В Україні до 2023 року на державному рівні не було зареєстровано жодного патенту в оборонній індустрії
Про це в Укрінформі під час презентації дослідження «Аналіз моделей управління інтелектуальною власністю, дослідженнями та розробками у ЄС та НАТО і рекомендації для України» повідомила очільниця напрямку розвитку оборонних індустрій Ради економічної безпеки України Олександра Азархіна.
«Відомий факт, який все ще дивує, - фактично до 2023 року, починаючи з 2013-го, в Україні було зареєстровано нуль патентів в оборонній індустрії. Тоді як у той самий час дослідники та посадові особи, залучені до проєктів, приватно реєстрували сотні патентів. Після 2022 року низові інновації залишалися на тактичному рівні, не отримуючи систематичного масштабування», - зазначила Азархіна.
Вона підкреслила, що по суті до 2025 року Україна слідувала за радянською моделлю, коли всі оборонні інновації за замовчуванням вважалися державною таємницею, не було формального управління інтелектуальною власністю в галузі, не було стандартних правових визначень інтелектуальної власності в оборонних контрактах тощо.
«Сьогодні реальність така, що інновації йдуть за фінансування приватного капіталу. Очевидно, нам потрібна реформа системи інтелектуальної власності в оборонному секторі, щоб індустрія не лише зростала та отримувала фінансування, а й інтегрувалася в ширший європейський контекст. Наразі вже є кілька правильних ініціатив з цього приводу з боку держави», - наголосила Азархіна.
Так, кілька місяців тому при Міністерстві оборони запрацювало управління з питань інтелектуальної власності. За словами начальниці управління Катерини Наливайко, ситуацію з відсутністю патентування вдалося вже зрушити з місця.
«Я б сказала, що ситуацію вже змінено. Ми дійшли до централізованого виділення коштів з державного бюджету для підтримання чинності і реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності. Ми розпочали роботу, в тому числі, не лише для реєстрації, а й для визначення первісної вартості і відображення в бухгалтерському обліку», - зауважила Наливайко.
Вона також нагадала, що 13 жовтня уряд ухвалив постанову №1310 про старт експериментального проєкту щодо надання суб’єктам господарювання права на безоплатне використання технологій, які є в розпорядженні Міноборони, для виробництва товарів оборонного призначення.
«Це експериментальний проєкт, який націлений на швидке масштабування виробництва і дозволяє нам випробувати цей механізм, коли держава не залежить лише від одного постачальника. І водночас експериментальність полягає в тому, що компанія зберігає права інтелектуальної власності на те, що профінансоване державою», - підкреслила представниця Міноборони.
Наразі вже є перші ліцензії в межах цього експериментального проєкту. Але надалі потрібно буде системно змінити умови співпраці між тими, хто володіє правами на інтелектуальну власність в оборонці, і тими, хто займається безпосередньо виробничими процесами.
За словами Азархіної, Україна має перед собою дві моделі, за якими будується екосистема ОПК, - європейську і натівську.
«Модель ЄС йде шляхом відкритого обміну ідеями та співпраці і сприяння комерціалізації, як головної цілі. Пріоритет моделі НАТО - все-таки безпека і, відповідно, схильність до засекреченості інформації. Це два наших стратегічних партнери, і у своєму дослідженні ми намагалися побачити, що нам можна взяти собі на озброєння, на що ми змушені будемо піти, коли будемо членами Євросоюзу, а де, можливо, для нас будуть переговорні точки», - наголосила Ахархіна.
Як повідомлялося, більша частина фінансування Міністерства оборони на придбання озброєння та військової техніки спрямовується на безпілотні системи. Проте лише невелика частина із широкого переліку зразків демонструє потрібну ефективність на фронті.
Фото Укрінформу можна купити тут
