Президентські вибори в Україні – шоу скінчиться, а що буде з країною?
31 березня цього року відбувся перший тур президентських виборів. У ньому брали участь 39 кандидатів, з яких до другого туру вийшли новачок у політиці шоумен Володимир Зеленський (30,24% голосів) та чинний глава держави Петро Порошенко (15,95%). За виборами спостерігали більше 2157 спостерігачів від міжнародних організацій, які дали схвальну оцінку організації та перебігу виборів. Другий тур призначений на 21 квітня.
Два тижні, що минули після першого туру принесли українським виборцям чимало вражень тривог і сподівань. Суперництво досвідченого політика та антисистемного новачка подобається тим, хто каже про зміну та недовіру до старого істеблішменту, і є українським варіантом цього світового тренду. Водночас воно постає дещо фарсовим і неабияк тривожить тих, хто закликає пам’ятати, що в країні війна і чимало гострих проблем .
Спробуємо дослідити ситуацію по пунктах.
Програми. У програмах Зеленського і Порошенка чимало спільного. Щодо окупованих Росією Криму та Донбасу – обидва твердо заявляють про намір повернути українські території, і зробити це дипломатичним шляхом.
Щодо курсу на вступ до НАТО та Європейського Союзу. Порошенко називає 2023 рік як час подання заявки про вступ до ЄС та отримання плану дій щодо вступу до Альянсу. Зеленський обіцяє рух до НАТО, зокрема всенародний референдум, а також згадує про Євросоюз у контексті підтримки України.
Щодо економіки та соціальної сфери. Ці питання, на відміну від зовнішньої політики і оборони, належать до компетенції Кабінету Міністрів, а не Президента, але якщо уряд сформують однопартійці та союзники Президента в парламенті, то він матиме вплив і на ці питання. Обидва кандидати обіцяють соціальну підтримку, розвиток аграрного сектора, IT-технологій та власного енерговидобутку. Зеленський обіцяє «нульову декларацію» для бізнеса та податок на виведений капітал. Порошенко – такий закон уже подав до Верховної Ради і обіцяє підтримку науки. Зеленський – відкрити Україну для іноземних вузів. Обоє хочуть дбати про добробут лікарів і вчителів. Порошенко – про культурні проекти. Зеленський – про здоровий спосіб життя.
Обидва кандидати заявляють, що вони євроорієнтовані, соціальноорієнтовані та демократичні.
Дебати. У дні, що минули після підбиття результатів першого туру, головним словом стало слово «дебати». Згідно із Законом про вибори, телевізійні дебати є обов’язковою частиною виборчої процедури – вони оплачуються з бюджету проводяться у визначений час (19 квітня), на визначеному телеканалі та визначеному форматі. Але кандидат Зеленський заявив, що дебати мають відбутися на стадіоні, щоб були присутні багато людей. Центральна виборча комісія пояснила, що це можливо – обов’язкові дебати відбудуться за законом, в інший час кандидати можуть зустрічатися і дебатувати, де домовляться.
Ось це «домовляться» поки що ніяк і не реалізується. Команда Порошенка бачить перевагу свого кандидата, як досвідченого політика, і прагне витягнути суперника на зустріч віч-на-віч. Натомість Зеленський воліє поширювати свої заяви та звернення тільки через Інтернет… Порошенко вже приходив на «поле суперника» - телеканал «1+1» - Зеленський відмовився спілкуватися. Порошенко прийшов на стадіон, як закликав його суперник, спілкувався з 20-тисячною аудиторією та журналістами, тим часом телекамери показували порожнє місце опонента.
Віртуальність Зеленського та його небажання з’явитися в реалі стали предметом як кепкувань, так і занепокоєння – до виборів кілька днів, а про наміри ймовірного президента щодо всіх державних питань, включно до найважливіших: про війну та окуповані території Криму й Донбасу, зовнішню політику, кадрові призначення, боротьбу з корупцією, судову реформу – практично нічого не відомо. Заяви і роз’яснення роблять члени його команди – і немає впевненості чи підтвердить їх слова сам Зеленський.
Наприклад, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв уже заявив, що хотів би почути відповідь самого кандидата у президенти України Володимира Зеленського, а не його команди на свої поставлені раніше п'ять запитань щодо тимчасово окупованого Криму.
Журналісти об’єдналися в рух "Медіа за усвідомлений вибір" і закликали Зеленського виявити повагу до ЗМІ і вийти на прес-конференцію не пізніше 18 квітня, констатуючи, що Зеленський «…протягом кількох тижнів особисто уникає прямої й повноцінної комунікації з журналістами». Зі штабу відповіли, що прес-конференції не буде, кандидат готується до дебатів.
Відомий український публіцист походженням з Криму Павло Казарін написав: «Забудьте про дебати… Тому що штаб Володимира Зеленського твердо має намір продати виборцю «кота в мішку». Причому Зеленський ‒ це мішок». Українським виборцям не треба пояснювати цю метафору.
