУССКАЯ ВЕСНА», «ZOV Киев», «DD Geopolitics», «ВЕЛИКАЯ РОССИЯ – ЭТУ СТРАНУ НЕ ПОБЕДИТЬ!», «МРІЯ», «В Украине нацизма нет (есть)».
Аналіз мережі ZOV/Pravda-вебсайтів свідчить про ретельно сплановану систему пропагандистських інструментів, спрямованих на українську та міжнародну аудиторію. Ці ресурси, маскуючись під нібито українські локальні або іноземні медіа, активно відтворюють російську пропаганду, поширюючи дезінформацію та маніпулюючи суспільством. Їхні матеріали, посилаючись на російські пропагандистські джерела та активно задіяні в інформаційних операціях, наочно демонструють спроби вплинути на громадську думку та спотворити реальність через пряме поширення брехні та спекуляцій.
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
