Росія анонсує новий «танковий прорив»: дайджест пропаганди за 11 вересня 2023 року
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 11 вересня.
- Т-80: «маніпуляція з нуля»
- Чому важливий контроль над «вишками Бойка»
- Індійський майстер-клас «Як витерти ноги об РФ»
- Медведєв обіцяє США повторити теракт Аль-Каїди
Т-80: «маніпуляція з нуля»
Гендиректор концерну «Уралвагонзавод» («УВЗ») Олександр Потапов заявив, що у РФ відновлять виробництво танків Т-80. Мовляв, на це рішення вплинула «ефективність цих машин під час проведення СВО».
З цього приводу варто нагадати: ще в березні цього року Путін і Медведєв казали про запуск виробництва 1600 танків найближчим часом.
НАСПРАВДІ, російський ВПК наразі виключно про відновлення, ремонт та модернізацію танків. Тому саме поняття «виробництво» звучить маніпулятивно.
У довоєнні роки, як писав відомий військовий експерт Олександр Коваленко, російська «оборонка» звітувала про постачання від 160 до 300 танків на рік. І це були не нові машини, а модернізовані – ті, що були в строю або зняті з консервації. Граничний потенціал передачі такої техніки становив максимум 25 одиниць на місяць. Танкобудування в РФ трималося виключно на ремонті та модернізації.
Тому історія про «виробництво» Т-80 свідчить про декілька речей. По-перше – про чергову танкову поразку «другої армії світу». Російські бронемашини на чолі з «Альошою», зважаючи на все, настільки втомилися «вбивати» для Путіна «табуни Leopardів», що їм негайно треба підсилення.
По-друге, це свідчення моральної і технологічної деградації російського ОПК. Адже Т-80 зняли з виробництва далекого 1978 року. До того ж виробляти їх збирається той самий «УВЗ», який торік обіцяв поставити 2 тисячі (!) танків «Армата», яких так ніхто й не бачив.
По-третє, окупанти в 2022 року кинули багато одиниць того самого «ефективного» Т-80 під час «негативного наступу».
По-четверте, жодна модернізація Т-80 не здатна дати йому ту головну перевагу, яка є у машин нових поколінь (наприклад, у британського Challenger) – здатність зберегти екіпаж у разі влучання. Але у Росії люди – традиційно витратний матеріал.
По-п’яте, керівник «УВЗ» не даремно заявив, що «виробництво треба починати з нуля». Коваленко з цього приводу вказує, що, наприклад, для «виробництва з нуля танка Т-72 необхідно застосовувати 6,5 тисяч пресформ. Більше половини їх втрачені, чи переплавлені. У виробництві одного Т-72 використовується близько 20 тисяч інструментів, частини з яких на виробництві «УВЗ» (який є танковим монополістом в РФ) – немає. Тому, навіть виробництво наймасовішого Т-72 – це імітація, що вже казати про Т-80. Прекрасна новина, яка розставляє всі крапки над «ї», а пропагандисти в екстазі розкривають свої проблеми».
Чому важливий контроль над «вишками Бойка»
Один з головних кремлівських наративів залишається про «непереможність другої армії світу». На рівні «воєнкорів» інколи проскакують тези на кшталт «не все так добре». Але тренд офіційних рупорів російської пропаганди: «от тайги до британских морей красная армия всех сильней» залишається незмінним.
НАСПРАВДІ, із західними методами ведення війни Росія ще, за великим рахунком, не стикалася. Бо і з українськими впоратися не може. 11 вересня стало відомо, що Україна повернула під контроль так звані «вишки Бойка» – бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів окупованого Криму в Чорному морі.
Символічність цієї події в тому, що «вишки Бойка» були вкрадені в України ще до повномасштабного вторгнення, а в його ході використовувалися вже як гелікоптерні майданчики та для розміщення засобів РЛС.
Військовий аналітик Ігаль Левін пояснює, чому повернення контролю на вишками важливе: «Вони використовувалися окупантами не стільки, як майданчики ЗРК для прикриття своїх бойових кораблів, а насамперед – як платформи для сенсорів моніторингу, контролю та спостереження. Викинувши росіян із цих вишок, ГУР позбавило їх багатьох можливостей контролю та розвідки. Це важлива та потрібна віха у боротьбі України не лише за Чорне море, а й за більший простір для роботи її берегових та повітряних засобів».
«Радіо Свобода» уважно вивчило відео ГУР про рейд до вишок. І в свою чергу відзначило ще один важливий аспект. Серед іншого у ролику з’являється ящик, на якому видно інформацію про одержувача та відправника вантажу. Отримувач – в/ч 60135 (це 475-й окремий центр РЕБ в окупованому Севастополі). Відправник – Воронезьке АТ «Протек», виробник комплексу РЕБ «Діабазол» для російської армії. Інших комплексів РЕБ, як випливає з інформації на сайті АТ «Протек» станом на 2018 рік, компанія не виробляє.
