Як поштовий оператор та фінансовий регулятор посварилися
Наприкінці березня загострилася давня суперечка між НБУ та Укрпоштою довкола перспектив отримання державним поштовим оператором обмеженої банківської ліцензії. Перед тим компанію оштрафували за ненадання документів на запит регулятора. Після цього Нацбанк та керівництво Укрпошти обмінялися доволі гострими публічними коментарями – навіть перейшовши на персоналії. Це, зрозуміло, конструктиву дискусії про створення в Україні банку фінансової інклюзії не додає. Хоча всі згодні з тим, що такий банк нам потрібен.
БАНК ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ: ВІД ІДЕЇ ДО ЗАКОНОДАВЧОЇ РАМКИ
Щонайменше вісім останніх років Укрпошта пропагує ідею створення на своїй базі «поштового» банку – як установи фінансової інклюзії. Отримавши обмежену банківську ліцензію, поштовий оператор, окрім основних функцій, міг би надавати українцям ще й базові фінансові послуги, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях, де звичайним банкам працювати невигідно чи небезпечно. Усе – завдяки найбільшій у країні мережі відділень та налагодженій логістиці.
За словами генерального директора Ігоря Смілянського, Укрпошта має 25 тисяч точок присутності по всій країні – «у кожному місті, селі, на полонині чи лише за кілька кілометрів від лінії фронту». Тож у разі створення «поштового банку» люди могли б отримувати пенсію, соціальну допомогу, банківські перекази, знімати готівку з карток, подавати заяви на відкриття рахунків, депозитів чи оформлення кредитів, сплачувати комірне. До того ж, за підрахунками Укрпошти, створення на базі компанії банку фінансової інклюзії допоможе державі заощадити на доставленні пенсій та соціальної допомоги – щонайменше 5 млрд грн протягом наступних трьох-чотирьох років.
Публічних заперечень щодо втілення такої ідеї саме на базі державного поштового оператора з боку влади не було. Навіть більше, урядовці й парламентарії з 2020-го почали напрацьовувати необхідну законодавчу рамку. Зі змінним успіхом. У травні 2020 року парламент підтримав у першому читанні законопроєкт, яким хотіли дозволити Укрпошті надавати фінансові послуги, зокрема випускати платіжні картки та залучати депозити мільйонів громадян, особливо в сільській місцевості, де немає банківської інфраструктури. Проте остаточно документ так і не ухвалили.
Наприкінці 2021-го Укрпошта домовилася про придбання за 260 млн грн невеликого «Альпарі банку» – щоб мати змогу швидко отримати банківську ліцензію (бо створювати банк з нуля – дорого й довго). Антимонопольний комітет дозволив таку операцію, чекали на вердикт Національного банку. Утім, доки тривали погодження, розпочалася повномасштабна російська агресія, процедуру купівлі так і не завершили.
А у 2024-му «Альпарі банк» відмовився від ліцензії і був ліквідований.
Також не склалося з націоналізованим Першим інвестиційним банком (PINbank), який урешті купили польські інвестори.
У червні 2025-го парламент таки затвердив законопроєкт №13018-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні», яким нарешті перебачено створення в Україні нового типу фінансової установи – банку фінансової інклюзії (БФІ).
Мета – забезпечити обслуговування клієнтів, що не мають стійкого доступу до фінансових послуг у віддалених селах і районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих та маломобільних груп населення.
У грудні закон підписав глава держави, тож цього року він набрав чинності.
Водночас і на етапі обговорення, і навіть після ухвалення документа як про одне з його завдань в Україні говорили «про створення "поштового" банку на базі Укрпошти». Хоча насправді право на створення БФІ, за законом, мають не лише поштові оператори, а й інші компанії, зокрема ритейл, аптеки, автозаправні мережі.
Головне, щоб банк відповідав усім пруденційним вимогам і нормативам та виконував ліцензійні вимоги Національного банку.
«Зокрема, не передбачається жодних послаблень щодо акціонерного капіталу, ліквідності, корпоративного управління, системи управління ризиками, системи внутрішнього контролю тощо. Зберігаються й вимоги до ділової репутації акціонерів та керівництва установи», – наголошували в НБУ.
Якраз невідповідністю низці пруденційних вимог у Нацбанку й пояснюють, чому регулятор нині заперечує проти швидкого створення першого в нашій країні банку фінансової інклюзії саме на базі Укрпошти.
