ЦВК могла відмовити у реєстрації Шарію і Клюєву — голова Касаційного суду

Про це заявив на брифінгу в середу, 3 липня, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"ЦВК повинна була виконати рішення суду, продовжити розгляд цього питання... Суд сказав: зверніться до МВС, до Держприкордонслужби і так далі. А знайшовши докази про те, що ці особи (Шарій і Клюєв. - Ред.) не проживали протягом останніх п'яти років (на території України), ЦВК, на мій погляд, могла винести рішення про відмову в реєстрації", - сказав Смокович.

Він додав, що згідно із законодавством, ЦВК контролює питання складових характеристик статусу кандидатів аж до голосування.

"І навіть якщо ЦВК знайде такі дані, що ці особи не проживали на території України, за п'ять днів до голосування, то є такий інститут виборчого законодавства, як скасування реєстрації. На сьогодні, як мені відомо, ЦВК зареєструвала зазначених осіб кандидатами у народні депутати, далі в нас іде наступний етап - етап агітації, але ЦВК в цьому відношенні далі перевіряє кандидатів. І якщо вона з тих більш як 4 тис. кандидатів, які зарєструвалися, знайде, що 100 з них не проживали протягом п'яти років на території України, то є інститут скасування реєстрації", - резюмував голова Касаційного адміністративного суду.

Як повідомляв Укрінформ, 2 липня у Києві на Майдані Незалежності відбулася масова акція “Терпіти більше не можна” проти рішення ЦВК про реєстрацію кандидатами у депутати Андрія Клюєва та Анатолія Шарія.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков направив 2 липня лист у ЦВК, в якому наполягає на тому, що Андрій Клюєв, який втік з України п'ять років тому і не проживав на території країни протягом цього часу, не має права висувати свою кандидатуру на парламентських виборах.

Центральна виборча комісія 2 липня на виконання рішень Верховного суду зареєструвала колишнього главу Адміністрації президента Януковича Андрія Клюєва та відеоблогера Анатолія Шарія кандидатами у народні депутати на позачергових парламентських виборах 21 липня. Раніше Клюєву і Шарію було відмовлено в реєстрації у зв’язку з недотриманням ними норми закону про проживання на території України протягом останніх п’яти років.

Клюєва підозрюють в організації розгону студентів на Майдані 30 листопада 2013. На момент розстрілу протестувальників Клюєв очолював АП Януковича. З країни він зник 28 лютого 2014 року - безперешкодно, незважаючи на підозру в причетності до масових убивств. Також Клюєва підозрюють у заволодінні державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, повторно і в особливо великих розмірах.

За інформацією речниці генпрокурора Лариси Сарган щодо Шарія, то судом було встановлено, що він отримав у Литві статус політичного біженця. З 27 лютого 2014 року за повідомленням Робочого апарату Укрбюро Інтерполу міжнародний розшук Шарія було припинено у зв'язку зі встановленням місця перебування розшукуваного на території Королівства Нідерланди.