Ігор Коломойський. Володимира Зеленського з самого початку виборчих перегонів вважали представником Ігоря Коломойського - мультимільйонера, власника розгалуженого бізнесу, зокрема і телеканалу, на якому працює Зеленський, екс-губернатора Дніпропетровської області. Після відставки з губернаторської посади та націоналізації найбільшого в Україні банку «Приват», власником якого був Коломойський, він живе поза Україною: Швейцарії та Ізраїлі, - і вважається ворогом чинного президента Порошенка. Принаймні зміна влади була б йому вигідна.
Швейцарський суспільний телеканал SRF зацікавився регулярними поїздками Зеленського в Женеву в минулому році, де проживав Коломойський, а згодом в Тель-Авів, куди переїхав бізнесмен. Як зазначають в своєму сюжеті швейцарські журналісти, на тлі розмов про залежність Зеленського від Коломойського нинішньому кандидату в президенти України варто було б перейнятися питаннями своєї репутації. Детально про зв’язок Коломойського з Зеленським написала Financial Times.
У Зеленського категорично заперечують як залежність свого кандидата від олігарха, так і намір привести його до фактичної влади в Україні.
Команди. Кандидатури, які може запропонувати на ключові посади Петро Порошенко – більш-менш зрозумілі. Він – чинний Президент і веде виборчу кампанію, акцентуючи на успіхах нинішньої владної команди, тому не заявляв про намір змінювати чи ініціювати зміну вищих посадовців. Водночас, коментуючи результати першого туру, Порошенко зазначив, що виніс «надважливий урок» і, зокрема, має змінити кадрову політику. «У моїй команді наступного скликання це будуть молоді люди… І для них будуть створені соціальні ліфти», - пообіцяв глава держави під час виступу на телебаченні.
Також нинішній президент заявив про зміну в системі місцевої влади після змін до Конституції щодо децентралізації – замість голів державних адміністрацій будуть префекти з меншими повноваженнями: префекти наглядатимуть за конституційністю та законністю рішень органів місцевого самоврядування
Кандидати на важливі державні посади від новачка у політиці Володимира Зеленського ще не відомі. Заклики до нього назвати прізвища майбутніх кандидатів на посади прем’єр-міністра, міністрів, Генерального прокурора, інших важливих посадовців, - поки що не мали відповіді. Єдина інформація, що з’явилась у ЗМІ з посиланням на штаб кандидата, була спростована ним же, а особи, зазначені як кандидати заперечили факт будь-яких пропозицій.
Опитування. Після першого туру було оприлюднено два соціологічних дослідження. Одне - з трьома тисячами респондентів впродовж 5-10 квітня провела соціологічна група «Рейтинг». Згідно з ним, за Зеленського мають намір голосувати 51 відсоток виборців, за Порошенка – 21, не голосуватимуть 10 відсотків і ще не вирішили 18.
Звертає увагу результат опитування щодо мотивів виборців – більше 80 відсотків – і не тільки сумарно, а й в усіх регіонах і всіх вікових групах. За реставрацію режиму, що передував Майдану, висловилися менше 10 відсотків. Це дозволяє вважати, що ні зовнішньополітичний курс, ні курс на розбудову демократії в країні не буде змінений за будь-якого підсумку другого туру.
Друге опитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). За його даними, за Зеленського вже вирішили проголосувати 48,4 відсотка виборців, за Порошенка – 17,не голосуватимуть 6,3 відсотків, вагаються з вибором 17,9 і відмовилися відповісти 8,8 відсотка. Ще за два дні інститут надав динаміку, згідно з якою розрив між кандидатами скоротився вполовину. Зеленського підтримують 61,9% виборців, а Порошенка – 38,1%.
Зазначимо, що соціологів в Україні багато критикували за ненадійність їх цифр, підозрювали у коригуванні результатів на користь замовників опитувань. Втім, доволі точні екзит-поли після першого туру, які практично співпали з результатом підрахунку, підвищили довіру до них.
Політичні суперники обох кандидатів. Майже всі політики, які брали участь у першому турі зробили заяви, що не підтримують у другому турі жодного кандидата і не підуть на домовленості ні з ким з них. Справа в тому, що вже 27 жовтня цього року повинні відбутися вибори до парламенту, і політики не хочуть зараз ні нашкодити собі тимчасовими союзами, ні посилювати перед виборами своїх суперників – партії Зеленського і Порошенка. Верховна Рада, за Конституцією, має значні повноваження: зокрема, без її згоди не можна призначити прем’єр-міністра, парламент може відхиляти законодавчі ініціативи президента, долати його вето на закони. Таким чином політики, навіть програвши президентські вибори, мають можливість здобути великий вплив у країні, якщо партія обраного президента – хто б ним не став – не матиме більшості у парламенті.
Олександр Волинський, Київ