СКАНДАЛ У БЛАГОРОДНОМУ СІМЕЙСТВІ
У серпні минулого року Нацбанк попередив прем’єр-міністерку Юлію Свириденко про збитковість та недостатню капіталізацію АТ «Укрпошта». Компанії бракувало щонайменше 820 млн грн для того, щоб відповідати нормативам запасу власного капіталу. А судячи зі зростання в першому кварталі 2025-го збитків підприємства з 869,5 млн грн до понад 1,4 млрд грн, воно не могло відновлювати й накопичувати капітал у результаті операційної діяльності. Висновок: потрібно докапіталізовувати державну кампанію.
Натомість в Укрпошті необхідність термінової докапіталізації заперечували. За словами Ігоря Смілянського, компанія справно обслуговує банківські кредити, і кредитори (зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку) уважно стежать за її фінансовим станом. Укрпошта також вчасно сплачує зарплати та відновлює зруйновані російськими ударами відділення.
Водночас від’ємний фінансовий результат у компанії пояснили не якимись проблемами в операційній діяльності, а зміною методології розрахунків НБУ. Збитки, мовляв, з’явилися переважно через курсові різниці та амортизацію капіталовкладень у модернізацію логістики.
Проте в Нацбанку продовжували наполягати: фінансові проблеми Укрпошти реальні, а не пов’язані лише з методологією розрахунків. Вони не тільки є перепоною для отримання компанією обмеженої банківської ліцензії, а й можуть узагалі стати одним із ключових фінансових ризиків у 2026 році.
Це розуміють і в уряді. Тому відповідне застереження з’явилося у вересні в додатках до проєкту Державного бюджету – 2026. Зазначалося, що збитки Укрпошти за період повномасштабної російської агресії перевищили 2,5 млрд грн, рівень капіталізації за цей час знизився у 13 разів, а потреби в докапіталізації зросли щонайменше до 826 млн грн.
Натомість Укрпошта далі працює над варіантами отримання обмеженої банківської ліцензії. У компанії запевнили, що готові запровадити фінансовий сервіс уже за 2–3 місяці після її оформлення.
Водночас в Укрпошті звернули увагу на те, що її фінансовий результат у четвертому кварталі минулого року значно поліпшився: чистий прибуток сягнув майже 260 млн грн., що на 69% перевищило показники останнього кварталу 2024 року. Перевиконанню сприяв додатковий дохід від продажу майна підприємства на 168 млн грн.
Але в Національному банку, як і раніше, вважають, що створення банку фінансової інклюзії на базі Укрпошти несе неабиякі фіскальні ризики для держави.
Регулятор також критикує систему корпоративного управління і внутрішнього контролю в АТ «Укрпошта», що може стати системним ризиком для платіжної інфраструктури країни. Шістнадцятого березня Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжної інфраструктури Нацбанку ухвалив рішення про накладення на АТ «Укрпошта» штрафу в розмірі 255 тис. грн. Підстави – неподання до НБУ інформації та документів, які запитував регулятор, відповідно до встановлених вимог у визначені строки.
Нацбанк стверджує, що система корпоративного управління в АТ «Укрпошта» не відповідає його нормативним вимогам та найкращій міжнародній практиці.
«Те, що Укрпошта тривалий час не мала сформованої наглядової ради, а також неналежний розподіл повноважень, одноосібне керування установою гендиректором, який, окрім операційної діяльності, здійснює частину функцій наглядової ради, призвели до комплексних проблем у роботі компанії», – вважають в НБУ.
В Укрпошті критику з боку регулятора та вжиті ним штрафні санкції назвали тиском на компанію і черговою спробою заблокувати створення Укрпошта Банку. Щоправда, Смілянський уточнив, що йдеться про його особисту позицію, а не про офіційну заяву компанії. На думку посадовця, НБУ виходить за межі своїх повноважень, намагаючись «контролювати не лише призначення, а й діяльність членів наглядових рад банків та фінансових компаній». Тому Укрпошта відмовилася надавати документи, які стосуються роботи наглядової ради компанії, оскільки це порушує принципи корпоративного управління.
Трохи згодом гендиректор Укрпошти, теж наголошуючи, що йдеться про його особисту думку, знову, уже в більш жорсткій формі, розкритикував дії Нацбанку та його керівника Андрія Пишного. У дописі чимало й особистих випадів.
І, незважаючи на те, хто чию позицію в цьому конфлікті підтримує, маємо невтішний висновок: попри ухвалення необхідного законодавства, створення банку фінансової інклюзії в Україні поки що відкладається. Принаймні БФІ на базі державного поштового оператора, що, незважаючи на альтернативу (згадані вже мережі аптек, АЗС, роздрібної торгівлі), було б для держави одним із найкращих варіантів.
