Росія спробує скористатися енергетичною кризою через події в Ірані - дипломат

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив посол України в Державі Кувейт Максим Субх.

«Очевидно, що збільшення цін на нафту і на газ відповідає інтересам Росії. Вона, скоріш за все, буде намагатися знаходити додаткові шляхи для обходу санкцій, для нарощування тіньового флоту», – наголосив дипломат.

Він додав, що додатковим чинником є те, що більшість енергоресурсів з країн Перської затоки купують держави Азії. «Близько 90% покупців нафти і газу з країн затоки – це держави Південної Азії і Південно-Східної Азії. Така ситуація може спонукати їх до того, що вони будуть повторно звертатися до Росії з проханням збільшити обсяги поставок», – сказав Субх.

На його думку, енергетична криза може сформувати нову реальність на ринку, в якій Росія спробує максимально використати ситуацію. «Росія, звичайно, буде використовувати всі можливі ресурси для того, щоб збільшити надходження і прибутки і скористатися тією кризою, яка тут зараз склалася», – зазначив посол України в Кувейті.

За його словами, перші економічні наслідки перекриття Іраном Ормузької протоки вже відчутні. «Ми бачимо ціни на бензин в Україні, ми бачимо ціни на бензин і на дизельне пальне в Європі. Вони стрибнули просто за один день на якісь 10%. Звичайно, що ціни можуть зростати», – наголосив дипломат.

Він вважає, що наслідки блокування стратегічного морського шляху для кожної країни Перської затоки будуть різними. Деякі держави мають альтернативні маршрути експорту нафти, хоча їхні можливості обмежені. Зокрема, Саудівська Аравія має нафтопровід, який з’єднує Перську затоку з Червоним морем і дозволяє частково обходити Ормузьку протоку. «Тобто в них є альтернативний варіант – відвантаження нафти через Червоне море, через порт Янбу», – розповів Субх.

Подібна ситуація і в Об’єднаних Арабських Еміратах, які мають власний трубопровід в обхід протоки, але його можливості також обмежені. Крім того, ризики для танкерів залишаються високими. «Кораблі військового морського флоту Ірану знаходяться безпосередньо на виході і на вході Ормузької протоки, що може становити ризики для еміратських нафтотанкерів», – говорить Субх.

Ірак також має альтернативний маршрут – нафтопровід до Туреччини. Проте його потужність становить лише близько пів мільйона барелів на добу.

За оцінками експертів, найбільші ризики виникають для країн, які майже повністю залежать від морського експорту через Ормузьку протоку. Це Кувейт і Катар. «Найбільше можуть постраждати саме Кувейт, певною мірою Ірак і значною мірою Катар. Для Катару це дуже серйозний виклик і дуже велика загроза подальшого перебування країни в статусі одного з лідерів по видобутку і експорту скрапленого газу», – наголосив посол.

На тлі загострення ситуації регіональні аналітики закликають Сполучені Штати забезпечити військовий супровід танкерів у Перській затоці, додав він. «Зараз місцеві аналітики вважають, що США мають включитися в цей процес для розблокування Ормузької протоки, для супроводу танкерів, які будуть рухатися затокою, аби їх убезпечити, щоб іранські кораблі не завдали їм шкоди. Такий запит, наскільки мені відомо, направлений США, які зараз обмірковують, яким чином реагувати на дії Ірану», – розповів Субх.

Як повідомляв Укрінформ, 6 березня ціни на нафту знизилися вперше за шість днів на тлі того, що уряд США розглядає можливість втручання на ф’ючерсному ринку, щоб стримати зростання цін, і видав винятки для закупівлі російської нафти, щоб послабити обмеження постачання, спричинені війною на Близькому Сході.

Атаки Ізраїлю та США і відповіді Ірану спричинили запобіжне закриття нафтових і газових об'єктів по всьому Близькому Сходу. Зокрема, в Іракському Курдистані кілька компаній припинили видобуток на своїх родовищах. Біля берегів Ізраїлю ізраїльський уряд доручив компанії Chevron тимчасово закрити гігантське газове родовище Левіафан.

Найбільший нафтопереробний завод Саудівської Аравії Ras Tanura після атаки іранського дрона 2 березня теж призупинив свою роботу.