До складу «Діабазолу» можуть входити три автоматизовані станції постановки перешкод: «Алтаєць-АМ», Р-934УМ та Р-330Ж «Житель». Останні неодноразово були помічені в Україні ще до початку масштабного вторгнення. Ці системи є порівняно сучасними.
За час повномасштабної війни Росія втратила в Україні як мінімум 13 «Жителів» і одну станцію Р-934УМ, що випливає з бази даних проєкту Oryx. Усі вони були знищені. Незалежно від того, компоненти якої системи знаходяться в ящику, захопленому українськими розвідниками, це може стати першим випадком їхнього захоплення ЗСУ в неушкодженому вигляді.
Ця операція вчергове довела, що російська армія, яка колись вважалася другою в світі, зараз є другою за силою в Україні.
Індійський майстер-клас «Як витерти ноги об РФ»
За підсумками нещодавнього саміту G20 головним його фото пропаганда призначила те, де «прем’єр-міністр Індії Моді та голова МЗС Росії Лавров радіють, як вони разом нагнули західників».
НАСПРАВДІ, Моді фактично реготав над Лавровим, адже той після саміту офіційно підтвердив те, що давно вже було секретом полішинеля: в Індії зависли 40 млрд російських нафтових доларів у рупіях. І що з ними робити – ніхто в РФ не знає.
Таким чином, Нью-Делі показово провів міжнародний майстер-клас на тему: «Як отримати багатомільярдну вигоду з великодержавних комплексів Росії, а потім публічно витерти об неї ноги».
Про те, що рупії зависли, їх не вдасться конвертувати і доведеться «інвестувати в Індію» всім експертам було зрозуміло вже наприкінці весни. Але кремлівські апологети «суверенної економіки», будуючи у фантазіях «багатополярний світ», продовжували тупо виконувати путінській наказ про «рублефікацію» та перехід на платежі у нацвалютах.
При цьому Індія оплачує рупіями виключно російський експорт. Всім іншим експортерам, включаючи саудівців та китайців, індійці платять «токсичними» доларами та євро. Лише росіяни змушені погоджуватися з такими умовами. Бо більше нема куди подітися.
11 вересня Reuters повідомив, що російський газ наступного року продаватиметься Китаю за пів ціни. Ціна для нього становить $271,6 за тисячу кубів (а, наприклад, для Туреччини та ЄС – $481,7). За підсумками цього року «Газпром» має прокачати в КНР 22 млрд кубів газу, а наступного року 30 млрд. Втім, це компенсує лише 1/6 частину від колишнього експорту РФ до ЄС, який на піку сягав 170-180 млрд кубів на рік.
Розміняти ці показники на 30 китайських (до того ж дисконтних) млрд – це справжній бізнес по-російськи в стилі: «взяти ящик горілки, вилити її, здати пусті пляшки, а вторговані гроші пропити».
Тож, після реготу Моді варто чекати на аналогічну реакцію й Сі. Особливо, після того, як Москва проковтнула історію з новою картою Китаю.
Медведєв обіцяє США повторити теракт Аль-Каїди
11 вересня у Сполучених Штатах відзначається «День патріота» — пам’ятна дата на згадку про жертв теракту, який стався у 2001 році. (Тоді, внаслідок атак загинули 2977 людей). Пам’ять про цю трагедію вирішив використати експрезидент РФ Медведєв як нагоду для своїх чергових інтернет-погроз. «Не хочу накликати, але вони дочекаються, що в якийсь момент терористи знову здійснять атаку в стилі 11/09/2001, але з атомною чи біологічною складовою…».
НАСПРАВДІ, ще на початку серпня російська «фронтвумен» Захарова порівняла атаки БПЛА на вежі московського «Сіті» з терактами в Нью-Йорку 2001 року. Тоді більш розумний Пєсков втрутився, заявивши, що «не бачить аналогій з терактом 11 вересня». Тепер, як бачимо, тема з цією страшною датою в історії США «болить» Медведєву.
Власне подібні заяви і призводять до того, що саме РФ вважають у світі прямою і явною загрозою. За підсумками нещодавнього опитування, проведеного для видання U.S. News & World Report, з’ясувалося, що 72% респондентів у 36 країнах з різних регіонів світу назвали Росію головною глобальною проблемою в світі. Найбільші побоювання вона викликає у жителів країн, що знаходяться поруч із нею, – так висловилися понад 90% опитаних у Фінляндії, Японії та Польщі, а також Данії.
І після цього в Москві дивуються, чому пости про «пам’ятати 11 вересня» та інші «мирні» пропозиції зачистити українців, захопити Казахстан або вдарити ядерною зброєю по Познані викликають у всьому світі русофобію.