«ПОШТОВИЙ БАНК» В УКРАЇНІ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?
Раніше Смілянський не раз запевняв, що Укрпошта спроможна розв’язати проблему недостатності капіталу завдяки продажу непрофільних активів та іншого майна. Фінансовий результат компанії у четвертому кварталі минулого року доводить, що такий підхід справді може допомогти. Але рано чи пізно підприємству вже не буде чого продавати. Тож обрану бізнес-модель хтозна чи можна назвати дієздатною.
Мало хто вірить і в докапіталізацію АТ «Укрпошта» її акціонером – державою. Необхідні 826 млн грн начебто й невелика сума, але і їх за нинішніх обставин Україна навряд чи може собі дозволити, особливо з огляду на домовленості з Міжнародним валютним фондом.
«З одного боку, я не впевнений, що створення такого банку може в майбутньому призвести до системних проблем. З іншого – точно не вірю в докапіталізацію банку державою. Ніхто не вноситиме в його капітал "живі" гроші чи ОВДП. Саме в цьому полягає страх регулятора – зіткнутися із ситуацією, коли банк створять, і він потребуватиме вливання в майбутньому», – каже в коментарі Укрінформу фінансовий аналітик Михайло Демків.
В НБУ і справді вважають, що створення БФІ на базі Укрпошти потребуватиме як додаткових стартових інвестицій, так і постійного поповнення обігових коштів, із чим можуть виникати проблеми.
В одному з інтерв’ю Смілянський оцінив додаткову потребу в інвестиціях на розвиток мережі та IT-складник приблизно в пів мільярда гривень. Але в Нацбанку впевнені, що такі витрати будуть набагато більшими. Адже доведеться також автоматизувати систему фінансового моніторингу Укрпошти. Загалом же ринкова практика демонструє, що в побудову операційної моделі роздрібного банку, який може обслуговувати мільйони клієнтів, треба вкласти щонайменше мільярд гривень. Ітиметься також про значне збільшення операційних витрат.
На думку економічного експерта Бориса Кушнірука, щоб спрямувати дискусії довкола цього питання в конструктивне русло, уряд мав би чітко заявити, чи вважає за потрібне докапіталізовувати Укрпошту. Якщо так, то це слід зробити.
«Просто потрібно зрозуміти, чому Укрпошта залишається збитковою. Чи причина – питання менеджменту, чи йдеться про якісь системні проблеми? З огляду на такий аналіз і мають ухвалювати рішення», – каже експерт у коментарі Укрінформу.
Водночас він підтримує ідею створення банку фінансової інклюзії саме на базі поштових організацій, які багато працюють з населенням, мають велику мережу відділень та напрацьовані логістичні рішення.
«Я прихильник того, щоб Укрпошта виконувала й частину банківських функцій. Безперечно, із системою нагляду та обмеженням ризиків, які можуть під час цього виникати. Сам собою підхід, згідно з яким поштові організації (не тільки Укрпошта, а й "Нова пошта", приміром) повинні мати можливість проводити розрахунки, приймати депозити, здійснювати роздрібні валютообмінні операції, видавати кредити, цілком нормальний», – упевнений Кушнірук.
Також одне із застережень регулятора стосується й без того надмірної частки держави в банківському секторі.
Михайло Демків особливої проблеми в цьому не бачить.
«Що стосується збільшення державної частки в банківській системі, то це питання методології. Виручка Укрошти від надання фінансових послуг становить значну частину загального доходу. З отриманням компанією ліцензії ми рахуватимемо на один банк із державним капіталом більше й додаватимемо його активи до загальної частки держави. Але фактично вони вже там є. Так само, як уже майже є банком "Нова пошта", хоча видані нею кредити ще не входять до статистики банківського сектору, але належать до його приватної частини», – пояснює експерт.
Аналітики кажуть ще й про інший варіант: агентську модель за участі Укрпошти. Компанія може надавати фінансові послуги, не створюючи власного банку, а уклавши угоди з банківськими установами-партнерами. І це б не потребувало жодних додаткових витрат із боку держави. Але в самій Укрпошті вважають такий підхід збитковим для компанії. Тому далі наполягають: саме отримання обмеженої банківської ліцензії є гарантією стабільного фінансового стану компанії та якісних інклюзивних фінпослуг для громадян.
Водночас, за даними НБУ, пакет документів, необхідних для отримання обмеженої банківської ліцензії, Укрпошта поки що не подала.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Facebook/Igor Smelyansky
